Рішення № 99684236, 16.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2021 року м. Київ № 640/7742/19

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Шевченко Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (надалі по тексту також - відповідач, ВКДКА), третя особа - ОСОБА_2 , в якому просить визнати протиправним та скасувати в повному обсязі рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29.03.2019 № III - 015/2019; встановити судовий контроль за виконанням рішення у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки ВКДКА, викладені в оскаржуваному рішенні від 29.03.2019 № ІІІ-015/2019, є необґрунтованими і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, до матеріалів справи надано відзив, в якому зазначено, що оскаржуване рішення прийнято обґрунтовано та правомірно.

В письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначив, що позов не підлягає задоволенню, оскільки оскаржуване рішення є законним та обгрунтованим.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва (надалі також - КДКА м. Києва) 18.04.2018 звернувся ОСОБА_1 зі скаргою про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_2 щодо порушення ним Присяги адвоката України, вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики під час розгляду слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва Шапутько С.В. клопотання Генеральної прокуратури України про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №42017000000002014 (справа № 757/56487/17-к).

17.09.2018 за результатами розгляду дисциплінарної справи за вищевказаною скаргою ОСОБА_1 дисциплінарна палата КДКА м. Києва прийняла рішення № 65 про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності і застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Рішенням ВКДКА № XI - 009/2018 від 29.11.2018 скасовано вищевказане рішення КДКА м. Києва № 65 від 17.09.2018 про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та направлено матеріали даної дисциплінарної скарги до КДКА м. Києва на стадію розгляду дисциплінарної справи.

За результатами повторного розгляду рішенням дисциплінарної палати КДКА м. Києва від 25.01.2019 № 106 адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2312 від 14.11.2006, видане Донецькою КДКА) притягнуто до дисциплінарної відповідальності і застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

У вищевказаному рішенні дисциплінарна палата КДКА м. Києва прийшла до висновку, що своїми діями адвокат ОСОБА_2. грубо одноразово порушив Правила адвокатської етики, а саме статті 8, 18, 41 Правил адвокатської етики, а також положення пунктів 1 та 3 частини 2 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», чим вчинив дії, які підривають авторитет адвокатури. За таких обставин на адвоката ОСОБА_2 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

Адвокатом ОСОБА_2. було оскаржене до ВКДКА вищевказане рішення КДКА м. Києва від 25.01.2019 № 106.

За результатами розгляду зазначеної скарги ВКДКА було прийнято рішення від 29.03.2019 № ІІI - 015/2019, яким скаргу адвоката ОСОБА_2 задоволено частково, скасовано рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва від 25.01.2019 № 106 про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з ЄРАУ та направлено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_2 на новий розгляд до КДКА м. Києва на стадію розгляду дисциплінарної справи.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 р. № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI, з наступними змінами і доповненнями).

Статтею 33 Закону № 5076-VI визначено загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката.

Так, відповідно до вимог ч.1 статті 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (ч.2 ст.33 Закону № 5076-VI).

Статтею 34 Закону № 5076-VI встановлено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини другої статті 34 Закону N 5076-VI дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Згідно з вимогами ст.35 Закону № 5076-VI за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

За приписами ч. 2 ст. 31 Закону № 5076-VI накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:

1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку;

2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності;

3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

Згідно з вимогами ст.36 Закону № 5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі (ст.37 Закону № 5076-VI).

За правилами ст. 38 Закону № 5076-VI, заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно до вимог статті 39 Закону № 5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Відповідно до вимог ст.40 Закону № 5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.

Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

При цьому суд звертає уваги на наступне. Відповідно до п. 43 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (затверджено рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120, із змінами та доповненнями, у редакції, затвердженій рішенням Ради адвокатів України від 16 листопада 2017 року № 257) розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п`ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката (п. 44 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність).

Суд зазначає, що аналіз положень ст. 40 Закону № 5076-VI також дає змогу дійти висновку, що проведення такої стадії дисциплінарного провадження, як розгляд дисциплінарної справи, повинен здійснюватися з дотриманням принципу змагальності. Вказане означає, що законодавець прямо надає адвокату, відносно якого здійснюється дисциплінарне провадження, можливість захищати себе. З огляду на вказану норму, адвокат може реалізувати таке своє право, зокрема, шляхом участі у засіданні, надання пояснень, подання відповідних доказів, заявлення клопотань та відводів членам дисциплінарної палати.

Також слід звернути увагу, що це виступає певною гарантією дотримання прав адвоката під час здійснення дисциплінарного провадження з метою недопущення безпідставного притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності.

Разом з тим, положення абзацу третього ст. 40 Закону № 5076-VI свідчать, що таке право адвоката в межах дотримання принципу змагальності під час розгляду відносно нього дисциплінарної справи, не є абсолютним. З метою недопущення зловживань своїми правами, при повторній неявці на засідання щодо розгляду дисциплінарної справи, за умови належно повідомленого адвоката, КДКА наділена правом здійснювати розгляд без його участі, незалежно від поважності причин неявки.

Норми статті 40 Закону № 5076-VI розмежовують підстави відсутності адвоката під час розгляду справи, в залежності від наявності або відсутності поважних причин такої відсутності та факту належного повідомлення.

Тобто, абзацом 4 ч. 2 статті 40 Закону № 5076-VI прямо передбачено можливість розгляду дисциплінарної справи за відсутності адвоката, відносно якого здійснюється такий розгляд, однак це вимагає дотримання обов`язкової умови, а саме наявності у КДКА доказів завчасного повідомлення адвоката про дату, час та місце розгляду його дисциплінарної справи, а також неповажності причин, за яких адвокат не прибув на засідання.

У свою чергу, результатом належного та завчасного повідомлення у цьому розумінні, є фактична обізнаність адвоката про дату, час та місце розгляду дисциплінарної скарги, яка реалізована за такий період, який надає адвокату можливість належно підготуватися до розгляду дисциплінарної справи та взяти у ньому участь.

При цьому, лише після з`ясування факту обізнаності можна робити висновок про поважність або неповажність неявки адвоката, оскільки в іншому разі необізнаність адвоката про розгляд можна розцінювати як поважність причин його відсутності, що в свою чергу буде зобов`язувати КДКА відкласти перший розгляд справи.

Зазначене в сукупності свідчить про обов`язок у КДКА встановити факт повідомлення, тобто обізнаності адвоката про дату, час та місце розгляду його дисциплінарної справи, перед початком здійснення такого розгляду.

Суд також бере до уваги, що Рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року затверджено Регламент кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону (далі - Регламент).

Пунктом 7.7 Регламенту встановлено, що розгляд справи, питання, віднесених до порядку денного засідання КДКА (палати) може бути відкладений або зупинений, зокрема у випадку неявки учасників або інших підстав за рішенням КДКА.

Згідно з вимогами пункту 6.4.1 Регламенту учасниками засідання КДКА (Палати) є особи, відносно яких розглядається чи вирішується питання, та особи, звернення яких або питання стосовно яких включені до порядку денного засідання, їх представники та інші особи, запрошені для участі у засіданні КДКА (Палати) у випадках, передбачених законодавством України, Положенням про КДКА або цим Регламентом.

Згідно з пунктом 6.1.2 Регламенту про місце, день, час і перелік питань порядку денного засідання КДКА (палати КДКА), члени КДКА (палати КДКА) та інші особи, які мають право брати участь у засіданнях, повідомляються не пізніше ніж за п`ять днів до дня проведення засідання.

Суд звертає увагу, що згідно з приписами наведених вище п.6.1.2 Регламенту та п. 44 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, адвокат має бути повідомлений не пізніше ніж за п`ять днів до дня проведення засідання.

Це означає, що КДКА повинно забезпечити вручення адвокату повідомлення про проведення засідання з розгляду дисциплінарної справи за 5 днів до цього засідання, тоді як у даному випадку таке повідомлення було лише відправлено за 5 днів до засідання, а вручено наступного дня після засідання. Отже, КДКА вимоги наведених норм не дотримала, а тому доводи позивача про порушення такими діями його прав є обґрунтованими.

