Ухвала суду № 99681521, 16.09.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/15441/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 вересня 2021 року м.Львів, вул. Чоловського, буд. 2

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Грень Н.М., перевіривши матеріали позовної заяви Громадської спілки «Правозахисне товариство Українських офіцерів» в інтересах безквартирних членів ГС «Правозахисне Товариство Українських Офіцерів», ветеранів військової служби та членів сім`ї, учасників бойових дій, об`єднані в Обслуговуючий Житлово-Будівельний Кооператив «Житло Переселенця», в особі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Департаменту містобудування Львівської міської ради, ОСОБА_10 Львівського міського голови, ОСОБА_11 Директора Департаменту містобудування Львівської міської ради про визнання дій незаконними та неправомірними, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а:

Громадська спілка «Правозахисне товариство Українських офіцерів» (79040, м. Львів, вул. Авіаційна, буд. 3 кв. 7) звернулася до суду в інтересах безквартирних членів ГС «Правозахисне Товариство Українських Офіцерів», ветеранів військової служби та членів сім`ї, учасників бойових дій, об`єднані в Обслуговуючий Житлово-Будівельний Кооператив «Житло Переселенця», в особі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 з позовною заявою до Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Департаменту містобудування Львівської міської ради, ОСОБА_10 Львівського міського голови, Коровайника Сергія Степановича Директора Департаменту містобудування Львівської міської ради, в якій просить суд:

- визнати дії міського голови м.Львова Садового Андрія Івановича та директора департаменту містобудування ЛМР Коровайника Сергія Степановича незаконними та неправомірними;

- зобов`язати Департамент Містобудування Львівської міської ради та Виконавчий Комітет Львівської міської ради визначити перелік земельних ділянок для будівництва та обслуговування житла у м. Львові позивачам - членам Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу «Житло Переселенця»;

- зобов`язати міського голову м.Львова Садового Андрія Івановича та директора департаменту містобудування ЛМР Коровайника Сергія Степановича підготовити необхідний пакет документів та винести на розгляд порядку денного сесії Львівської міської ради пакет документів про дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва житла для позивачів - членів Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу «Житло Переселенця»;

- зобов`язати Львівську міську раду погодити позивачам - членам Обслуговуючого житлово- будівельного кооперативу «Житло Переселенця» надання земельних ділянок для будівництва та обслуговування житла у м. Львові.

Кодексом адміністративного судочинства України встановлені вимоги щодо форми, змісту позовної заяви, порядку її подання.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Суддя встановила, що у змісті позовних вимог позивач не зазначив (не конкретизував), які ж саме дії (їх суть) міського голови м. Львова Садового Андрія Івановича та директора Департаменту містобудування ЛМР Коровайника Сергія Степановича є, на його думку, незаконними та неправомірними.

Окрім того, відповідно до вимог п.5 ч.5 ст.160 КАС України позов повинен містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Гарантоване статтею 55 Конституції України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача стосовно оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності було обґрунтованим, і таке порушення прав має бути реальним, стосуватися особистих прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що право на судовий захист не є абсолютним. Законодавцем встановлені вимоги щодо форми та змісту звернень із з якою особа звертається до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

Отже, встановлення вимог щодо форми та змісту позовної заяви не є обмеженням доступу до суду, а визначено законодавцем з метою забезпечення єдиної процесуальної форми позовних заяв.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частина друга). Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частина четверта).

Позивач зазначає, що з впродовж 2017 -2021 років звертається до ЛМР, міського голови Львова А.І. Садового, Виконкому ЛМР, Департаменту містобудування з клопотаннями про виділення земельних ділянок під небюджетне соціальне кооперативне житло, однак доказів підтвердження вказаних обставин у позовні заяві не зазначено, а також до матеріалів справи не долучено.

Долучене до матеріалів справи єдине звернення до голови Виконкому ЛМР, Андрія Садового та ОСОБА_11 датоване 06.09.2021 при зверненні до суду 14.09.2021 не свідчить про протиправну бездіяльність щодо надання адміністративних послуг шляхом розгляду заяв.

