Ухвала суду № 99684453, 16.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 вересня 2021 року м. Київ №640/24918/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Костенко Д.А., ознайомившись з позовною заявою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дій, скасування постанови про накладення штрафу від 10.08.2021 ВП №63071550,

в с т а н о в и в:

Згідно із ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Позовна заява має одночасно немайновий характер (вимога про визнання протиправними дій) і майновий характер (вимога про скасування постанови про накладення штрафу), за які необхідно сплатити судовий збір у загальній сумі 4540 грн. (2*2270 грн.).

Позовна заява не відповідає ч. 3 ст. 161 КАС України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Позивач подав клопотання про відстрочення сплати судового збору, зазначивши про направлення до відповідного структурного підрозділу службового листа з проханням сплати судового збору, відповідь на який станом на дату подання позову не отримано.

Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" і ч. 1 ст. 133 КАС України передбачено можливість суду відстрочити сплати судового збору з урахуванням майнового стану сторони.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18: "48. <...> юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.".

Розглянувши клопотання суд дійшов висновку про його необґрунтованість і відсутність підстав для задоволення, адже наведені представником позивача обставини не підтверджені жодними доказами, тому не є підставою для відстрочення позивачу сплати судового збору.

До позову додано заяву про поновлення строку на звернення до суду, в якій з посиланням на ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" представник просить поновити строк звернення до суду з цим позовом, не зазначивши при цьому жодних обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску цього строку.

Вирішуючи питання про дотримання позивачем строку на звернення до суду з позовом з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, Верховним Судом у постанові від 27.08.2021 у справі №520/17941/2020 сформульовано наступний правовий висновок:

"19. Частиною другою статті 287 КАС України встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; <...>

20. Зазначена норма кореспондується зі статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), який набрав чинності 05 жовтня 2016 року, відповідно до якої рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

21. Передбачений частиною п`ятою статті 287 КАС України строк, упродовж якого особа (позивач), має право звернутися до суду із позовною заявою щодо оскарження рішення та дій виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є спеціальним строком звернення до адміністративного суду, який від загального строку відрізняється лише своєю тривалістю (є коротшим) і обумовлюється специфікою відповідних відносин, у яких визначеності (ясності) у спірних правовідносинах потрібно досягнути якомога швидше."

Зважаючи згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України на наведений вище правовий висновок, суд констатує необхідність застосування у спірних правовідносинах встановленого п. 1) ч. 2 ст. 287 КАС України строку для звернення з цим позовом (10 календарних днів).

Супровідний лист від 10.08.2021 №63071550/19 разом з оскаржуваною постановою про накладення штрафу від 10.08.2021 ВП №63071550 отриманий позивачем 16.08.2021.

Позовна заява здана на пошту 01.09.2021, з чого вбачається пропуск позивачем 10-денного строку звернення до суду, встановленого п. 1) ч. 2 ст. 287 КАС України.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд визнає неповажними наведені представником позивача підстави для поновлення такого строку.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя

у х в а л и в:

1. Відмовити Головному управлінню Державної податкової служби у місті Києві у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Залишити позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у місті Києві без руху.

3. Встановити позивачу 10-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- доказів сплати на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва судового збору в сумі 4540 грн. (чотири тисячі п"ятсот сорок гривень);

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій слід вказати підстави для поновлення строку з урахуванням висновків суду в цій ухвалі або надати докази дотримання такого строку.

Попередити, що якщо позивач не усуне недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовна заява буде повернена йому.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Суддя Д.А. Костенко