Рішення № 99681277, 16.09.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/10330/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2021 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національна поліція України про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати висновок Міністерства внутрішніх справ України від 17.05.2021 за результатами розгляду висновку ліквідаційної комісії УДСО при ГУМВС України у Львівській області та відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України погодити висновок Ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області від 31.10.2019 про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в разі поранення або встановлення інвалідності згідно із Законом України від 20 грудня 1990 за № 565-ХІІ «Про міліцію» (із змінами) та скерувати його до Національної поліції України для проведення виплати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, зокрема, в підрозділах державної служби охорони. Відповідно до рішенням Львівського окружного адміністративного суду МВС України було зобов`язано розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги позивачу у зв`язку із захворюванням, отриманим під час виконання службових обов`язків, що призвело до встановлення ІІІ групи інвалідності, та за результатами розгляду відповідно до п. 9 Порядку №850 прийняти відповідне рішення. На виконання вказаного судового рішення МВС України прийняло висновок від 17.05.2021, яким вирішило відмовити ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням третьої групи інвалідності за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС. Позивач вважає протиправним зазначене рішення/висновок МВС України, оскільки таке прийняте всупереч положенням статті 23 Закону України «Про міліцію» та Постанови КМ України №850.

Ухвалою судді від 30.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національну поліцію України.

Відповідач позов не визнав, 27.07.2021 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що документи позивача щодо призначення одноразової грошової допомоги містили деяку невідповідність. Так, зокрема, в порушення пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи» медико-соціальна експертиза позивача проведена без представників закладів охорони здоров`я МВС, які до складу комісії не залучалися. Крім того, відповідач зазначає, що затвердженим висновком МВС від 17.05.2021 ОСОБА_1 відмовлено лише у призначенні одноразової грошової допомоги за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС. Щодо компетентного органу, який повинен здійснювати виплату цієї допомоги відповідач, з покликанням на постанову КМ України №1146 від 27.12.2018 зазначив, що виплата одноразової грошової допомоги колишнім працівникам міліції охорони здійснюється за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом для Національної поліції України, а не за кошти МВС України. Просить відмовити в задоволенні позову.

Третя особа станом на день розгляду справи пояснень по суті спору не подавала.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу на посаді заступника начальника УДСО при УМВС України у Львівській області та звільнений 07.03.2005.

Обласна МСЕК №1 у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ визначила позивачу 55% ступеня втрати працездатності (а.с.18).

Позивач звернувся до голови ліквідаційної комісії Управління Державної служби охорони при ГУ МВС у Львівській області із заявою від 10.10.2019 про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням інвалідності.

Ліквідаційна комісія Управління Державної служби охорони при ГУ МВС у Львівській області надала висновок про призначення одноразової грошової допомоги працівнику міліції у разі поранення або встановлення інвалідності згідно із Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ «Про міліцію» (із змінами), із змісту якого встановлено, що призначена одноразова грошова допомога ОСОБА_1 складає 301 050,00 грн. Надалі матеріали про виплату позивачеві одноразової грошової допомоги направлено на розгляд до Департаменту фінансово-облікової політики МВС України (а.с. 15).

Листом № 12/3-22 від 31.10.2019 Департамент фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України повідомив, що вказані документи повернуто на адресу Ліквідаційної комісії Управління Державної служби охорони при ГУ МВС у Львівській області без розгляду з роз`ясненням, що одноразова грошова допомога колишнім працівникам Державної служби охорони повинна здійснюватися Департаментом поліції охорони Національної поліції України як правонаступником з дотриманням визначеного законодавством порядку фінансування за рахунок власних джерел надходжень (а.с.14).

У подальшому вказані документи скеровано до Департаменту поліції охорони Національної поліції України, який листом № 61/43/3/01-2020 від 09.01.2019 повернув документи для призначення одноразової грошової допомоги на адресу Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України без вирішення та прийняття відповідного рішення по суті розгляду (а.с. 12).

Листом № 12/3-3 від 17.01.2020 «Про направлення документів» Ліквідаційною комісією Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у Львівській області позивачеві повернено оригінали документів про призначення одноразової грошової допомоги разом із відповідями Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ та Департаменту поліції охорони.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року у справі №380/2281/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2020, зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути питання та прийняти рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі, встановленому законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

На виконання вказаного вище рішення суду МВС розглянуло матеріали щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, за результатом розгляду склало Висновок, затверджений державним секретарем МВС 17.05.2021. Відповідно до цього Висновку прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС. Як підставу для відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги МВС зазначає, що в порушення вимог Порядку №850: - при проведенні медико-соціальної експертизи представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучались; - виплата одноразової грошової допомоги повинна здійснюватися за рахунок коштів, передбаченим бюджетом для НП (а.с.9-11).

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виплату одноразової грошової допомоги у разі каліцтва працівника міліції регламентував Закон України «Про міліцію» від 19.12.1990 №565-ХІІ.

Так, відповідно до статті 23 Закону №565-ХІІ у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

З 07.11.2015 Закон №565-ХІІ втратив чинність у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про Національну поліцію» (надалі Закон №580-VІІІ).

Абзацом третім пункту 15 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №580-VІІІ визначено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом №565-ХІІ зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №580-VІІІ.

Таким чином, норми статті 23 Закону №565-ХІІ мають переживаючу дію, а колишні працівники міліції мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю на підставі цього Закону в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію статті 23 Закону №565-ХІІ Кабінет Міністрів України 21.10.2015 прийняв Постанову №850, якою затвердив Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції (надалі – Порядок №850).

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Згідно з пунктом 7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Пункт 8, 9 Порядку №850 передбачає, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Відповідно до пункту 14 Порядку №850 призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: - учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; - учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; - навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); - подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Суд наголошує, що пункт 14 Порядку №580 містить вичерпні підстави, за яких призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються. При цьому, висновок, що оскаржується у даній справі, таких підстав не містить.

Зі змісту оскарженого висновку/рішення МВС видно, що відмова обґрунтована тим, що серед членів МСЕК не було представника закладу охорони здоров`я МВС, а також джерелом виплати одноразової грошової допомоги є кошти, передбачені бюджетом для Національної поліції України.

Оцінюючи твердження, які наведені у висновку, суд вважає безпідставними покликання відповідача у висновку, що при проведенні медико-соціальної експертизи представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучались, оскільки такі не підтверджені жодними доказами. Крім того, позивач не обізнаний з тим, хто входить до складу комісії, а з довідки таку інформацію встановити неможливо, оскільки довідка містить підпис лише голови МСЕК. Також, висновки відповідної МСЕК, яким позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності та ступінь втрати професійної працездатності 55% внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в ОВС, зацікавленими особами не оспорювалися та недійсними не визнавалися.

Щодо обґрунтувань відмови тим, що грошова допомога ОСОБА_1 повинна здійснюватися за рахунок коштів, передбаченим бюджетом для НП, враховуючи Постанову №1146, відповідно до якої з 04.01.2019 виплата одноразової грошової допомоги колишнім працівникам міліції охорони здійснюється за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом для НП, то ці доводи стосуються виключно зміни правового регулювання щодо джерел виплати згаданої допомоги колишнім працівникам органів міліції охорони з огляду на реорганізацію системи МВС та впровадження в структурі НП підрозділів поліції охорони (як правонаступників міліції охорони). Так, починаючи з 2019 року Уряд визначив кошторисне джерело коштів для виплати одноразової грошової допомоги колишнім працівникам міліції охорони. Проте ці зміни жодним чином не вплинули на компетенцію МВС як органу, що повинен на підставі Порядку №850 вирішити питання про наявність підстав для призначення цієї допомоги.

При цьому, у випадку прийняття МВС рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідач має повноваження визначити джерело виплати та скерувати таке для виконання.

За наведених обставин та відповідного нормативно-правового регулювання суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням ІІІ групи інвалідності за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС, у зв`язку з цим прийняте МВС рішення у формі Висновку підлягає скасуванню як протиправне.

Позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, з причини інвалідності - захворювання, пов`язане з проходженням служби в ОВС. Відповідно до підпункту 2) пункту 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

У висновку УДСО при ГУМВС України у Львівській області від 31.10.2019 щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги обрахована сума одноразової грошової допомоги, яка становить 301 050, 00 грн. Ефективним способом захисту прав позивача є зобов`язання МВС України прийняти відповідно до норм Порядку №850 рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги за його заявою/рапортом у зв`язку із встановленням III групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ, виходячи із 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності. При цьому суд не повинен зобов`язувати відповідача скерувати рішення/висновок до НП України для проведення виплати, оскільки, як зазначалося вище, він має самостійні повноваження для визначення джерела виплати та направлення для виконання за належністю.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, 382, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

вирішив:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати висновок Міністерства внутрішніх справ України від 17.05.2021 за результатами розгляду матеріалів та висновку ліквідаційної комісії УДСО при ГУМВС України у Львівській області, яким відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням III групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ, виходячи із 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Ак. Богомольця, 10, ЄДРПОУ 00032684) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на сплату судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 к.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Грень Н.М.