Ухвала суду № 99684181, 02.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

02 вересня 2021 року м. Київ № 640/515/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. при секретарі судового засідання Садохової В.С. розглянувши в підготовчому провадженні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі

за позовомПрофспілкової організації міста Миколаєва "Сильні разом" доМіністерства інфраструктури України треті особи про1. Державна служба морського та річкового транспорту України, 2. ОСОБА_1 визнання протиправними та нечинним з моменту набрання чинності Наказу 25 листопада 2004 р. № 1042,за участю представників:

позивача - Дмитрука С.С.

відповідача - Колеснікова І.Ю.,

третьої особи 1 - Тополь О.М.,

третьої особи 2 - не з`явився,

На підставі ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 02 вересня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Профспілкова організація міста Миколаєва "Сильні разом" з позовом до Міністерства інфраструктури України про визнання протиправними та нечинним з моменту набрання чинності Наказу від 25 листопада 2004 р. № 1042.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в підготовче засідання.

Під час проведення підготовчих засіданні судом до участі в розгляді справи в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено: Державну службу морського та річкового транспорту України та на стороні позивача - ОСОБА_1 .

08 липня 2021 року представником Міністерства інфраструктури України подано до суду клопотання про залишення позовної заяви Профспілкової організації міста Миколаєва "Сильні разом" без розгляду.

Дана заява обґрунтована тим, що Профспілкова організація міста Миколаєва "Сильні разом" звернулася з позовом до суду про визнання протиправними та нечинним з моменту набрання чинності Наказу від 25 листопада 2004 р. № 1042, по за межами встановленого процесуального законом шестимісячного строку.

Так, зокрема, заявник звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

На думку відповідача, Профспілкова організація міста Миколаєва "Сильні разом" не є суб`єктом щодо якого застосовано або буде застосовано оскаржуваний наказ, оскільки таким суб`єктом є ОСОБА_1 про порушене право якого заявляє позивач.

Окрім цього, представник відповідача посилався на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 18.07.2019 у справі №826/16725/17, згідно якої у разі якщо суб`єкт правовідносин, до якого буде застосований чи застосується цей акт, якщо вважатиме, що цей нормативний документ порушує або порушуватиме його права чи інтереси, за наявності відповідного обґрунтування, може оскаржити нормативно-правовий акт як відразу після часу набрання ним чинності, так і будь-коли й тоді, коли нормативно-правовий акт чинний і продовжує регулювати певні відносини, внаслідок яких, з погляду суб`єкта правовідносин, відбувається порушення його прав та/чи законних інтересів.

У той же час, представник звертає увагу, що з наявної в матеріалах справи заяви, ОСОБА_1 звернувся до позивача про порушення його прав оскаржуваним наказом 19.03.2019 року, в той час, як Профспілкова організація міста Миколаєва "Сильні разом" звернулася до суду з позовом про його оскарження лише у 2020 року.

Таким чином, вказане вище на думку відповідача свідчить про наявність правових підстав для застосування до позовної заяви Профспілкової організації міста Миколаєва "Сильні разом" наслідків порушення строків , встановлених с. 2 чт. 122 КАСУ.

У підготовчому засіданні представник відповідач подане клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення вказаного клопотання та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись при цьому на те, що відповідно до ч. 3 статті 264 КАС України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

А тому, на думку представника позивача, з дати звернення ОСОБА_1 з заявою до Профспілкової організації міста Миколаєва "Сильні разом" є триваючим порушенням його прав оскаржуваним наказом.

Представник третьої особи подане клопотання підтримав та просив задовольнити.

Вирішуючи відповідну заяву представника відповідача, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 підкреслив значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді.

У цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначав, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Для оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень закон передбачає особливий порядок адміністративного провадження, який встановлений статтею 264 КАС України.

Відповідно змісту частини першої цієї статті такий порядок поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим; законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 264 КАС України встановлено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Відповідно до частини третьої статті 264 КАС України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом усього строку їх чинності.

Зі змісту положень цієї статті Кодексу слідує, що оскаржувати можна чинні, активні нормативно-правові акти, а звідси - не підлягають оскарженню нормативно-правові акти, які втратили чинність.

При цьому, відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За статтею 123 цього Кодексу у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У той же час, згідно правової позиції, викладеної в постанові від 19.08.2020 року у справі № 461/7577/16-а Верховного Суду встановлено, що дія нормативно-правового акта є постійною, має тривалий час і не обмежується його разовим застосуванням. Відповідно, чинним нормативно-правовим актом суб`єктивні права, свободи чи інтереси можуть порушуватися неодноразово, тобто постійно, упродовж усього часу чинності такого акта.

Тому, факт порушення прав, свобод чи інтересів, у разі дії чинного нормативно-правового акта, може мати триваючий характер. Оскільки чинний нормативно-правовий акт може обумовлювати триваюче порушення суб`єктивних прав, свобод чи інтересів, то, відповідно, строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слід розраховувати від усього часу чинності (тривалості дії) нормативно-правового акта.

Отже, обчислюючи строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження нормативно-правового акта, необхідно брати до уваги таке:

- багаторазове застосування та триваюча дія (тривала чинність) нормативно-правового акта;

- дійсність факту перебування суб`єкта у відносинах, які регулюються нормативно-правовим актом;

- дату факту порушення прав, свобод, інтересів, тобто - коли саме особа (позивач) дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

- чи є чинним нормативно-правовий акт, яким порушено права, свободи, інтереси особи (позивача);

- чи перебуває особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду;

- коли вступила особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і, коли з них вибула.

Таким чином, згідно вказаної правової позиції за умови перебування особи (позивача) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду, строк звернення до адміністративного суду із позовом не може обмежуватися шістьма місяцями, передбаченими частиною другою статті 122 КАС України. У разі оскарження нормативно-правового акта строк такого оскарження буде вимірюватися усім часом чинності цього нормативно-правового акта.

Вказаний висновок узгоджуються із правовою позицією, висловленою у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №712/8985/17, а також у постановах Верховного Суду від 16 січня 2020 року у справі №826/27891/15, від 27 лютого 2020 року у справі №208/2865/17(2-а/208/197/17), від 28 лютого 2020 року у справі №235/2931/16-а, від 13 березня 2020 року у справі №826/27282/15 та від 2 липня 2020 року у справі №826/9514/16.

Матеріалами справи встановлено, Профспілкова організація м. Миколаєва ''Сильні разом", згідно її Статуту, затвердженого установчими зборами, про що складено протокол № 1 від 12.11.2014 року є неприбуткове, громадське об`єднання робітників різних сфер, підприємств, установ та організацій, та інших мешканців м. Миколаєва, яка має статус місцевої, та територіальну сферу діяльності.

Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ Статуту головною метою Організації є захист трудових, професійних, соціально-економічних, духовних прав та інтересів членів профспілки.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є членом Профспілкової організації м. Миколаєва «Сильні разом».

01.03.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Профспілкової організації м. Миколаєва «Сильні разом», в якому просив захистити його права, як капітана далекого плавання, які порушені прийняттям Міністерством інфраструктури України наказу від 25 листопада 2004 р. № 1042 «Про затвердження Положення про огляд підприємств, організацій та установ, що проводять підготовку моряків».

Отже, суд приходить до переконання, що положення оскаржуваного наказу є такими, що підлягають застосуванню до позивача з 01.03.2019 року та є триваючими станом на час звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Як стверджує позивач та ОСОБА_1 на них поширюються дія наказу від 25 листопада 2004 р. № 1042 «Про затвердження Положення про огляд підприємств, організацій та установ, що проводять підготовку моряків», тобто, вони є учасниками правовідносин, що існують на підставі оскаржуваного наказу.

Відтак, суд вважає, що при вирішенні строку звернення до суду слід враховувати приписи частини третьої статті 264 КАС України, у зв`язку з чим у задоволені клопотання Міністерства інфраструктури України про залишення позовної заяви без розгляду, слід відмовити.

Керуючись статтями 173, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволені клопотання представника Міністерства інфраструктури України про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 15.09.2021 року