Рішення № 99681393, 16.09.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2021 року справа №461/2666/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судового засідання Новак Л.М.

розглянувши у письмовому провадженні у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівського комунального підприємства «Рембуд» та Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення за №889 від 09.10.2020 року «Про відновлення водозабірної колонки на вул.Генерала М. Тарнавського, 71».

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ані нормами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ані нормами Закону України «Про благоустрій населених пунктів» не передбачено повноважень виконавчих органів міських рад щодо прийняття рішення про знесення об`єкту нерухомого майна. Виключна компетенція щодо розгляду такого питання належить суду. Надане позивачу рішення виконавчого комітету Львівської міської ради не підписане міським головою Львова. При цьому, пункти 1, 2, 3, 4 оскаржуваного рішення порушують права та законні інтереси позивача, оскільки є похідними від п.5 вказаного рішення, яким визначено Львівському комунальному підприємству «Рембуд» за участю представника Личаківської районної адміністрації демонтувати самовільно встановлену на території земель комунальної власності споруду на вул.Генерала Тарнавського, 71.

У своїх запереченнях відповідач посилається на те, що наведені позивачем доводи не підтверджують порушення прав та інтересів позивача прийняттям оскаржуваного рішення. Стверджує, що діяв в межах наданих йому повноважень, оскільки даним рішенням здійснено координацію комунального підприємства. Зазначає, що особистий підпис посадової особи, яка підписала оригінал документа, може бути відсутнім у разі надсилання копій іншим установам або якщо копія вихідного документа залишається у діловодстві установи.

Окрім того, 05.07.2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що наведені відповідачем у відзиві норми не мають жодного відношення до предмета та підстав позову. Стверджує, що відповідач діяв не на підставі, поза межами повноважень та у спосіб, що непередбачений чинним законодавством.

Ухвалою суду від 01.06.2021 року відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 17.06.2021 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 25.08.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.

Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради «Про відновлення водозабірної колонки на вул.Генерала М.Тарнавського, 71» №889 від 09.10.2020 року у відповідності до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про благоустрій населених пунктів» з метою відновлення водозабірної колонки та належного обслуговування систем водопостачання і водовідведення на вул. Генерала М.Тарнавського вирішено: відновити водозабірну колонку на вул.Генерала М.Тарнавського, 71 (п.1); визначити Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» виконавцем робіт з ремонту мереж холодного водопостачання та систем водовідведення і встановлення водозабірної колонки на вул.Генерала М.Тарнавського, 71(п.2); Львівському міському комунальному підприємству «Львівводоканал» забезпечити виконання робіт з ремонту мереж холодного водопостачання та систем водовідведення і встановлення водозабірної колонки на вул.Генерала М.Тарнавського, 71 (п.3); Львівському міському комунальному підприємству «Львівводоканал» після виконання зазначених робіт передати витрати на баланс Личаківської районної адміністрації (п.4); Львівському комунальному підприємству «Рембуд» за участю представника Личаківської районної адміністрації демонтувати самовільно встановлену на території земель комунальної власності споруду на вул.Генерала М.Тарнавського, 71 (п.5).

Не погодившись з вказаним рішенням позивач звернувся з позовом до адміністративного суду.

Змістом спірних правовідносин є рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради за №889 від 09.10.2020 року «Про відновлення водозабірної колонки на вул.Генерала М. Тарнавського, 71».

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вiд 21.05.1997 року № 280/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями (далі –Закон №280/97-ВР), виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.

Частиною другою цієї ж норми передбачено, що виконавчий комітет ради:

1) попередньо розглядає та схвалює проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, прогноз місцевого бюджету, проект місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд відповідної ради;

2) координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників;

3) має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.

Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення (ч.6 ст.59 Закону №280/97-ВР).

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» вiд 17.02.2011 року №3038-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі – Закон №3038-VI).

Абзацом першим ч.1 ст.38 Закону №3038-VI передбачено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

Відповідно до абзацу другого цієї ж норми у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво (абзац перший ч.2 ст.38 Закону №3038-VI).

У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно із абзацом другим ч.2 ст.38 Закону №3038-VI у разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, у м.Львові по вул.Генерала М.Тарнавського, 71 демонтовано встановлену позивачем споруду.

Вказане сторонами не заперечується.

Демонтаж згаданої споруди відбувався на підставі спірного рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради за №889 від 09.10.2020 року.

У даному випадку суд звертає увагу, що частиною другою ст.52 Закону №280/97-ВР передбачено вичерпний перелік повноважень виконавчого комітету відповідної ради.

При цьому, наведена норма не передбачає повноважень виконавчого комітету приймати рішення про демонтаж самовільно встановлених споруд.

Окрім того, такі повноваження також відсутні і у розділі 3 Положення про виконавчий комітет Львівської міської ради, затвердженому ухвалою шостої сесії сьомого скликання Львівської міської ради №1478 від 09.02.2017 року.

Суд зазначає, що порядок знесення самочинно збудованих об`єктів чітко врегульований статтею 38 Закону №3038-VI.

Наведене підтверджується також і приписом Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради №0004/А0241 від 15.09.2020 року, яким суб`єкт владних повноважень розпорядився припинити проведення будь-яких робіт із будівництва та опорядження споруди на території будівлі на вул.Генерала М.Тарнавського, 71 та в термін 15 календарних днів здійснити демонтаж даної споруди.

Лише у разі невиконання вказаного припису орган державного архітектурно-будівельного контролю вправі подати позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта.

Відтак, беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що об`єкти самочинного будівництва підлягають знесенню виключно за рішенням суду, а тому відповідач, приймаючи спірне рішення, вийшов за межі своїх повноважень.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 07.10.2019 року у справі №705/6569/16-а.

При цьому, слід звернути увагу що рішення в частині відновлення водозабірної колонки на вул.Генерала М.Тарнавського, 71; визначення Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» виконавцем робіт з ремонту мереж холодного водопостачання та систем водовідведення і встановлення водозабірної колонки на вул.Генерала М.Тарнавського, 71; забезпечення виконання робіт з ремонту мереж холодного водопостачання та систем водовідведення і встановлення водозабірної колонки на вул.Генерала М.Тарнавського, 71; передачі витрат на баланс Личаківської районної адміністрації жодним чином не порушують прав позивача.

У зв`язку з відсутністю порушених прав позивача зазначеною частиною спірного акта індивідуальної дії, суд позбавлений можливості надавати оцінку правомірності рішення органу місцевого самоврядування у цій частині.

При цьому, аргументи позивача про те, що пункти 1, 2, 3, 4 оскаржуваного рішення порушують права та законні інтереси позивача, оскільки є похідними від п.5, не беруться судом до уваги, оскільки пункти 1, 2, 3, 4 є первинними (уповноважений орган громади розпорядився відновити водозабірну колонку), а п.5 похідний (демонтаж самовільно встановленої споруди на землях комунальної власності, яка перешкоджає реалізації зазначених пунктів).

З огляду на викладене, п.5 оскаржуваного рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради за №889 від 09.10.2020 року «Про відновлення водозабірної колонки на вул.Генерала М. Тарнавського, 71» не відповідає критерію правомірності, передбаченому п.1 ч.2 ст.2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.

Відтак, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, судом не беруться до уваги інші доводи відповідача, з огляду на встановлені обставини.

Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати п.5 рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради за №889 від 09.10.2020 року «Про відновлення водозабірної колонки на вул.Генерала М. Тарнавського, 71».

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Львівської міської ради (адреса: м.Львів, пл.Ринок, 1, код ЄДРПОУ 26256622) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Я.Мартинюк