Ухвала суду № 99681399, 16.09.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/9259/21

У Х В А Л А

з питань закриття провадження у справі

16 вересня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судового засідання Новак Л.М.

розглянувши у письмовому провадженні у м.Львові адміністративну справу за позовом Керівника Самбірської окружної прокуратури Львівської області до Самбірської районної ради Львівської області про визнання протиправними і скасування рішень,

в с т а н о в и в:

Керівник Самбірської окружної прокуратури Львівської області звернувся в суд з позовом до Самбірської районної ради Львівської області, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення сесії Самбірської районної ради №685 від 03.11.2020 року «Про припинення Самбірського районного Народного дому»;

визнати протиправним та скасувати рішення сесії Самбірської районної ради №22 від 23.12.2020 року «Про внесення змін до рішення від 03.11.2020 року №685 «Про припинення Самбірського районного Народного дому».

Розглядаючи питання про закриття провадження у справі судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно із п.1 цієї ж норми публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Пунктом 1 ч.1 ст.19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Визначальною ознакою адміністративної справи є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, не кожен спір за участю сторони, яка здійснює публічно-владні управлінські функції є публічно-правовим.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України від 06.11.1991 року №1798-XII, з наступними змінами та доповненнями, справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

За змістом ч.1 ст.55 Господарського кодексу України №436-IV від 16.01.2003 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - ГК України) суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Частиною другою цієї норми передбачено, що суб`єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

За ст.59 ГК України припинення суб`єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст.104 Цивільного кодексу України №435-IV від 16.01.2003 року, з наступними змінами та доповненнями (далі – ЦК України), юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації (крім установ, які не можуть бути перетвореними. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами (п.1 ч.1 ст.110 ЦК України).

Згідно із ч.4 ст.140 Конституції України органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Частиною першою ст.143 Конституції України передбачено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції (ч.2 ст.143 Конституції України).

Відповідно до ч.3 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями (далі – Закон №280/97-ВР), матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно із п.30 ч.1 ст.26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Відтак, суд дійшов висновку, що засновником та власником корпоративних прав підприємства комунальної форми власності є територіальна громада, інтереси якої представляє відповідна рада.

Частино першою ст.59 Закону №280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Отже, до компетенції ради належить прийняття рішень, зокрема, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Згідно із ч.2 ст.10 Закону №280/97-ВР обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Самбірської районної ради XXVIII сесії VII скликання №685 від 03.11.2020 року «Про припинення Самбірського районного Народного дому» та рішення Самбірської районної ради І сесії VIII скликання №22 від 23.12.2020 року «Про внесення змін до рішення від 03.11.2020 року №685 «Про припинення Самбірського районного Народного дому».

Як вбачається із п.1.1 Розділу І Статуту Самбірського районного Народного дому, який міститься в матеріалах справи, Самбірський районний народний дім є культурно-просвітницьким закладом, який підпорядкований Самбірській районній раді (надалі власнику), функції управління від імені якої здійснює відділ культури Самбірської райдержадміністрації.

Окрім того, згідно із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який також наявний в матеріалах справи, Самбірський районний Народний дім є комунальною організацією.

Відтак, суд вважає, що Самбірська районна рада у спірних правовідносинах діяла не як суб`єкт владних повноважень, а як власник Самбірського районного Народного дому, а тому оспорюване рішення в цьому випадку не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні КАС України, а є рішенням власника корпоративних прав комунальної установи, необхідним для здійснення відповідних реєстраційних дій щодо припинення діяльності згаданого закладу.

З огляду на викладене, даний спір повинен розглядатись за правилами господарського судочинства.

Аналогічні правові висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 року у справі № 813/1232/18 та від 09.09.2020 року у справі № 260/91/19.

Згідно з п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що дана адміністративна справа не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, а тому у відповідності до п.1 ч.1 ст.238 КАС України провадження належить закрити.

При цьому, позивачем до суду не було подано заяву про повернення судових витрат, а тому суд, у свою чергу, не вирішує питання щодо їх розподілу.

Керуючись ст.ст. 142, 238, 239, 248, 256, 293-295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Провадження у справі за позовом Керівника Самбірської окружної прокуратури Львівської області до Самбірської районної ради Львівської області про визнання протиправними і скасування рішень закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Львівський оружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.Я.Мартинюк