Рішення № 99682238, 17.09.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/7656/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі – позивач, ОСОБА_1 / звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області /далі – відповідач, ТУ ДСА в Полтавській області/ про:

- визнання протиправними дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області щодо нарахування та виплати судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 30 червня 2021 року суддівської винагороди, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з січня 2021 року у розмірі 2102,00 грн;

- зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області нарахувати та виплатити суддівську винагороду судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 30 червня 2021 року у відповідності до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2021 року складає 2270,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів /а.с. 1-4/.

Позов обґрунтований тим, що позивач працює на посаді судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області та у період з 01 січня 2021 року по 30 червня 2021 року при нарахуванні суддівської винагороди застосовано базовий розмір посадового окладу судді із врахуванням «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді» в сумі 2102,00 грн, встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», що не відповідає положенню статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, відповідно до якого базовий розмір посадового окладу судді визначається, виходячи з «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року», та який станом на 01 січня 2021 року становить 2270,00 грн. Запровадження в статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» нової величини в розмірі 2102 гривні під назвою «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді» не відповідає нормам Конституції України та положенням Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, а тому не може бути застосовано під час визначення позивачу розміру суддівської винагороди за спірний період.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, а також призначено підготовче засідання, витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с.44-46/ зазначив, що відповідно до положень статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” базовий розмір посадового окладу судді визначається, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Згідно зі статтями 7 та 26 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становить 2102,00 грн. Крім того, кошторисом ТУ ДСА України в Полтавській області на 2021 рік, затвердженим ДСА України, видатки на оплату праці, у т.ч. суддівської винагороди, передбачені, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 2102,00 грн. З огляду на те, що норма статті 26 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" є чинною та не визнана неконституційною, у відповідача були відсутні підстави для її незастосування.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судового засідання /а.с. 78-79/.

Від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі /а.с. 80/.

Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Частиною першою статті 205 згаданого Кодексу передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом першим частини третьої цієї статті якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на те, що позивач заявила клопотання про розгляд справи без її участі у порядку письмового провадження, а відповідач явку уповноваженого представника до суду не забезпечив та про причини неявки не повідомив, суд визнав за можливе проводити судове засідання за відсутності учасників справи.

Згідно з частиною дев`ятою статті 205 згаданого Кодексу якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги те, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання та у судове засідання не з`явилися, а потреба заслухати свідка чи експерта відсутня, суд визнав за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Указом Президента України "Про призначення суддів" № 802/2003 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області, а постановою Верховної Ради України "Про обрання суддів" № 1169-VI від 19 березня 2009 року ОСОБА_1 обрано на посаду судді безстроково.

Указом Президента України “Про переведення суддів” №82/2015 від 14 лютого 2015 року /а.с. 63-67/ відповідно до частини першої статті 80 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” постановлено перевести суддю Свердловського міського суду Луганської області ОСОБА_1 , обрану безстроково, на роботу на посаду судді Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області, про що в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 12 листопада 1999 року /а.с.6-11/ зроблено відповідний запис №10.

Наказом голови Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області «Про зарахування ОСОБА_1 » №01-06.24 від 14 квітня 2015 року /а.с. 73/ зараховано ОСОБА_1 , в порядку переведення, на посаду судді Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області з 14 квітня 2015 року з посадовим окладом згідно штатного розпису, про що в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 12 листопада 1999 року зроблено відповідний запис №11.

Наказом голови Автозаводського районного суду м. Кременчука №05-03.15 від 02 серпня 2019 року /а.с 72/ наказано встановити ОСОБА_1 щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 50 відсотків посадового окладу.

Відповідно до розрахункових листів за січень - червень 2021 року /а.с. 56/ ОСОБА_1 нараховано:

за січень 2021 року за 16 днів роботи: оклад в сумі 58413,47 грн, доплата за вислугу років в сумі 29206,74 грн, індексація доходу – 72, 64 грн, а за 3 дні відпустки середня ЗП – в сумі 16428,78 грн;

за лютий 2021 року за 8 днів роботи: оклад в сумі 27746,40 грн, доплата за вислугу років в сумі 13873,20 грн, індексація доходу – 34,50 грн, а за 7 днів відпустки середня ЗП – в сумі 36417,15 грн, лікарняний за 5 днів – в сумах 11719,70 грн та 4687,88 грн;

за березень 2021 року за 15 днів роботи: оклад в сумі 47295,00 грн, доплата за вислугу років в сумі 23647,50 грн, індексація доходу – 58,81 грн, лікарняний за 10 днів в сумі– 23439,40 грн;

за квітень 2021 року за 14 днів роботи: оклад в сумі 44142,00 грн, доплата за вислугу років в сумі 22071,00 грн, індексація доходу – 102,56 грн; а за 8 днів відпустки середня ЗП – в сумах 23647,40 грн та 14188,00 грн;

за травень 2021 року за 14 днів роботи: оклад в сумі 53951,33 грн, доплата за вислугу років в сумі 26975,67 грн, індексація доходу – 102,56 грн, а за 4 дні відпустки середня ЗП – в сумах 17341,50 грн та 5780,50 грн;

за червень 2021 року за 19 днів роботи: оклад в сумі 65897,70 грн, доплата за вислугу років в сумі 32948,85 грн, індексація доходу – 153,11 грн та за 1 день відпустки середня ЗП – в сумі 5202,45 грн.

Не погодившись з діями відповідача щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 30 червня 2021 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з січня 2021 року, в розмірі 2102,00 грн, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, аргументам учасників справи, викладеним у заявах по суті та які мають значення у справі, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема судоустрій, судочинство, статус суддів.

Відповідно до частин першої та другої статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Таким чином, розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Так, Закон України “Про судоустрій і статус суддів” № 1402-VIII від 02 червня 2016 року /далі – Закон № 1402-VIII/ визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 135 Закону 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Пунктом 1 частини третьої вказаної статті передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Таким чином, Законом № 1402-VIII визначено базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду, який становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

При цьому норма частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII є бланкетною, оскільки встановлює лише кількість прожиткових мінімумів для обчислення базового розміру посадового окладу судді місцевого суду (30), але не встановлює розміру прожиткового мінімуму, який необхідний для цього.

У зв`язку з цим, для встановлення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року необхідно звернутися до іншого закону, який встановлює такий розмір прожиткового мінімуму при визначенні базового розміру посадового окладу судді.

Таким іншим законом (з огляду на спірний період) є Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року №1082-IX /далі - Закон № 1082-ІХ/.

Так, статтею 7 Закону № 1082-ІХ установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2189 гривень, з 1 липня - 2294 гривні, з 1 грудня - 2393 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років: з 1 січня - 1921 гривня, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень;

дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень;

працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня;

працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня - 2102 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня - 1600 гривень;

осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1769 гривень, з 1 липня - 1854 гривні, з 1 грудня - 1934 гривні.

Отже, з 1 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, становить 2102 грн.

При цьому порівняльний аналіз змісту норм пункту 1 частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII та статті 7 Закону № 1082-ІХ (в частині встановлення розміру прожиткового мінімуму, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді) дає підстави для висновку, що норму пункту 1 частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII та норму статті 7 Закону № 1082-ІХ (у вказаній частині) викладено в різному формулюванні, але при однаковому розумінні розміру прожиткового мінімуму, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, тобто за обома цими нормами базовий розмір посадового окладу судді визначається з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений станом на 01 січня 2021 року.

Суд зауважує, що наявність в статті 7 Закону № 1082-ІХ формулювання «який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді» лише вказує на випадок застосування такого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року, в контексті якого вжито це формулювання.

А оскільки стаття 7 Закону № 1082-ІХ містить спеціальну норму щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 грн, то відсутні підстави для застосування іншої (загальної) норми статті 7 Закону № 1082-ІХ, якою установлено, що у 2021 році розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня становить – 2270 грн.

Суд враховує, що за наявності в спеціальному законі (який встановлює конкретні розміри прожиткового мінімуму на 1 січня календарного року) спеціальної норми щодо розміру прожиткового мінімуму для визначення базового розміру посадового окладу судді відповідач не вправі був застосовувати загальну норму щодо розміру прожиткового мінімуму для (всіх інших) працездатних осіб, навіть якщо розмір прожиткового мінімуму в загальній нормі більший за розмір прожиткового мінімуму в спеціальній нормі.

Довід позивача стосовно відсутності в Законі України "Про судоустрій і статус суддів" правової категорії під назвою «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді" суд відхиляє як юридично неспроможний, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статей 1 та 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

Прожитковий мінімум застосовується для: загальної оцінки рівня життя в Україні, що є основою для реалізації соціальної політики та розроблення окремих державних соціальних програм; встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім`ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України; визначення права на призначення соціальної допомоги; визначення державних соціальних гарантій і стандартів обслуговування та забезпечення в галузях охорони здоров`я, освіти, соціального обслуговування та інших; встановлення величини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

В Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» законодавцем конкретизовано перелік працездатних осіб та встановлено окремі розміри прожиткового мінімуму для суддів, прокурорів окружної прокуратури та працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, що у спірному випадку (для суддів) не суперечить Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" .

Суд зауважує, що стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» є діючою та не визнана у законному порядку не конституційною, а тому підстави для її незастосування відповідачем були відсутні.

Таким чином, застосовуючи норму статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» в частині встановлення розміру прожиткового мінімуму, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у період з січня 2021 року по червень 2021 року відповідач діяв відповідно до вимог чинного у цей період законодавства.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів відповідача та оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження своїх заперечень, суд доходить висновку, що відповідач довів правомірність своїх дій, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат та допуску рішення суду до негайного виконання відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 17, м. Полтава, Полтавська область, 36032, ідентифікаційний код 26304855) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк