Рішення № 99688589, 13.09.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/4537/21

Провадження №2-адр/359/5/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді О.Ю. Семенюти

за участю секретаря судового засідання Л.В. Моргушко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Борисполі клопотання представника позивача –адвоката Тимошенка Максима Олександровича про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора 3 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Матвійчука Олексія Володимировича, Управління патрульної поліції в м. Києві, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, а також закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Тимошенко М.О. звернувся до суду з клопотанням, у якому просить включити до судових витрат Позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 750,00 гривень при розгляді справи № 359/4537/21 Бориспільським міськрайонним судом Київської області, та ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідачів судового збору у розмірі 908,00 гривень та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 750,00 гривень.

Позивач та представник позивача – адвокат Тимошенко М.О. у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у п. 4 клопотання просили ухвалення додаткового рішення здійснювати без виклику сторін.( а.с.43).

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Щур І.В. у судове засідання також не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, направила до суду заперечення на клопотання про ухвалення додаткового рішення, яким просила суд відмовити у задоволенні клопотання з викладених підстав.

Інші відповідачі до суду не з`явилися, про час та місце розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомляли.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У зв`язку із здійсненням розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 4ст. 229 КАС України.

Розглянувши клопотання та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18.08.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 3 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Матвійчука О.В., Управління патрульної поліції в м. Києві, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, а також закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення задовольнити.Постанову інспектора 3 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Матвійчука О.В. про накладення адміністративного стягнення серії ЕАН №4205993 від 14 травня 2021 року, якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 гривень, скасувати. Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП.

Питання щодо судових витрат у рішенні суду не вирішувалося.

Згідно встановлених судом обставин, при поданні позову до Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 сплатив судовий збір у сумі 908,00 гривень, що підтверджується долученою квитанцією № 36860887-1 від 24.05.2021( а.с.13).

Також встановлено, що ОСОБА_1 18.06.2021 було подано заяву про подання доказів витрат на професійну правничу допомогу( а.с.23).

Відповідно до вимог п.3 ч.1ст. 252 КАС України суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 1, 3 ст.143КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст.143КАС України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно з ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.1, 4ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2ст. 134 КАС України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3ст. 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4ст. 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст.134КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст.139КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 543/775/17 від 18.03.2020, яка згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковою для застосування, чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

У контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Задля однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення, за подання позовної заяви підлягає сплаті судовий збір, який відповідно складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 454,00 грн. (2270 х 0,2).

Враховуючи наведене, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 грн.

Одночасно слід роз`яснити, що у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 ЗУ « Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити наступне.

Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд виходить зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), надання до суду доказів, які стосуються спірних правовідносин.

Судом встановлено, що на підтвердження понесення витрат на правову допомогу представником позивача надано копії наступних документів:

- копію договору про надання правової допомоги № 1Д-05/21-АБ від 15.05.2021 (а.с. 44,45);

- копію акту №1 приймання- передачі правової допомоги по Договору про надання правової допомоги № 1Д-05/21-АБ від 15.05.2021 р.( а.с.46);

- звіт про витрачений час на надання правової допомоги та супутніх витрат( а.с.47).

Як вбачається зі змісту вищевказаних документів, адвокатом надано, а позивачем прийнято наступні послуги:

-аналіз наданих матеріалів замовником, що стосуються винесення Постанови ЕАН № 4205993 від 14.05.2021, вартістю 625грн.;

-зустріч адвоката бюро із замовником для проведення консультації щодо узгодження правової позиції у справі про скасування Постанови ЕАН №4205993 від 14.05.2021, вартістю 2500 грн.;

- підготовка позовної заяви про скасування постанови інспектора 3 батальйону 4 роти управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на підставі ч. 3 ст. 122 КУпАП у розмірі 680,00 грн., вартістю 3750 грн.;

- підготовка заяви про компенсацію судових витрат (щодо подання доказів судових витрат протягом 5 днів після ухвалення рішення у справі) Бориспільський міськрайонний суд Київської області, справа № 359/4537/21, вартістю 625грн.;

- підготовка клопотання про долучення до справи доказів витрат на правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення, Бориспільський міськрайонний суд Київської області, справа № 359/4537/21, вартістю 1250 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.03.2020 у справі № 726/549/19, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Встановлено, заявлена сума витрат на професійну правову допомогу у розмірі 8 750 грн. 00 коп. є не співмірною з:

-співмірністю захисту порушених прав та розміром витрат на їх відновлення в суді, а саме предметом оскарження є постанова серії ЕАН №4205993від 14.05.2021, щодо притягнення до адміністративної відповідальності та стягнення штрафу в розмірі 680 грн.,

-складністю справи, оскільки розгляд справи відбувався за правилами спрощеного позовного провадження;

-обсягом проведеної роботи.

Одночасно, слід зазначити, що справа № 359/4537/21 відноситься до категорії справ незначної складності, по яким є стала судова практика, та як наслідок сума витрат на її написання є завищеною.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20.

З огляду на те, що відшкодування витрат на правову допомогу носить компенсаційний характер, зважаючи на складність справи (справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження), виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає доведеними, розумними та співмірними витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн.

Керуючись ст.ст.90,139,143,241-246,250,252,295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Клопотання представника позивача –адвоката Тимошенка Максима Олександровича про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора 3 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Матвійчука Олексія Володимировича, Управління патрульної поліції в м. Києві, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, а також закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Департаменту патрульної поліції ( вул. Федора Ернста,3, м. Київ, 03048, ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП – інформація відсутня) судовий збір в розмірі 454( чотириста п`ятдесят чотири) гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 ( одна тисяча) гривень.

У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Повний текст додаткового рішення виготовлено 17.09.2021року.

Суддя: О.Ю. Семенюта