Таким чином, вимоги закону в деякій мірі диференціюють подальші дії КДКА в залежності від факту повідомлення (обізнаності) адвоката, про час та дату засідання, а саме надають можливість комісії здійснювати розгляд за відсутності адвоката - у випадку належного повідомлення, відсутності поважності причин неявки, повторного розгляду після відкладення з підстав неявки, а також можливості відкласти розгляд за неявки учасника засідання - адвоката та/або відсутності доказів його обізнаності.

Як зазначалось вище, рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва № 106 від 25.01.2019 адвоката ОСОБА_2. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

При цьому, з матеріалів справи убачається, що дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва порушено порядок виклику особи для участі у розгляді дисциплінарної справи та стверджує про невідповідність висновків КДКА м. Києва про повідомлення адвоката фактичним обставинам справи.

Зокрема, листом КДКА м. Києва від 16 січня 2019 року за вих. № 2/708-229с-18 адвоката ОСОБА_2 запрошено на розгляд дисциплінарної справи стосовно нього на 25 січня 2019 року.

При цьому, КДКА м. Києва не взяла до уваги заяву адвоката ОСОБА_2 від 15 січня 2019 року, зареєстровану за вхід. № 1/610-229-С-18, в якій адвокат просив повідомити його про засідання дисциплінарної палати КДКА м. Києва, зазначивши, що у зв`язку із хворобою не матиме змоги взяти участь у засіданні протягом 20 днів, що підтверджується медичною довідкою від 15.01.2019.

Окрім того, 25.01.2019 до КДКА м. Києва, за вхід. № 1/629 надійшла заява адвоката ОСОБА_2., в якій він просить завчасно повідомити його про місце, день і час засідання КДКА м. Києва та повідомляє, що продовжує лікування на підставі відкритого листка непрацездатності, що унеможливлює його участь у засіданні дисциплінарної палати під час проходження лікування. 25 січня 2019 року КДКА м. Києва розглянула дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_2 за відсутності адвоката.

Суд вважає, що КДКА перед початком здійснення розгляду дисциплінарної справи зобов`язана була перевірити чи був повідомлений та чи дійсно був обізнаний адвокат ОСОБА_2. про призначення до розгляду дисциплінарної справи на 16.01.2019 та 25.01.2019, чим саме забезпечити дотримання встановленого у статті 40 Закону № 5076-VI принципу здійснення розгляду дисциплінарної справи на засадах змагальності і вимог, передбачених ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

При цьому, під час розгляду справи до суду не надано доказів належного та вчасного повідомлення третьої особи про проведення засідань, призначених на 15.01.2019 та 25.01.2019 у відповідності до приписів ст.40 Закону України «про адвокатуру та адвокатську діяльність».

З матеріалів справи установлено, що 26.12.2018, 11.01.2019 та 16.01.2019 ОСОБА_2 надсилались рекомендовані листи.

Водночас, в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про вміст таких поштових відправлень та про документи, що ними відправлялись. Окрім того, відсутні докази отримання ОСОБА_2. таких листів, що не може свідчити про належне його повідомлення про час та місце розгляду дисциплінарної справи відносно нього.

Таким чином, з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підтвердженість висновків ВКДКА, що ОСОБА_2. не був належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання дисциплінарної палати КДКА м. Києва щодо розгляду дисциплінарної справи відносно нього, у зв`язку з чим розгляд дисциплінарної справи здійснено з порушенням засад змагальності.

Таким чином, спірне рішення ВКДКА від 29.03.2019 № ІІІ-015/2019 щодо скасування рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва від 25.01.2019 № 106 є обґрунтованим та правомірним.

Окрім цього, слід звернути увагу, що 13.06.2019 КДКА м. Києва було прийнято рішення № 149 про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2312 від 14.11.2016, видане Донецькою обласною КДКА), оскільки строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності закінчився відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи представників учасників справи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Як наслідок, підстав для розподілу судових витрат у відповідності до ст.139 КАС України немає.

Керуючись статтями 90, 139, 243, 245, 246, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

2. Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, 2-й поверх, код ЄДРПОУ 26080214)

Третя особа: ОСОБА_2 ( 01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, 3, оф. 704 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 КАС України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко