Ухвала суду № 99687945, 17.09.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/6202/21

Провадження № 1-кп/0182/1052/2021

У Х В А Л А

17.09.2021 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого –судді Клименко І.В.,

секретар судового засідання Степанова О.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку в залі суду в м. Нікополі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.07.2021 за № 12021041340000547 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження – м. Нікополь, Дніпропетровської області, який зареєстрований та фактично проживає у АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 308, ч.1 ст. 309 КК України,

за участю сторін судового провадження

прокурора Сушайло Б.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1

(в режимі ВКЗ з ДУВП №4),

захисника Усачова О.Л.,

в с т а н о в и в:

Прокурор Нікопольської окружної прокуратури Сушайло Б.В. 17.09.2021 надіслав до Нікопольського міськрайонного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні від 19.07.2021 за № 12021041340000547 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 308, ч.1 ст. 309 КК України.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого було продовжено до 19.09.2021.

Оскільки строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому незабаром спливає, прокурор просив суд продовжити строк тримання під вартою на час судового розгляду справи, але не більше 60 діб, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу, а саме ризики переховування від органу слідства і суду, до чого його може спонукати тяжкість можливого покарання; продовження злочинної діяльності, а саме вчинення кримінальних правопорушень аналогічних тому, в якому він обвинувачується; впливати на свідків, які йому відомі; репутація обвинуваченого, який не має постійного місця роботи та законних джерел доходів.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти продовження строків тримання під вартою та просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 , де він зареєстрований та фактично мешкає, посилаючись на те, що він є пенсіонером, інвалідом 3 групи, має джерело доходу у вигляді пенсії, має постійне місце проживання. Крім того, за час перебування під вартою у нього погіршився стан здоров`я - він майже втратив зір, загострились хронічні захворювання, розвинулась епілепсія, а тому він потребує посиленого лікування, але належного догляду та лікування в умовах ДУВП він не отримує. У разі зміни запобіжного заходу зобов`язується не вчиняти нових злочинів, з`являтиметься на виклики суду та буде сумлінно виконувати умови домашнього арешту.

Захисник обвинуваченого – адвокат Усачов О.Л. підтримав клопотання свого підзахисного та також просив змінити ОСОБА_1 запобіжний захід на домашній арешт.

Вислухавши думку сторін судового провадження, суд враховує наступне.

Відповідно до вимог п.3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням триманням під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому судам в разі задоволення клопотання про продовження строків тримання під вартою у судовому рішенні необхідно чітко зазначати про наявність іншої підстави або ризику, передбаченого ч.1 ст. 177 КПК України. Обмеження при розгляді клопотання лише переліком законних (стандартних) підстав для його застосування є порушенням вимог п.4 ст. 5 Конвенції (рішення ЄСПЛ „Харченко проти України).

Крім того, при продовженні строків тримання під вартою суди зобов`язані враховувати стан здоров`я обвинувачених, про що неодноразово зазначав ЄСПЛ (рішення від 16.05.2013 р. у справі „Барило проти України”, рішення від 14.03.2013 р. у справі „Салахов та Іслямова проти України” та інш).

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до рішення Європейського суду від 26 січня 1993 року «В. проти Швейцарії» …небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших факторів які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою.

Суд враховує також вимоги ст. 5 Конвенції, правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку».

При цьому суд також вважає, що висновок прокурора про неможливість застосування до ОСОБА_1 іншого більш м`якого запобіжного заходу не аргументований переконливими обставинами, а носить формальний характер і здебільшого посилається тільки на тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується.

Враховуючи зазначені вимоги діючого законодавства, суд вважає, що прокурором недостатньо доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України.

Ризик переховування обвинуваченого від суду поряд із наявністю місця реєстрації та проживання, що встановлено і органом досудового розслідування та зазначено у обвинувальному акті, хоча і існує, однак є малоймовірним.

Також, не достатньо обґрунтованим для продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків, оскільки допит як потерпілої, так і свідків у кримінальному провадженні ще не розпочався, незаконний вплив на яких не доведений і ґрунтується лише на декларативних заявах прокурора щодо можливості такої поведінки обвинуваченого та не зазначено, у який спосіб можливий такий вплив.

Тому, враховуючи обставини кримінального правопорушення, наявність ризику вчинення аналогічних злочинів, особу обвинуваченого, його вік та стан здоров`я – те, що ОСОБА_1 є пенсіонером, інвалідом 3 групи; наявність у нього постійного місця проживання, суд вважає необхідним змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, оскільки судом з`ясовано, що він може проживати за адресою: АДРЕСА_1 , де він зареєстрований та фактично проживає.

На думку суду, такий запобіжний захід зможе запобігти наявним ризикам

Керуючись ст. 177, 181, 315 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою щодо обвинуваченого відмовити. Клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу задовольнити.

Змінити щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, заборонивши йому цілодобово, окрім часу, необхідного для лікування, залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду.

Покласти на обвинуваченого наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися із м. Нікополя, Дніпропетровської області, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування з потерпілою, свідками по даному кримінальному провадженні.

ОСОБА_1 звільнити з-під варти.

Копію ухвали про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту надіслати для виконання до Нікопольського РУП ГУ НП в Дніпропетровській обл.

Строк дії ухвали - не більше ніж два місяці, тобто до 16.11.2021 і у разі необхідності може бути продовжений за клопотанням прокурора. Після закінчення строку ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Контроль за виконанням запобіжного заходу здійснює прокурор.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І. В. Клименко