Рішення № 99689688, 17.09.2021, Гощанський районний суд Рівненської області

Провадження 2/557/339/2021

Справа 557/934/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2021 року смт Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області у складі:

судді Оленич Ю.В.,

секретар судового засідання Лисанець М.В.,

номер справи 557/934/21,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., Гощанський районний відділ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Житомирський обласний державний нотаріальний архів,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Гоща за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Гощанський районний відділ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Житомирський обласний державний нотаріальний архів, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого остання зазначила, що в травні 2021 року дізналась про те, що відносно неї відкрито виконавче провадження №64837536 щодо примусового виконання виконавчого напису №15824, виданого 28 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення з неї на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» заборгованості в сумі 81 305 гривень.

Позивач зазначає, що станом на момент вчинення виконавчого напису, приватний нотаріус не мав повноважень вчиняти вказану нотаріальну дію, так як чинне законодавство передбачало можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору, проте укладений нею у електронній формі кредитний договір із відповідачем нотаріально посвідчений не був.

Крім того, позивач у позові вказує про те, що категорично не погоджується з розміром нарахованої за договором заборгованості, оскільки пеня за прострочення нею виконання зобов`язання за договором у тридцять разів перевищує основну суму боргу, що на її переконання, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків їй на шкоду, як споживачу. Зауважує позивач і на тому, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат», оскільки з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років.

За вказаних обставин, позивач вважає, що визначена у спірному виконавчому написі сума заборгованості не є безспірною, кредитний договір не був нотаріально посвідчений і з дня виникнення права вимоги за цим договором минуло три роки, у зв`язку з чим просить визнати виконавчий напис, вчинений 28 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., зареєстрований в реєстрі за №15824, таким, що не підлягає виконанню.

Разом з позовом ОСОБА_1 було подано заяву про забезпечення позову.

У строк, установлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач відзив, а треті особи пояснень на позовну заяву не надали.

Ухвалою судді Гощанського районного суду Рівненської області від 17 червня 2021 року вказана позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Крім того, було задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі третіх осіб.

17 червня 2021 року суддею Гощанського районного суду Рівненської області задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в даній цивільній справі.

12 серпня 2021 року ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Будь-які інші процесуальні дії у справі не проводилися.

Позивач ОСОБА_1 та її представник, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, у яких зазначили, що позовні вимоги підтримують повністю.

Представник відповідача та треті особи, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, у судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

З`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов належить задовольнити зважаючи на таке.

Судом установлено, що 28 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №15824, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» заборгованості за кредитним договором №331998 від 21 грудня 2017 року (арк. спр. 7).

Згідно означеного виконавчого напису стягнення заборгованості проводиться за період з 20 січня 2018 року по 02 березня 2020 року, та сума заборгованості складає 80 405 гривень 00 копійок, в тому числі: построчена заборгованість за сумою кредиту - 2600 гривень 00 копійок, прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом – 77 805 гривень 00 копійок.

За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача в розмірі 900 гривень, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з позивача, складає 81 305 гривень 00 копійок.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 09 квітня 2021 року, державним виконавцем Гощанського районного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Антонюк О.О. відкрито виконавче провадження №64837536 з виконання виконавчого напису нотаріуса №15824 від 28 січня 2021 року (арк. спр. 9).

В межах виконавчого провадження №64837536 накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 , про що свідчить постанова державного виконавця Гощанського районного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Антонюк О.О. від 09 квітня 2021 року про арешт коштів боржника (арк. спр. 24).

Позивач вказуючи на те, що означений виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. незаконно, без належних на те правових підстав, звернулась до суду за захистом свого порушеного права.

Таким чином між сторонами виник спір у сфері кредитних правовідносин. При вирішенні даного спору суд керується нормами Цивільного кодексу України, Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року (далі Порядок).

Означеним Порядком встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача. Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Згідно п. 3 Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» №2 від 31 січня 1992 року, при вирішенні справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року №6-887цс17.

Згідно ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

Як убачається із матеріалів справи, нотаріус видав спірний виконавчий напис керуючись пунктом 2 Переліку щодо стягнення заборгованості на підставі кредитного договору, за якими боржником допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, яка ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року залишена без змін, у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано нечинною.

Враховуючи наведене, суд приходить висновку, що на момент вчинення виконавчого напису нотаріус керувався нормами Переліку, які за рішенням суду були визнані нечинними, у зв`язку з чим суд погоджується з доводами позивача з даного приводу та приймає такі до уваги.

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, суд вважає, що при вчиненні оспореного виконавчого напису нотаріусом не було дотримано встановлену законом процедуру, а саме нотаріус застосував норми законодавства, які на момент вчинення виконавчого напису на підставі рішення суду були визнані нечинними. Крім того, останній не переконався у безспірності пред`явленої до стягнення заборгованості.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Тому відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 27 березня 2019 року у справі №137/1666/16-ц та від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У спірних правовідносинах судом встановлено, що позивач не визнає вказаний у виконавчому написі розмір заборгованості також у зв`язку із тим, що визначена у спірному виконавчому написі сума заборгованості не є безспірною і з дня виникнення права вимоги за кредитним договором минуло три роки.

Водночас доказів наявності безспірної заборгованості позивача та її розміру за кредитним договором №331998 від 21 грудня 2017 року відповідачем суду надано не було.

Зі змісту оспорюваного виконавчого напису вбачається, що стягнення заборгованості проводиться за період з 20 січня 2018 року по 02 березня 2021 року, проте встановити з якого часу у відповідача виникло право вимоги та чи не минуло більше трьох років із цієї дати, зважаючи на те, що кредитний договір укладено у 2017 році, з наявних у матеріалах справи доказів встановити неможливо.

Отже, на думку суду, нотаріус при вчиненні оспореного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, не перевірив умови, за наявності яких можна вчиняти виконавчий напис, зокрема, трирічний строк з дня виникнення вимоги про стягнення заборгованості, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, у зв`язку з чим суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

При цьому суд зауважує, що відповідачем та приватним нотаріусом, як третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не надано доказів щодо безспірності вимог до боржника на момент вчинення виконавчого напису.

За таких обставин, суд приходить висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно приписів ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 гривень, суд дійшов висновку, що наданих доказів не достатньо для встановлення розміру витрат на правничу допомогу адвоката (гонорару), оскільки в матеріалах справи відсутній договір про надання правничої допомоги, у зв`язку із чим у стягненні витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Водночас суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати, які складаються із судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з позовом в розмірі 908 гривень, а також судовий збір, сплачений нею за подання до суду заяви про забезпечення позову в розмірі 454 гривні.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 28 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за №15824, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні.

У стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» на користь ОСОБА_1 2000 гривень витрат на правничу допомогу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду або через Гощанський районний суд Рівненської області (відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», місцезнаходження: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, буд. 48, ЄДРПОУ 39952398.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, місцезнаходження: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35; Гощанський районний відділ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), місцезнаходження: 35400, Рівненська область, смт Гоща, вулиця Застав`я, 14; Житомирський обласний державний нотаріальний архів, місцезнаходження: 10003, м. Житомир, вул. М. Сціборського, 6-А.

Повне судове рішення складено 17 вересня 2021 року.

Суддя Ю.В. Оленич