Рішення № 99684234, 16.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2021 року м. Київ № 640/23388/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шевченко Н. М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київський міський туристично-інформаційний центр» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємства Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київський міський туристично-інформаційний центр» (надалі по тексту також - позивач) із позовною заявою до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі по тексту також - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення №0069983308 від 12 листопада 2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем протиправно, за відсутності на те правових підстав.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши у відзиві, що не погоджується з позовними вимогами та вважає їх необґрунтованими, посилаючись на відповідність оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

Комунальне підприємства Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київський міський туристично-інформаційний центр» зареєстровано 10.08.1992, код суб`єкта господарювання 03358417, зареєстровано під номером 1 074 120 0000 042370 від 01.03.2012).

Позивача взято на податковий облік у Головне управління ДПС у м. Києві (ДПІ у Печерському районі) 25.12.1994, номер взяття на облік 64238 та як платник єдиного внеску від 07.05.2012 №10-000355.

Рішенням №0069983308 від 12 листопада 2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на підставі ч. 10 п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування вирішив застосувати до позивача штраф у розмірі 6 294,56 грн (10% до 01.01.2015) за період з 22.01.2013 до 29.09.2017, штраф у розмірі 34 340,01 грн (20% з 01.01.2015) за період з 21.01.2015 до 22.05.2019 та нарахував пеню у розмірі 111 887,52 грн (0,1% суми недоїмки), які протягом 10 календарних днів позивач зобов`язаний сплатити на рахунки відповідача.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

За визначенням пункту другого частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність та сплачувати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частина восьма статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлює, що єдиний внесок сплачується за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті першому частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Відповідно до частини одинадцятої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом (частина одинадцята).

Нарахування штрафу і пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків передбачено статтею 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Так, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина 10).

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 (далі - Інструкція).

Згідно з пунктами 1, 2 розділу VII Інструкції за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" до платників, визначених підпунктами 1- 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум; за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Пункт 4 Інструкції передбачає, що факти порушень законодавства, крім тих, що є предметом акта документальної перевірки, та тих, що зазначені у підпункті 2 пункту 2 цього розділу, посадова особа органу доходів і зборів оформляє актом довільної форми, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів. Такий акт про порушення надсилається (вручається) платнику разом із рішенням про застосування штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 5 Інструкції на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Документи, які є підставою для нарахування пені: документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк її сплати, - звіт платника щодо нарахування єдиного внеску (з додатним значенням); вимога про донараховані суми єдиного внеску за актами документальних перевірок або повідомленням-розрахунком; рішення суду; документи, що підтверджують суму та дату погашення недоїмки за єдиним внеском, - виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; корінець прибуткового документа про приймання установою банку платежів готівкою; звіт платника щодо нарахування єдиного внеску з від`ємним значенням; відомості або довідка (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; свідоцтво про смерть фізичної особи. Таким чином, а несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Таким чином, у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску на платників єдиного внеску накладається штраф, розрахунок якого здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, а на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня; при цьому факти порушень законодавства щодо несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, оформлюються актом довільної форми, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів.

Разом із тим, у постановах Верховного Суду від 12.07.2019 у справі №813/753/18 та від 05.05.2020 у справі №813/933/17 висловлено позицію, що визначальним для вирішення справи є встановлення фактів несплати (несвоєчасної) сплати позивачем єдиного соціального внеску на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, а саме зворотного боку облікової картки платника єдиного соціального внеску.

Згідно копії інтегрованої картки платника податку Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київський міський туристично-інформаційний центр», яка відображає оперативний облік нарахованих та сплачених сум до бюджету, а також суми штрафних санкцій та пені (нарахування яких здійснюється в автоматичному режимі), сплата ЄСВ здійснювалась з порушенням законодавчо встановлених термінів, що мало наслідком виникнення недоїмки.

Як свідчать матеріали справи, підставою для застосування штрафних санкцій та нарахування пені стосовно позивача стали обставини несвоєчасної сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за періоди з 22.01.2013 по 29.09.2019 та з 21.01.2015 по 22.05.2019.

При цьому, суд встановив, що позивач отримував вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08 серпня 2017 року №Ю-8950-23, з огляду на те, що станом на 31 липня 2017 року заборгованість позивача із сплати єдиного внеску, штрафів, пені становила 94 157,21 грн, у тому числі 5266,06 грн штрафу та 5660,38 грн пені.

Згідно з вимоги від 05 вересня 2017 року №Ю-8950-23 станом на 31 серпня 2017 року заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені становила 89 138,23 грн, у т.ч. 5266,06 грн штрафу та 5660,38 грн пені.

Згідно з вимоги від 10 листопада 2017 року №Ю-8950-23 станом на 31 жовтня 2017 року заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені становила вже 17 355,14 грн, у т.ч. відсутні застосовані штраф та пеня.

Таким чином, вказані вимоги вже включали періоди до 31.10.2017 та застосовувались штрафні санкції з нарахуванням пені.

При цьому, до матеріалів справи долучено постанову про відкриття виконавчого провадження №54700059 про стягнення з позивача на користь ГУ ДФС у м. Києві суму в розмірі 93 512,96 грн на підставі вимоги №Ю-8950-23-У від 06.07.2017.

В подальшому державним виконавцем Прищепою А.Г. було винесено постанову про зняття арешту з коштів боржника від 18.10.2017 року, якою встановлено, що борг,

виконавчий збір та витрати по виконавчому провадженню стягнуто в повному обсязі.

Також 18.12.2017 державним виконавцем Прищепою А.Г. винесено постанову від 18.12.2017 про закінчення виконавчого провадження на підставі того, що рішення фактично виконане в повному обсязі згідно з виконавчим документом, виконавчий збір та витрати по виконавчому провадженню стягнуто в повному обсязі, та на підставі п.9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» припинено арешти на майно позивача.

Листом № 157 від 14 грудня 2017 року позивач звертався до податкового органу зі скаргою на вимогу про сплату недоїмки від 10.11.2017 року №Ю-8950-23.

Листом від 08.12.2017 №40913/10/26-15-17-04-21 ГУ ДФС у м. Києві повідомило, що станом на 12.10.2017 обліковувалась заборгованість зі сплати ЄСВ у розмірі 8 532,98 грн, а станом на 05.12.2017 року - 24 073,89 грн.

Окрім цього, суд бере до уваги, що відповідно до листа від 17.09.2019 року №7118/10/26-15-10-02-10 за підписом в.о. начальника Головного управління ДПС у м. Києві Нони Багмет, відповідач повідомив про відсутність заборгованості за позивачем станом на 12.09.2019.

До того ж позивачем долучено до матеріалів справи докази підтвердження сплати єдиного внеску за відповідні періоди.

Вказані обставини щодо боргу за період до грудня 2017 року підтверджуються також випискою з ІТС «Податковий блок».

Натомість, податковим органом не надано жодних пояснень з доказами на спростування вказаних обставин.

Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

До позивача, як вже встановлено вище, застосовувались штрафні санкції та нараховувалась пеня за період з 2013 по 2017 роки, а відтак повторне застосування останнього та нарахування пені, суперечить положеннями статті 61 Конституції України.

Варто наголосити, що відповідачами жодних доводів на спростування наведеного у відзивах на позову заяву не вказано, пояснення щодо обставин включення до спірного рішення періоду застосування штрафних санкцій та нарахування пені, за який вже застосовувались штрафні санкції та нараховувалась пеня позивача на підставі податкових вимог матеріли адміністративної справи не містять.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям, які встановлені частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо застосування нарахованих штрафних санкцій та нарахування пені за 2018-2019 роки суд зауважу, що з ІТС «Податковий блок» вбачається наявність періодичних затримок зі сплати єдиного внеску, які також частково відображені в розрахунку до оскаржуваного рішення.

Водночас суд, ураховуючи неможливість з матеріалів справи встановити включення та розмежування нарахованих в кінці 2017 року штрафі та пені (неможливість розмежувати наявність затримок зі сплати єдиного соціального внеску з урахуванням винесеної останньої податкової вимоги від 10.11.2017 та погашення за нею заборгованості вже в грудні 2017 року), вважає за необхідне скасувати оскаржуване рішення повністю та зазначити, що податковий орган не позбавлений права повторно з урахуванням висновків суду щодо порушень повторного нарахування санкцій за тотожній період здійснити належний розрахунок з формуванням відповідного рішенням про застосування правомірних санкцій.

Згідно із частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з частинами першою та третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 90, 139, 243, 245, 246, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київський міський туристично-інформаційний центр» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0069983308 від 12 листопада 2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

3. Стягнути на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київський міський туристично-інформаційний центр» понесені судові витрати зі сплаті судового збору в розмірі 2 287,90 грн (дві тисячі двісті вісімдесят сім гривень 90 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Позивач: Комунальне підприємство Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київський міський туристично-інформаційний центр» (вул. Кіквідзе, 21, м. Київ, 01103, код ЄДРПОУ 03358417)

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267)

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко