Ухвала суду № 99690750, 17.09.2021, Сахновщинський районний суд Харківської області

У Х В А Л А

Справа № 634/60/21

Провадження № 2/634/190/21

"17" вересня 2021 р. смт Сахновщина Харківської області

Сахновщинський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Зимовського О.С.,

за участю секретаря судового засідання – Лісняк С.П.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Сахновщина Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Лозівської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕНТ ХАУС КОМПАНІ» про скасування рішення загальних зборів засновників товариства від 17.12.2018 року, акту приймання передачі нерухомого майна від 29.01.2019 року та скасування реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,

встановив:

В провадженні Сахновщинського районного суду Харківської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Лозівської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕНТ ХАУС КОМПАНІ» про скасування рішення загальних зборів засновників товариства від 17.12.2018 року, акту приймання передачі нерухомого майна від 29.01.2019 року та скасування реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі. В обґрунтування якого остання зазначає, що 13.04.2021 року Дзержинським районним судом м. Харкова винесено рішення у справі № 644/688/19, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Сахновіцанської районної державної адміністрації Харківської області, про поділ спільного майна подружжя, визначення порядку спілкування з дитиною - задовільнено частково.

Судом вирішено поділити майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме : за ОСОБА_1 визнати право приватної власності на 1/2 ідеальну частину автомобіля марки «TOYOTA RAV 4», 2012року випуску; за ОСОБА_2 визнати право приватної власності на 1/2 ідеальну частину автомобіля марки «TOYOTA RAV 4», 2012 року випуску, залишивши даний автомобіль у спільній частковій власності сторін. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено. Таким чином, ОСОБА_1 не є власником чи співвласником спірного майна - однокімнатної квартири АДРЕСА_1 ; однокімнатної квартири АДРЕСА_2 , а прийняття рішення загальних зборів засновників Товариства від 17.12.2018 року та складання і підписання акту приймання передачі нерухомого майна від 29.01.2019 року відповідачами без згоди ОСОБА_1 не призвело до порушення його прав. Станом на час відкриття провадження у даній справі спір у справі № 644/688/19 ще не був вирішений судом та не було рішення, що набрало законної сили. На підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України просила суд закрити провадження у справі.

В судовому засіданні представник позивача заперечувала проти задоволення клопотання відповідача.

Представник відповідач у судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив про його задоволення.

Суд, заслухавши думку учасників справи, дослідивши клопотання та додані матеріали дійшов наступного висновку.

Підстави для закриття провадження у справі визначені статтею 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно, і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

У постановах Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 200/21797/14-ц, від 23 грудня 2020 року у справі № 522/8782/16-ц викладено висновок, за яким логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Отже провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору у разі якщо між сторонами не залишилося неврегульованих питань, або самими сторонами врегульовано спірні питання, та предмет позову був відсутній саме на час пред`явлення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Судом встановлено, що в даному випадку відсутні підстави як для закриття провадження у справі так і для інших, вище перелічених процесуальних дій, оскільки саме по собі заперечення відповідача що позивач не є власником чи співвласником спірного майна перед позивачем є лише його способом захисту від пред`явлених позовних вимог, однак такі заперечення жодним чином не свідчать про відсутність предмета спору, а лише підтверджують його існування та необхідність процесуального доказування з боку обох сторін у судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного. Керуючись ст. 255 ЦПК України, суд –

постановив:

В задоволенні клопотання ОСОБА_2 про закриття провадження у зв`язку із відсутністю предмета спору - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: /підпис/

Копія вірна. Суддя: