Рішення № 99681088, 17.09.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2021 року м.Київ № 320/5812/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Завод порошкової металургії" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство "Завод порошкової металургії" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.10.2019 № 0002551412.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду провадження відкрито за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що від відповідача на адресу позивача нfдійшов запит про надання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань ті її документального підтвердження щодо господарських операцій по взаємовідносин з ТОВ «ПРОМСТАР ГРУП». На вказаний запит позивачем листом було повідомлено про відсутність підстав для надсилання зазначеного запиту.

21.06.2019 податковим органом прийнято наказ № 1337 про призначення документальної позапланової виїзної перевірки за період з 01.12.2018 по 31.12.2018 тривалістю 5 робочих днів, починаючи з 21.06.2019. Непогоджуючись з таким наказом позивач звернувся до суду щодо скасування його в судовому порядку та рішенням у справі № 320/3393/19 Київським окружним адміністративним судом наказ було скасовано. Позивач наголошує, що відповідачу було відомо про оскарження даного наказу в судовому порядку.

Вказує, що за результатами проведеної податковим органом перевірки було складено акт та прийнято спірне податкове повідомлення – рішення, яким донараховано за податкоим зобов`язанням 389 340,00 грн, а також штрафні санкції у розмірі 194 670,00 грн, що разом становить 584 010,00 грн.

На думку позивача зазначене спірне рішення є протиправним та таким, що прийнято з порушення вимог податкового законодавства України.

24.06.2020 позивачем було подано декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік та 18.08.2020 податковим органом було проведено камеральну перевірку даної декларації, за наслідками якої прийнято спірне рішення.

В судове засідання учасники справи не з`явились, однак про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача направив до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки спірне податкове зобов`язання прийнято у відповідності до норм податкового законодавства та на підставі акту перевірки, яким встановлено порушення п. 44 ст. 44, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПК України). На думку контролюючого органу, посилання позивача на рішення у справі № 320/3393/19 Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 є безпідставним, оскільки воно не набрало законної сили.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані учасниками справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Завод порошкової металургії» (код ЄДРПОУ 00186192) перебуває на обліку в податковому органі з 14.11.1996 за № 4 за місцем реєстрації: 07400, Київська область, м. Бровари вул. Промвузол.

До основних видів діяльності позивача за КВЕД є кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія.

24.04.2019 на адресу позивача від Головного управління ДФС у Київській області надійшов запит вих. №14849/10/10-36-14-12 від 19.04.2019 про надання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження щодо господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ «ПРОМСТАР ГРУП».

06.05.2019 позивачем у відповідь на вказаний запит було надано лист – відповідь № 01/06/05/2019, яким відповідача повідомив про те, що відсутні підстави для надсилання зазначеного письмового запиту, передбачені ст. 73 ПК України та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначиними органми за письмовом запитом, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245, оскільки у запиті зазначено лише припущення про можливі порушення у визначенні даних податкового кредиту, без зазначення підстав для отримання такого висновку, та не наведено жодного факту, який би свідчив про наявність допущених порушень позивачем. Водночас, зазначеним листом повідомив контролюючи орган, що ним правомірно сформовано податковий кредит у всіх податкових періодах, що підтверджується первинною документацією.

Однак 21.06.2019 Головне управління ДФС у Київській області було видано наказ № 1337, яким на підставі пп.75.1.2. п. 75.1. ст. 75, пп. 78.1. пп. 78.1.4 п. 78.1. ст. 78, п. 82.2. ст. 82 ПК України було призначено документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства «Завод порошкової металургії» з 21.06.2019 за період діяльності з 01.12.2018 по 31.12.2018 тривалістю 5 робочих днів з метою встановлення дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з підприємством - постачальником ТОВ «ПРОМСТАР ГРУП».

Не погоджуючись з даним наказом позивач звернувся з позовом до Київського окружного адміністративного суду (справа № 320/3393/19), яким прийнято рішення 30.09.2019 про визнання протиправним та скасування наказу № 1337 від 21.06.2019, винесений Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області, відповідно до якого було призначено документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства “Завод порошкової металургії” з 21.06.2019 за період діяльності з 01.12.2018 по 31.12.2018, тривалістю п`ять робочих днів, з метою встановлення дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з підприємством-постачальником ТОВ “ПРОМСТАР ГРУП”; визнано протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області з проведення перевірки на підставі наказу № 1337 від 21.06.2019, винесеного Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області про призначення документальної позапланової виїзної перевірки, результати якої оформлені актом від 05.07.2019 № 592/10-36-14-12/186192 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Державного підприємства “Завод порошкової металургії” з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ “ПРОМСТАР ГРУП” за період з 01.12.2018 по 31.12.2018.

Незважаючи на оскарження наказу №1337 у судовому порядку, Головне управління ДФС у Київській області за відсутності допуску до перевірки було проведено таку фактично у приміщенні контролюючого органу та складено за її результатами акт від 05.07.2019 №592/10-36-14-12/186192 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Завод порошкової металургії» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Промстар груп» за період з 01.12.2018 по 31.12.2018.

Без огляду на наявність судового рішення, яким було скасовано наказ на перевірку №1337 від 21.06.2019 та визнано дії з проведення документальної позапланової перевірки на підставі даного наказу протиправними, Головним управлінням ДПС у Київській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 08.10.2019 №0002551412, яким донараховано податкове зобов`язання у сумі 389 340,00 грн, а також штрафні санкції у розмірі 194 670,00 грн, що разом становить 584 010,00 грн.

Не погодившись із зазначеним податковим - повідомленням рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між учасниками справи, суд виходив з такого.

ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із пп. 20.1.3 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи і матеріали.

Пунктом 73.3 ст. 73 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу “витягнутої руки” під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

у разі проведення зустрічної звірки;

в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.

Відповідно до п.12 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1245 від 27.12.2010, письмовий запит про подання інформації надсилається суб`єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари

(роботи, послуги) під час проведення перевірок;

виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

подання щодо платника податків скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

проведення зустрічної звірки;

в інших випадках, визначених ПК України.

Отже, з наведеного вбачається, що виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, є достатньою підставою для звернення контролюючого органу із запитом про подання інформації. При цьому, такий запит повинен містити інформацію, яка підтверджує недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Згідно позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 24.04.2018 у справі №826/12168/17 (провадження №К/9901/13097/18) запит контролюючого органу про надання відповідної інформації платником податків повинен містити конкретні підстави, тобто, чітко окреслені обставини, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Як вбачається із тексту письмового запиту контролюючого органу (вих. № 14849/10/10-36-14-12 від 19.04.2019) підставою для його надсилання був висновок контролюючого органу про те, що під час проведення аналізу податкових декларацій з податку на додану вартість та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) та даних єдиного реєстру податкових накладних за період з дня реєстрації ДП “Завод порошкової металургії” за його результатами встановлено, що позивачем відображено у розділі ІІ, Податковий кредит, таблиця 2 “Операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7%”, суми податку на додану вартість (основна ставка) від постачальника ТОВ “ПРОМСТАР ГРУП” за грудень 2018 року у розмірі ПДВ – 389,3 тис.грн. Здійснений аналіз походження, відпрацювання усіх ймовірних ланцюгів придбання (введення) в обіг відповідного товару на митну територію України або факт придбання відповідного товару у постачальників – резидентів України невідомий (відсутній). На підставі вказаного відповідач дійшов висновку про відсутність реального джерела (походження) товару (послуг), таким чином й неможливий рух по ланцюгу всіх платників податків.

Водночас конкретної інформації, яка це підтверджує, контролюючий орган не зазначив.

Суд звертає увагу, що вимога про надання відповідної інформації має визначати у запиті саме фактичні дані - підстави, тобто наявність конкретних обставин, а не посилання на відповідні норми ПК України. У разі наявності обставин для подання інформаційного запиту, що передбачені п.п.1 та п.п. 3 абз. 3 п. 73. 3 ст. 73 ПК України, податковим органом має бути вказано в такому запиті які саме факти, що свідчать про порушення платником податків законодавства, виявлено податковим органом.