Також в силу ч.1 ст.46 Кодексу адміністративного судочинства України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, в інтересах позивачів до суду звернулася Громадської спілки “Правозахисне Товариство Українських Офіцерів”. Позовну заяву від імені Громадської спілки “Правозахисне Товариство Українських Офіцерів” підписано головою Громадської спілки “Правозахисне Товариство Українських Офіцерів” Тимків М.В., Головою Кооперативу ОЖБК «Житло Переселенця» позивачами : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Проте, жодних доказів, що позивачі являються членами Громадської спілки “Правозахисне Товариство Українських Офіцерів” матеріали справи не містять так як і відсутні копії сторінок паспорта громадянина України як документа, що підтверджує наявність у позивачів процесуальної правосуб`єктності та засвідчує оригінальність підпису.

Крім того, згідно з ч.3 ст. 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Водночас, як видно з матеріалів позовної заяви, статуту на підставі якого діє голова Громадської спілки Тимків М.В. не додано.

Права Громадської спілки визначені Законом України “Про громадські організації” від 22.03.2012 № 4572-VI.

Згідно ч.4 ст. 1 Закону України “Про громадські організації” громадська спілка - це громадське об`єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України “Про громадські організації” членами (учасниками) громадської спілки можуть бути юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об`єднання зі статусом юридичної особи, фізичні особи, які досягли 18 років та не визнані судом недієздатними.

Згідно п.4 ч.1 ст.11 Закону України “Про громадські організації” повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі – керівні органи) громадського об`єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об`єднання, та її заміни (для громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи).

Також, згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

У порушення норм п.2 ч.5 ст.160 КАС України позивачами у позовній заяві не зазначено адрес електронної пошти позивачів або відомостей про їх відсутність.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач до позовної заяви не додав доказів звільнення від сплати судового збору.

Натомість у позовній заяві позивач зазначив про те, що звільнений від сплати судового збору з таких підстав:

- згідно з частиною 3 статті 22 Закону України “Про захист прав споживачів” споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їхніх прав;

- враховуючи Рішення Конституційного Суду України від 28 листопада 2013 року за № 12-рп/2013, судовий збір не сплачено: пункт 2.6. “За пунктом 7 частини першої статті 5 Закону України № 3674 від сплати судового збору звільняються також громадські організації, які звернулися до суду із заявами щодо захисту прав та інтересів інших осіб у випадках, передбачених законодавством”. “Конституційний Суд України виходить з того, що громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом”.

Стосовно таких доводів позивача суддя зазначає наступне.

Щодо звільнення від сплати судового збору на підставі частини 3 статті 22 Закону України “Про захист прав споживачів”:

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України “Про захист прав споживачів” споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

За змістом пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України “Про захист прав споживачів” споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Отже, у взаємозв`язку норм частини 3 статті 22 та пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України “Про захист прав споживачів” можна дійти висновку, що від сплати судового збору звільняються споживачі саме як фізичні особи за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Визначення поняття “громадська спілка” дає Закон України “Про громадські об`єднання”.

Відповідно до частини 4 статті 1 цього Закону громадська спілка - це громадське об`єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.

У той же час, за змістом частини 5 статті 1 Закону України “Про громадські об`єднання” громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

У цій справі позивачем є Громадська спілка “Правозахисне Товариство Українських Офіцерів”, зареєстроване як юридична особа з кодом ЄДРПОУ 42513917.

Таким чином, з огляду на наведене вище правове регулювання, підстави для звільнення Громадської спілки “Правозахисне Товариство Українських Офіцерів” від сплати судового збору у цій справі відповідно до частини 3 статті 22 Закону України “Про захист прав споживачів” відсутні.

Щодо посилань позивача на Рішення Конституційного Суду України від 28 листопада 2013 року за № 12-рп/2013 та пункт 7 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір”, як на підставу для звільнення від сплати судового збору суддя зазначає таке.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” (в редакцій, чинній на час звернення позивача з цим позовом до суду) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

У зазначеному пункті відсутні громадські об`єднання, як такі, що звільняються від сплати судового збору у зв`язку із зверненням з позовом до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Правова позиція Конституційного Суду України, викладена у рішенні від 28 листопада 2013 року за № 12-рп/2013, на яке посилається позивач, про те, що за пунктом 7 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” від сплати судового збору звільняються також громадські організації, які звернулися до суду із заявами щодо захисту прав та інтересів інших осіб у випадках, передбачених законодавством (пункт 2.6 Рішення) ґрунтується на відповідній редакції норми вказаного вище Закону, яка діяла до 01 вересня 2015 року.

З 01 вересня 2015 року норма, яка б звільняла громадські об`єднання, що звертаються з позовами до суду за захистом прав їх членів, у Законі України “Про судовий збір” відсутня.

Відтак, з 01 вересня 2015 року громадські об`єднання є платниками судового збору на загальних підставах.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України “Про судовий збір” від 08 липня 2011 року № 3674-VI (із наступними змінами і доповненнями).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” з 01 січня 2021 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб – 2270 гривні.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання адміністративного позову суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою – підприємцем ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір” у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивач у цій справі заявив три позовні вимоги немайнового характеру, за який він повинен сплатити судовий збір у розмірі 6810,00 грн. ((по 2270 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб)) за кожну заявлену позовну вимогу немайнового характеру.

Суддя встановила, що позивач не сплатив судовий збір у розмірі 6810,00 грн. за три заявлені позовні вимоги немайнового характеру.

Реквізити рахунку для сплати судового збору за подання позову до Львівського окружного адміністративного суду такі:

Отримувач коштів: ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38008294; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: Судовий збір, за позовом, Львівський окружний адміністративний суд.

Суддя зазначає, що подання позовної заяви без додержання вимог, передбачених ст.160 КАС України є підставою для залишення її без руху.

Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу необхідно надати певний строк для приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160 КАС України для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

ухвалила :

позовну заяву Громадської спілки «Правозахисне товариство Українських офіцерів» в інтересах безквартирних членів ГС «Правозахисне Товариство Українських Офіцерів», ветеранів військової служби та членів сім`ї, учасників бойових дій, об`єднані в Обслуговуючий Житлово-Будівельний Кооператив «Житло Переселенця», в особі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Департаменту містобудування Львівської міської ради, ОСОБА_10 Львівського міського голови, ОСОБА_11 Директора Департаменту містобудування Львівської міської ради про визнання дій незаконними та неправомірними, зобов`язання вчинити дії, - залишити без руху.

Позивачу встановити десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали, шляхом представлення до суду:

- позовної заяви та її копій відповідно до кількості учасників справи із зазначенням у змісті позовних вимог тих дій (їх суті) міського голови м. Львова Садового Андрія Івановича та директора Департаменту містобудування ЛМР Коровайника Сергія Степановича, які належить визнати незаконними та неправомірними; а також зазначенням у позовній заяві доказів, що підтверджують вказані у позовні заяві обставини; адрес електронної пошти позивачів або відомостей про їх відсутність;

- усіх наявних у позивача доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

- доказів, що позивачі являються членами Громадської спілки “Правозахисне Товариство Українських Офіцерів”, а також копій сторінок паспорта громадянина України позивачів;

- належним чином засвідченої копії статуту Громадської спілки “Правозахисне Товариство Українських Офіцерів”;

- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 6810,00 грн., або доказів звільнення від сплати судового збору осіб, в інтересах яких Громадська спілка “Правозахисне Товариство Українських Офіцерів” звернулася з цим позовом до суду.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Копію ухвали невідкладно направити позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається.

Заперечення на ухвалу суду включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Грень Н.М.