Ухвала суду № 99684536, 16.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

16 вересня 2021 року м. Київ№ 640/6830/21 Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом

ОСОБА_1

до Військової частини 3066 Національної гвардії України

про стягнення середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Військової частини 3066 Національної гвардії України (далі по тексту - відповідач), адреса: 01133, місто Київ, вулиця Євгена Коновальця, будинок 38, в якій позивач просить:

- стягнути з військової частини 3066 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період з 11 вересня 2019 року по 10 грудня 2020 року у розмірі 192 974,грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він проходив військову службу в Збройних Силах України.

Станом на день звільнення з військової служби та виключення зі списків особового складу, як зазначає позивач, військовою частиною не проведено з ним повного розрахунку, зокрема, йому не було нараховано та виплачено грошову компенсацію за неотримане речове майно, матеріальну допомогу за 2019 рік та грошову компенсацію за невикористані жні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, у зв`язку з чим позивач звертався до адміністративного суду за захистом своїх порушених прав.

На виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі №640/1411/20 відповідачем 10 грудня 2020 року позивачу виплачено вказані вище компенсації та матеріальну допомогу.

Проте, як зазначено у позовній заяві, відповідачем не виплачено позивачу середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні, що стало підставою для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі та просив у їх задоволенні відмовити.

Представником позивача, в свою чергу, подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій остання підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2021 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху та останньому наданий строк для усунення виявлених судом недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням поважних підстав для його поновлення.

06 вересня 2021 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

В обгрунтування поданої заяви представник позивача послалась на те, що перебіг, визначеного судом строку звернення до суду, припав на період святкових днів та карантинних обмежень.

25 грудня 2020 року - Різдво католицьке на підприємствах, в установах та організаціях не провадилась робота, в січні 2021 року вихідними днями були 01 січня - Новий рік, 7 січня - Різдво Христове православне та 8 січня 2021 року, тобто, як зазначає представник позивача, у грудні 2020 року - січні 2021 року було значно менше робочих днів, у зв`язку з чим позивач звернувся за правничою допомогою після 11 січня 2021 року, тобто, коли строк, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України вже сплив.

Крім того, представник позивача послалась на те, що з 08 по 24 січня 2021 року в Україні діяли посилені карантинні обмеження, які негативно вплинули на роботу значної кількості підприємств, адже вона була практично паралізована.

Також, у заяві зазначено, що позивач тривалий час намагався отримати докази від відповідача, зокрема, довідку про грошове забезпечення за останні 2 місяці, яка надається для підрахунку середнього заробітку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року.

При цьому, представник позивача також послалась й на те, що позивач обраховував строк звернення до суду з урахуванням судової практики актуальної на момент подачі позовної заяви, зокрема, тримісячний строк, а не обчислений в один місяць, а тому обгрунтовано вважав, що звернувся до суду своєчасно.

На підставі викладеного, представник позивача просила визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити його.

Розглянувши заяву представника позивача про поновлення строків звернення до суду, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява про поновлення строку звернення до суду з цією позовною заявою, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для його розгляду та вирішення, суд виходить з наступного.

Як вже було зазначено судом в ухвалі суду від 25 серпня 2021 року строк звернення до суду з даними позовними вимогами становить один місяць, який обраховується з дня наступного за днем виплати позивачу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік, в розмірі, що не перевищує його місячного грошового забезпечення (11 грудня 2020 року).

В свою чергу, представник позивача, обгрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, зазначає про значно меншу кількість робочих днів у грудні 2020 року та січні 2021 року, у зв`язку зі святковими та вихідними днями, а також встановленням карантинних обмежень.

З цього приводу, слід зазначити, що строк звернення до суду встановлюється місяцями, в даному випадку, в один місяць.

Не заперечуючи проти тверджень представника позивача щодо меншої кількості робочих днів у грудні 2020 року та січні 2021 року, суд наголошує на тому, що строк звернення до суду з позовною заявою не обчислюється саме робочими днями установ, підприємств або організацій, а, як вже неодноразово зазначалось, обчислюється місяцями.

За загальним правилом, в місяці 30 календарних днів, тому, твердження представника позивача щодо того, що робочих днів у зазначений вище період було значно менше є безпідставними.

Щодо встановлення карантинних обмежень у період з 08 січня 2021 року по 28 січня 2021 року, суд зазначає, що в цей період поштові відділення зв`язку, а також суди працювали в штатному режимі, не зупиняв та не припиняв взагалі свою роботу й громадський транспорт, що, в свою чергу, свідчить про те, що у позивача була наявна можливість звернутись до суду з позовною заявою в цей період, а негативний вплив на роботу значної кількості підприємств в цей період не є поважною причиною для не звернення до суду з вказаною позовною заявою своєчасно.

Щодо спроб позивача отримати довідку про розмір грошового забезпечення задля обрахування середньоденного заробітку, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що позивач звертався до відповідача з відповідними заявами, але або не отримав відповіді, або у наданні такої довідки йому було відмовлено.

Більш того, слід наголосити, що в самій позовній заяві, позивачем самостійно здійснено розрахунок середньоденного грошового забезпечення на підставі довідок АТ «ПриватБанк» про заробітну плату за липень та серпень, що передували звільненню позивача, що дозволяє суду дійти висновку, що позивач з такими заявами до відповідача не звертався.

Також, слід зазначити, що позивачем не заявлялось клопотання про витребування такої довідки й суду, натомість, судом самостійно витребувано її від відповідача ухвалою суду.

Щодо правових висновків Верховного Суду, за якими строк звернення до суду з позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні встановлений у три місяці та щодо того, що станом на день звернення до суду (10 березня 2021 року) була саме така правова позиція, суд, як і в ухвалі від 25 серпня 2021 року, зазначає, що правова позиція Верховного Суду щодо обчислення строку звернення в даній категорії справ була викладена у постанові від 11 лютого 2021 року у справі №240/532/20, тобто, майже за місяць до звернення, а тому посилання на той факт, що позивач обрахував строк звернення з урахуванням судової практики, актуальної на момент подачі позовної заяви, є безпідставними.

З огляду на вищевикладене, підстави, на які позивач посилається при обгрунтуванні своєчасності звернення до суду з вказаною позовною заявою та просить поновити пропущений ним строк, визнаються судом неповажними.

Крім того, суд наголошує, що строки звернення до адміністративного суду є аналогом інституту позовної давності, який належить до галузей матеріального приватного права. Під строком звернення до адміністративного суду з позовною заявою слід розуміти проміжок часу після виникнення спору у публічно - правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою про захист своїх прав, свобод чи інтересів, а дотримання такого строку звернення є однією з умов для реалізації права на звернення до суду. Після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, при цьому, законодавцем врегульовано питання щодо необхідності зазначення поважних підстав для поновлення такого строку.

При визначенні наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою застосовуються правила статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України та не можуть застосовуватись правила статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, якими врегульовано питання поновлення, продовження або відмови в такому поновленні чи продовженні процесуального строку саме щодо вчинення окремої процесуальної дії.

Так, частиною 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

За таких підстав, а також з урахуванням того, що підстави, на які посилався позивач, обгрунтовуючи своєчасність звернення до суду з вказаними вище позовними вимогами, визнані судом неповажними, будь-яких інших підстав, які б могли бути визнані судом поважними позивачем суду не надано, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду, зазначені ОСОБА_1 .

2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини 3066 Національної гвардії України про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - залишити без розгляду

3. Роз`яснити позивачу його право на звернення до адміністративного суду в загальному порядку після усунення підстав, з яких позовна заява була залишена без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя К.Ю. Гарник