Без повідомлення вказаних фактів платник податків не взмозі надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Зазначене звільняє платника податків від обов`язку надавати пояснення та документи на такий запит контролюючого органу, а у останнього при цьому відсутні законодавчо визначені підстави для призначення документальної позапланової перевірки відповідно до п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Наведений висновок суду про те, що задля проведення перевірки необхідно зазначити факти, що свідчать про порушення податкового законодавства та відомості, які є джерелом інформації, узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 07.02.2019 у справі №813/2716/17, від 27.02.2018 у справі №820/19845/14.

Отже, з наведеного вбачається, що вказаний вище письмовий запит ГУ ДФС у Київській області вих. № 14849/10/10-36-14-12 від 19.04.2019 про подання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження, не відповідає вимогам ст. 73 ПК України.

Згідно із пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Підпунктами 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, або у разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що можливість для проведення документальної позапланової перевірки та прийняття відповідного наказу на підставі п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України виникає за наявності двох умов: наявності податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства; ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, а для проведення перевірки на підставі п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України - виключно за наявності: недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; ненадання пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу.

У контролюючого органу при цьому є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Однак наказ контролюючого органу не містить підстав для проведення перевірки, обов`язковість зазначення яких передбачено п.п. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, а посилання виключно на норми Закону без зазначення підстав, визначених у них, свідчить про порушення порядку призначення перевірки та прийняття наказу. Вказаний висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 22.01.2019 у справі № 820/5124/16.

Встановленні обставиним також підтверджуються рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 у справі за позовом Державного підприємства “Завод порошкової металургії” до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, яким визнано протиправним та скасовано наказ № 1337 від 21.06.2019, винесений Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області, відповідно до якого було призначено документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства “Завод порошкової металургії” з 21.06.2019 за період діяльності з 01.12.2018 по 31.12.2018, тривалістю п`ять робочих днів, з метою встановлення дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з підприємством-постачальником ТОВ “ПРОМСТАР ГРУП”; визнано протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області з проведення перевірки на підставі наказу № 1337 від 21.06.2019, винесеного Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області про призначення документальної позапланової виїзної перевірки, результати якої оформлені актом від 05.07.2019 № 592/10-36-14-12/186192 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Державного підприємства “Завод порошкової металургії” з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ “ПРОМСТАР ГРУП” за період з 01.12.2018 по 31.12.2018, яке наразі набрало законної сили 30.09.2020.

Частиною 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У п. 86.1 ст. 86 ПК України зазначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника (п. 86.10 ст. 86 ПК України).

У свою чергу, положеннями п. 86.8 ст. 86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому ст. 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для прийняття податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на прийняття податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення у зв`язку з допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.

Отже, нормами ПК України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів встановлені умови та порядок проведення перевірок. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 27.01.2015 (справа № 21-425а14), від 16.02.2016 (справа № 826/12651/14) та у постановах Верховного Суду від 17.03.2018 (справа № 1570/7146/12), від 20.12.2018 (справа № 815/1851/15).

Таким чином, у випадку протиправності дій щодо проведення перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Враховуючи те, що наказ про проведення перевірки скасовано та визнано дії податкового органу протиправними щодо проведення перевірки в судовому порядку (справа № 320/3393/19), суд зазначає, що такі обставини є безумовною підставою для визнання протиправним і прийнятого за результатами такої перевірки податкового повідомлення-рішення.

Аналогічна правова позиція міститься в поставі Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 804/8855/14.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення форми від 08.10.2019 № 0002551412 є необґрунтованим та прийнятим не у відповідності до чинного законодавства.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при поданні даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 8 760,15 грн (квитанція від 17.10.2019 № N08К25334М), які на думку суду мають бути стягнуті за рахунок бюджетних асигнувань з податкового органу.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області форми від 08.10.2019 № 0002551412.

Стягнути на користь Державного підприємства «Завод порошкової металургії» (код ЄДРПОУ 00186192) судові витрати у розмірі 8 760 (вісім тисяч сімсот шістдесят) грн 15 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Головенко О.Д.