Рішення № 99684268, 16.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2021 року м. Київ № 640/21753/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шевченко Н. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в м. Києві, викладеного в листі від 11.08.2020, яким відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії;

- зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за виключенням проведених виплат, виходячи з вимог Прикінцевих положень Закону України № 2148.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є особою з інвалідністю 3-ї групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, учасником ліквідації наслідків аварії на Чернобильській АЕС у 1986 році, пенсіонером з видом пенсії «по інвалідності», звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням встановленого мінімального розміру та отримав відмову, яку вважає протиправною.

У відзиві відповідач наголошує на тому, що ОСОБА_1 отримує пенсію на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Закон № 796), відповідно до якого і розрахована пенсія позивачу, натомість, підстави для перерахунку пенсії відсутні.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію по інвалідності 3 гр. з числа учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, про що зазначено в пенсійному посвідченні № НОМЕР_1 .

13.07.2020 позивач звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії, у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму доходів громадян.

Листом відповідача від 11.08.2020 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви за відсутністю підстав для перерахунку.

Не погоджуючись із рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернувся із позовною заявою до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1- 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Закон № 796).

За змістом ч. 1 ст. 1 Закону № 796 закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону № 796 пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді:

а) державної пенсії;

б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 60 Закону № 796 особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які мають одночасно право на інші пільги та компенсації, передбачені законодавством України, надаються за їх вибором пільги та компенсації відповідно до одного із законів України.

Із матеріалів справи убачається, що позивач є пенсіонером по інвалідності 3 групи з числа ліквідаторів аварії ЧАЕС категорії 1 на підставі Закону № 796, натомість, при призначенні пенсії, обрав саме визначені цим законом пільги.

Частинами 1, 3 ст. 54 Закону № 796 визначено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:

для I групи інвалідності - 6000 гривень;

для II групи інвалідності - 4800 гривень;

для III групи інвалідності - 3700 гривень;

для дітей з інвалідністю - 3700 гривень.

Із наданого позивачем та зазначеного відповідачем у відзиві розрахунку убачається, що основний розмір пенсії ОСОБА_1 становить 4771,09 грн, а також підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи у розмірі 491,40 грн.

Таким чином, з урахуванням ст. 54 Закону № 796 пенсія позивачу виплачувалась у розмірі, не нижчому за встановлений.

При цьому, позивач посилається на положення постанови Кабінету Міністрів України № 543 від 26.06.2019, якою визначено мінімальний розмір пенсії для осіб І, ІІ та ІІІ груп інвалідності у розмірах 650 %, 525 % та 360 % розміру прожиткового мінімуму доходів громадян відповідно.

Дослівно, пунктом 1 Постанови № 543 визначено в абзаці другому пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 р. № 656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій" (Офіційний вісник України, 2010 р., № 57, ст. 1968; 2018 р., № 48, ст. 1675) цифри "285", "255" і "225" замінити відповідно цифрами "650", "525" і "360".

З урахуванням згаданих змін, пункт 1 Постанови № 656 викладено в наступній редакції: «Установити, що: у разі коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, установлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб з інвалідністю внаслідок війни I групи - 650 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 525 відсотків, III групи - 360 відсотків, в учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності - 210 відсотків, таким особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам бойових дій та постраждалим учасникам Революції Гідності виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

При цьому, суд звертає увагу, що згадана постанова та викладені норми щодо мінімального розміру пенсії стосуються, поміж інших, інвалідів війни, яким є позивач відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , проте, маючи підстави для отримання пенсійних виплат за декількома Законами, за вибором позивача, призначення пенсії відбулось як для інваліда-ліквідатора наслідків ЧАЕС.

Таким чином, посилання на постанови КМУ № 543 та № 656 у згаданих частинах, є нерелевантними, оскільки вони регламентують пенсійні виплати для іншої, ніж обрана позивачем, категорії пільг.

Крім того, оскільки статтею 54 Закону № 796 визначається мінімальний розмір пенсії для окремих категорій громадян, Кабінету Міністрів України не надано повноважень визначати інший розмір.

З урахуванням викладеного, суд погоджується із доводами відповідача щодо відсутності підстав для перерахунку пенсії, у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму доходів громадян, оскільки Закон № 796 не пов`язує мінімальний розмір пенсії із такою величиною.

Суд також критично сприймає посилання позивача на Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148, оскільки вони не регламентують ані розмірів, ані порядку перерахунку пенсій, призначених на підставі закону № 796.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановленої судом відсутності права позивача на перерахунок пенсії з 01.07.2020, призначеної відповідно до Закону № 796, зважаючи на доведення відповідачем правомірності його дій, як суб`єкта владних повноважень, підстави для задоволення позову відсутні.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241- 247, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії відмовити.

2. Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, будинок 16 код ЄДРПОУ: 42098368).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко