Ухвала суду № 99682162, 09.09.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

09 вересня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/8641/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Шевякова І.С., розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

02.08.2021 (29.07.2021 згідно відмітки поштового штемпеля) ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у якій просив:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області викладену у листі від 25.06.2021 № 6177-6197/Л-02/8-1600/21 у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести з 25 квітня 2019 року ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (5x4173=20865,00);

- у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводити перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року без застосування формули, зазначеної в Постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №91210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено йому у перерахунку та виплаті з 25.04.2019 основної державної пенсії по інвалідності, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до вимог частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Ухвалою суду від 06.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/8641/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Водночас, відповідно до частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 позовну заяву залишено без руху з огляду на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказами поважності причин його пропуску.

08.09.2021 до суду позивачем надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом, у якій ОСОБА_1 зазначив, що про право на перерахунок своєї пенсії з 25.04.2019, він дізнався у вересні-жовтні 2019 року. Вказував, що через слабкий стан здоров`я у січні-лютому 2020 року не мав можливості збирати докази та звернутися про перерахунок пенсії, та в разі відмови пенсійного органу у такому перерахунку до суду. Крім того, зазначав, що через ведення локдауну, пов`язаного із поширення COVID-19, взагалі обмежив своє спілкування, так як відноситься до групи ризику. Більш того, наголошував на тому, що про порушене право на перерахунок пенсії йому стало відомо із листа-відповіді ГУ ПФУ в Полтавській області від 25.06.2021 №6177-6197/Л-02/8-1600/21, а до суду він звернувся в липні 2021.

Розглянувши подану заяву та матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, строк звернення до адміністративного суду – це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020, у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18, та вирішив питання щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах.

Так, Верховний Суд в постанові від 31.03.2021 (справа №240/12017/19) дійшов наступних висновків.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав наголосила на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, у розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. У цьому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного суду від 26.05.2021 у справі №320/1778/20, від 26.05.2021 у справі № 320/1778/20, від 27.05.2021 у справі 1.380.2019.005964 (адміністративне провадження № К/9901/14935/20), від 14.07.2021 у справі №560/964/17.

Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 здійснив правовий аналіз щодо застосування статті 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІ та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), та сформував висновок, що за змістом наведених норм строк давності не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій, у спірних же правовідносинах суми пенсії не були нараховані пенсійним органом.

Верховний Суд у вказаній постанові чітко вказав, що (п.43) "...отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо". Пункт 44: "....отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року".

Позивач посилався як на підставу звернення до ГУ ПФУ в Полтавській області та до суду на рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р (ІІ)/2019. Щонайменше з цього моменту позивач не був позбавлений права звернутися до відповідача зі заявою про проведення виплати пенсії чи до суду за захистом своїх прав або ж для отриманням правової допомоги (у тому числі безоплатної) у разі, якщо такої допомоги потребував, у межах строку, встановленого законом для звернення до адміністративного суду із заявленими вимогами, який був достатнім для вчинення відповідних дій.

Суд зазначає, що отримання позивачем листа від 25.06.2021 №6177-6197/Л-02/8-1600/21 про відмову у здійсненні перерахунку пенсії з 25.04.2019 є підтвердженням факту вчинення активних дій ОСОБА_1 щодо захисту своїх прав та інтересів більше ніж через два роки після того, як виникли підстави стверджувати про порушення його прав.

Судом критично оцінюються посилання позивача на те, що лише у вересні-жовтні 2019 року із засобів масової інформації йому стало відомо про невірне нарахування та виплату його пенсії з огляду на визнання неконституційними положень частини третьої статті 59 Закону України №796-ХІІ, оскільки така обставина носить виключно суб`єктивний характер. Суд зауважує, що додані до заяви про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав виписки із медичної картки стаціонарного хворого підтверджують його надходження у стаціонарі з 06.06.2019 по 26.06.2019, з 28.01.2020 по 03.02.2020, з 10.08.2020 по 18.08.2020, тобто не у весь час в межах строку звернення та мав змогу як самостійно, так і скористатися професійною правничою допомогою та звернутися до суду за захистом своїх прав.

Також позивач посилався як на поважну причину пропуску ним строку звернення до суду на карантинні обмеження. Однак такі обмеження запроваджені на території України вже після спливу шести місяців, з того часу як позивач повинен був дізнатися про свої порушені права та інтереси та об`єктивно жодним чином не перешкоджали своєчасному зверненню позивача до суду з позовом про проведення перерахунку пенсії.

Позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом згідно відмітки поштового штемпеля лише 29.07.2021 (02.08.2021 позов з додатками надійшов до суду).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску цього строку.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Верховний Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку (постанова Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №560/964/17).

Суд зазначає, що відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно з частиною третьою якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивач пропустив строк звернення до суду і поважних причин такого пропуску суду не навів.

Керуючись статтями 240, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.С. Шевяков