Рішення № 99691523, 07.04.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/9087/20

Провадження № 2/752/2312/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 квітня 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання Шрамко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостачсервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, -

в с т а н о в и в:

14 травня 2020 року позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 13 756,67 грн з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 . ТОВ «Теплопостачсервіс» з 01.07.2014 є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за даною адресою, надає ці послуги та нараховує плату за них, а також формує і надає споживачам рахунки на оплату комунальних послуг, згідно затверджених уповноваженими органами тарифів. Відповідно до вимог законодавства споживач зобов`язаний укласти договір із надавачем відповідних послуг. Додержуючись цих вимог між позивачем і відповідачем 27.08.2018 укладено договір № 5/45 «Про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води» у якому погодили у т.ч. умови про предмет договору та про порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги. Разом з тим, відповідач регулярно отримує ці комунальні послуги, не відмовляється від них, однак не сплачує їх.

Відповідач жодного разу не звернулася до позивача із запереченнями щодо боргу, що кожного місяця вказується в рахунках, що говорить про визнання нею боргу. А тому, сума нарахованої заборгованості є безспірною.

Станом на 01.04.2020 року у споживача послуг за період з 01.10.2016 по 21.04.2020 існує заборгованість за надані послуги з централізованого опалення - 6589,60 гривень; за надані послуги з централізованого постачання гарячої води - 5178,96 гривні. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 вказані суми боргу не сплатила і прострочила виплату, то відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язана сплатити також:

-загальну суму інфляційних витрат, нарахованих на суму заборгованості за централізоване опалення у розмірі 800,92грн;

-3% річних, нарахованих на суму заборгованості за централізоване опалення у розмірі 322,24 грн.

-загальну суму інфляційних витрат, нарахованих на суму заборгованості за централізоване водопостачання - 585,56 грн;

-3% річних, нарахованих на суму заборгованості за централізоване водопостачання - 279,40 грн.

Таким чином, ТОВ "Теплопостачсервіс" просило суд стягнути з боржника на їх користь зазначену вище заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги, а також відшкодувати понесені судові витрати по сплаті судового збору при зверненні до суду - 2102,00 грн.

Ухвалою від 1 липня 2020 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін (а.с. 13-14).

Справа, призначена на 12 листопада 2020 року не розглядалася. Судове засідання перенесено на 7 квітня 2021 року.

Сторони про час, день та місце розгляду справи повідомлялися судом у встановленому законом порядку.

Відповідачка подала до суду заяву, в якій просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі. Надала копії платіжок за гаряче водопостачання та опалення і квитанції від 05.04.2021 про сплату заборгованості та судового збору.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 перебуває на утриманні та обслуговуванні товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостачсервіс".

Відповідно до абзацу 10 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведення, газопостачання, опалення, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Правовідносини з постачання фізичними особами центрального опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630 (далі - Правила).

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 162 ЖК УРСР передбачено, що власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг з центрального опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 та власником вказаної квартири на підставі свідоцтва про право власності та Витягу про державну реєстрацію прав № 32794831 від 6 січня 2012 року (а.с. 10).

Відповідач від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався) та фактично споживав їх. Жодного разу не звертався до позивача із запереченнями щодо боргу, що кожного місяця вказується в рахунках.

Матеріали справи не містять доказів ненадання позивачем послуг відповідачу, так само як і звернень останньої з приводу відмови від отримання таких послуг.

Відповідно до ст.ст. 19-20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір із виконавцем про надання йому житлово-комунальних послуг.

З позовної заяви позивача вбачається, що додержуючись вимог законодавства між ТОВ «Теплопостачсервіс» і відповідачем 27.08.2018 укладено договір № 5/45 «Про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води» у якому погодили у т.ч. умови про предмет договору та про порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги (а.с. 5).

Відповідач своєчасно не сплачувала за спожиті послуги з центрального опалення та постачання гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх доводів ТОВ «Теплопостачсервіс» надав суду розрахунок заборгованості.

Згідно довідки про нарахування та сплату коштів за централізоване опалення та гаряче водопостачання № 5-45Т від 05.05.2020 року, наданої позивачем та перевіреної судом, вбачається, що станом на квітень 2020 року борг відповідача становить 11 768,56 гривень, який в себе включає: 6 589,60 грн заборгованість за послуги з центрального опалення та заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 5178,96 грн (а.с. 7).

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, згідно з зазначеними нормами законодавства відповідач зобов`язаний оплатити спожиті послуги з центрального опалення та постачання гарячої води.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 Цивільного кодексу України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином, згідно з розрахунком нарахування суми інфляційних витрат та 3% річних, позивач має право відшкодувати: інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за послуги з централізованого опалення у розмірі 800,92 грн; інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 585,56 грн; 3 % річних нараховані на суму грошової заборгованості за послуги з централізованого опалення у розмірі 322,24 грн; 3 % річних нараховані на суму заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 279,40 грн. Це підтверджується розрахунком позивача № 5-45Т/1 від 05.05.2020 (а.с. 8).

При цьому, від відповідача надійшла заява, у якій позов вона визнала та надала копії рахунків за послуги з постачання гарячої води та за послуги централізованого опалення та відповідні квитанції від 05.04.2021 про оплату цих послуг, відповідно до яких відповідач сплатила залишок боргу станом на 31.02.2021 у розмірі 234,27 грн за постачання гарячої води та 4782,20 грн за централізоване опалення., а також 2102 грн - судового збору.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність заявлених позивачем вимог, але у зв`язку з частковим виконанням своїх зобов`язань відповідачем вони підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 15, 16, 509, 526, 611, 625 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 141, 265, 268, 273, 280-289 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостачсервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» (код ЄДРПОУ 35138553, місцезнаходження: 03189, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. № 58-А, р/р НОМЕР_2 в АТ «Альфа-Банк», МФО 300346): інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з централізованого опалення у розмірі 800,92 гривень; інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з централізованого постачання гарячої води у розмірі 585,56 гривень; 3 % річних, нарахованих на суму заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з централізованого опалення у розмірі 322,24 гривень; 3 % річних, нарахованих на суму заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з централізованого постачання гарячої води у розмірі 279,40 гривень; а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102, 00 гривень, що разом складає належну до стягнення суму в розмірі 4 090 (чотири тисячі дев`яносто) гривень 12 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано , набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Суддя К.Г. Плахотнюк