Рішення № 99691548, 11.08.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/842/21

Провадження № 2/752/4606/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 серпня 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Машкевич К.В.,

при секретарі Гненик К.П.

розглянувши у судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мужейдов Тетяна Олександрівна про визначення додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась з позовом до відповідача в якому просила визначити їй додатковий двомісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина до складу якої входить нерухоме майно - гаражний бокс № НОМЕР_1 в ГБК «Енергетик-2» площею 36,10 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач є єдиною спадкоємицею до майна померлої ОСОБА_2 .

16.01.2004 року ОСОБА_2 склала заповіт за яким все майно де б воно не було і з чого не складалось заповіла позивачу.

При цьому, позивач пропустила встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , оскільки на території України введено карантин та обмеження, які тривалий час унеможливлювали звернення позивача до нотаріальної контори.

На підставі викладеного просила позов задовольнити.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11.02.2021 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 17.03.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання свого представника не направила, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що, підстав, визначених законом для відкладення розгляду справи та оголошення в ній перерви відсутні, суд вважає за можливе розглядати справу в відсутності відповідача.

Від третьої особи надійшли пояснення в яких вона проти задоволення позову не заперечувала..

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши заяви представника позивача та пояснення третьої особи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 25.02.202 року виданого Дніпровським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), бабуся позивача ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді гаражного боксу № НОМЕР_1 в ГБК «Енергетик-2» площею 36,10 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 26.05.2010 року.

16.01.2004 року ОСОБА_2 складено заповіт, посвідчений державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори, відповідно до якого ОСОБА_2 все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалася і все те, що буде належати їй і на що вона за законом матиме право заповіла позивачу ОСОБА_3 )згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_3 від 18.03.2016 року ОСОБА_1 ).

Позивач є спадкоємицею першої черги, однак у встановлений законом строк спадщину не прийняла, у зв`язку з введенням на території України карантину та відповідних обмежень.

Позивач просила визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на що слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як зазначено в ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричинено коронавірусом «SARS-CoV-2» на всій території України було запроваджено карантин з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року, який згодом Постановою Кабінету Міністрів України № 291 від 22 квітня 2020 року «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» був продовжений до 11 травня 2020 року, Постановою Кабінету Міністрів України № 343 від 04 травня 2020 року «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» - до 22 травня 2020 року.

Вищезазначеними постановами були введені жорсткі обмеження щодо вільного пересування осіб: заборонено регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському, внутрішньообласному і міжобласному сполученні; введено обмеження щодо кількості пасажирів у громадському транспорті; заборонено перевезення пасажирів метрополітеном м. Києва т що. Також було заборонено роботу суб`єктів господарювання, які передбачали приймання відвідувачів.

Лише Постановою Кабінету Міністрів України № 343 від 04 травня 2020 року «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» та відповідно до підпункту 8 пункту 2 Постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 р. «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Постановою Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020 р. «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 1 серпня до 31 грудня 2020 р. карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 20 травня 2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Встановлено, що введення карантину на території України та пов`язаних з ним обмежень досить тривалий час унеможливлювало звернення позивача до нотаріуса для подання заяви про прийняття спадщини. Позивач об`єктивно не мала передбачені законом 6 місяців для вирішення питання зі спадщиною, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 .

Отже, судом достовірно встановлено, що позивач з поважної причини пропустила строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із чим позивачу слід визначити додатковий строк для прийняття спадщини терміном в два місяці з моменту набрання рішення суду законної сили.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивач довела ті обставини на які посилалась як на підставу своїх позовних вимог, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи те, що Київська міська рада, відповідно до покладених на неї повноважень, не відслідковує порушення прав власників, суд вважає, що відповідач звільнений від сплати судового збору.

На підставі вищевикладеного, ст. ст. 1216, 1217, 1233, 1278 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 200, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_4 , додатковий строк в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Перебіг зазначеного строку обчислювати з моменту набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя