Рішення № 99680959, 17.09.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2021 року справа № 320/1510/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Коздровської К.Д., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про визнання протиправним та нечинним рішення,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) з позовом до Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі – Віто-Поштова сільська рада, відповідач) з вимогою визнати протиправним і нечинним рішення Віто-Поштової сільської ради від 30 серпня 2019 року №51-1 «Про затвердження проєкту внесення змін до генерального плану с. Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №320/1510/20, вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду, призначено підготовче судове засідання та витребувано докази у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року провадження у справі зупинено до встановлення правонаступника Віто-Поштової сільської ради.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року поновлено провадження в адміністративній справі №320/1510/20, призначено наступне судове засідання та витребувано від Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області докази, що підтверджують її правонаступництво.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року відповідача – Віто-Поштову сільську раду замінено на її правонаступницю – Гатненську сільську раду Фастівського району Київської області (далі – Гатненська сільська рада, відповідач).

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення про затвердження Генерального плану с. Віта-Поштова є незаконним, адже воно було прийнято з істотними процедурними порушеннями.Так, позивач доводить, що відповідач не приймав та не оприлюднював рішення про розроблення проєкту внесення змін до генерального плану; не оприлюднював текстової частини змін до Генерального плану с. Віта-Поштова та не оприлюднював повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проєкті змін до Генерального плану с. Віта-Поштова.

Позивач також зазначає, що проєкт змін до Генерального плану с. Віта-Поштова підлягав стратегічній екологічній оцінці, проте відповідач проведення такої оцінки не забезпечив, у зв`язку з чим не міг затвердити вказану містобудівну документацію.

Відповідач проти позову заперечив, свою позицію мотивує тим, що рішення від 30 серпня 2019 року №51-1 прийняте ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Відповідач стверджує, що підставою для розробки змін до Генерального плану с. Віта-Поштова були його рішення від 02 липня 2015 року №35-11 та від 18 травня 2016 року №7-9, які разом із повідомленнями про розроблення проєкту внесення змін до містобудівної документації, про оприлюднення та початок процедури розгляду і врахування пропозицій громадськості були опубліковані на офіційному веб-сайті Віто-Поштової сільської ради та в місцевих засобах масової інформації. Вказані повідомлення, за доводами відповідача, містили вичерпну інформацію про зміст і мету змін до генерального плану, а також про дату, час та місце, де заінтересовані особи можуть ознайомитися з текстовою та графічною частинами містобудівної документації.

Щодо аргументів про незабезпечення стратегічної екологічної оцінки затвердженої містобудівної документації, то відповідач зазначив, що її було розроблено до введення в дію Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», у зв`язку з чим проєкт внесення змін до Генерального плану с. Віта-Поштова міг бути затверджений без стратегічної екологічної оцінки.

У судове засідання 14 вересня 2021 року представники сторін не з`явились, завчасно подавши до суду клопотання про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження.

Згідно з приписами частини третьої статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд прийшов до висновку здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

Рішенням Віто-Поштової сільської ради від 02 липня 2015 року №35-11 «Про оновлення містобудівної документації населених пунктів Віто-Поштової сільської ради» вирішено оновити генеральні плани населених пунктів Віто-Поштової сільської ради, що були розроблені та затверджені рішеннями сесій Віто-Поштової сільської ради від 08 листопада 2015 року та від 05 серпня 2010 року, поєднавши їх із детальними планами територій вказаних населених пунктів (т.1, а.с. 196).

Рішенням Віто-Поштової сільської ради від 18 травня 2016 року №7-9 з метою корегування генеральних планів с. Віта-Поштова та с. Юрівка у зв`язку зі збільшенням їх територіальних меж, на виконання рішення Віто-Поштової сільської ради від 02 липня 2015 року №35-11 вирішено розробити топографічну документацію адміністративних меж с. Віта-Поштова та с Юрівка (т.1, а.с. 225).

Далі на офіційному веб-сайті Віто-Поштової сільської ради було опубліковано повідомлення «Про розроблення проєкту внесення змін до Генеральних планів сіл Віта-Поштова та Юрівка Києво-Святошинського району Київської області» із зазначенням замовника – Виконавчий комітет Віто-Поштової сільської ради, виконавця – ДП «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД», підстави для розроблення – рішення Віто-Поштової сільської ради від 02 липня 2015 року №35-11 та від 18 травня 2016 року №7-9, і запропоновано заінтересованим особам надати свої пропозиції на електрону адресу Віто-Поштової сільської ради (т.1, а.с. 243).

07 квітня 2017 року виконавець – ДП УКРНДПІЦИВІЛЬБУД» передав, а Віто-Поштова сільська рада прийняла «Проєкт внесення змін до Генерального плану села Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області», що складався з двох томів на електронних носіях (CD-диски) (т.1, а.с. 244).

З наданого відповідачем скріншоту з офіційного веб-сайту Віто-Поштової сільської ради судом встановлено, що відповідачем було розміщено повідомлення «Про оприлюднення та початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проєкті містобудівної документації: «Проєкт внесення змін до Генерального плану села Віта-Поштова та проєкт внесення змін до Генерального плану села Юрівка Києво-Святошинського району Київської області». У повідомленні вказано, що «Проєкт передбачає розробку проєкту внесення змін до Генерального плану села Віта-Поштова та проєкту внесення змін до Генерального плану села Юрівка, згідно звернень громадян»; зазначено замовника, розробника проектної документації та повідомлено про можливість ознайомитися з проєктами генеральних планів у приміщенні Віто-Поштової сільської ради і надати свої зауваження та пропозиції до них (т.1, а.с. 245).

Оголошення аналогічного змісту опубліковано в газеті Новий День №15 від 15 квітня 2017 року (т.1, а.с. 246).

11 травня 2017 року відбулися громадські слухання проєктів генеральних планів сіл Віта-Поштова та Юрівка, результати яких оформлені протоколом від 11 травня 2017 року (т.2, а.с. 1-13). На громадських слуханнях було запропоновано надати громаді більше часу для ознайомлення з проєктом Генерального плану с. Віта-Поштова для формування поправок або зауважень, у зв`язку з чим призначені повторні громадські слухання у вказаній частині на 17 червня 2017 року.

Повідомлення про дату, час та місце повторних громадських слухань з пропозицією надати свої зауваження було опубліковано в газеті Новий День №19 від 20 травня 2017 року (т.2, а.с. 14).

15 червня 2017 року від позивача та очолюваної ним Громадської організації «Сіверка» надійшли пропозиції до проєкту Генерального плану села Віта-Поштова (т.2, а.с. 15-18).

17 червня 2017 року відбулися повторні громадські слухання, за результатами яких вирішено врахувати пропозиції громадськості та не передбачати у проєкті внесення змін до Генерального плану с. Віта-Поштова території для розміщення житлової багатоквартирної забудови, а також створити погоджувальну комісію з метою розгляду питання визначення граничної поверховості будівель у проєкті внесення змін до генерального плану с. Віта-Поштова (т.1, а.с. 37-44).

26 грудня 2017 року проєкт внесення змін до Генерального плану с. Віта-Поштова був повернутий виконавцю на доопрацювання з урахуванням результатів громадських обговорень (т.2, а.с. 19).

10 вересня 2018 року виконавець – ДП УКРНДПІЦИВІЛЬБУД» передав, а Віто-Поштова сільська рада прийняла уточнений проєкт внесення змін до Генерального плану с. Віта-Поштова (т.2, а.с. 20).

Далі на офіційному веб-сайті Віто-Поштової сільської ради було розміщено оголошення про проведення 21 листопада 2018 року громадських обговорень проєкту внесення змін до Генерального плану с. Віта-Поштова.

21 листопада 2018 року відбулися громадські обговорення внесення змін до Генерального плану с. Віта-Поштова, за наслідками яких відповідач на офіційному веб-сайті опублікував оголошення, в якому прозвітував про те, що в період з 22 жовтня 2018 року по 21 листопада 2018 року в приміщені Віто-Поштової сільської ради приймалися письмові пропозиції (зауваження) громадськості стосовно проєкту генерального плану. Як зазначив відповідач, було отримано 35 пропозицій, зокрема від Релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь Святителя Миколая Чудотворця Київської Єпархії Української Православної церкви с. Віта-Поштова», ТОВ «Віта-Логістік», ДП «Антонов», мешканців ГО СТ «Золота осінь», СТ «Лісова Поляна», СТ «Автомобіліст-2», ГО «СТ Круглик-3», ГО «СТ Круглик-2», ГО «СТ Ветеран», ГО «СТ Тиша», ГО «СТ Чабани» та колективні заяви від мешканців вул. Лесі Українки, Шевченка, Звенигородська, Островського, Б.Хмельницького, Одеська, Матросова, Мічуріна, О.Стовби, Кооперативна, Нова, Боярська, Садова, Грушевського, Гоголя, Кільцева, які були розглянуті та враховані (т.2, а.с. 25).

Рішенням Віто-Поштової сільської ради від 30 серпня 2019 року №51-1 вирішено затвердити «Проєкт внесення змін до Генерального плану с. Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області» (т.1, а.с. 25).

Не погоджуючись з указаним рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з таких норм права.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені в Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі – Закон № 3038-VI).

За визначенням, наведеним у пункті 2 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI, генеральний план населеного пункту – це містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Згідно з частиною другою статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

У частині п`ятій статті 17 Закону № 3038-VI визначено, що виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до частини шостої, дев`ятої статті 17 Закону № 3038-VI рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада. Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п`ять років.

Частиною десятою статті 17 Закону № 3038-VI передбачено, що генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.

Згідно з частинами першою, другою статті 21 Закону № 3038-VI громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проєкти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проєктів такої документації забороняється.

Відповідно до частини третьої статті 21 Закону № 3038-VI замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити:

1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення;

2) оприлюднення проєктів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу «Охорона навколишнього природного середовища» або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості;

3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проєктів містобудівної документації на місцевому рівні;

4) проведення громадських слухань щодо проєктів містобудівної документації на місцевому рівні;

5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;

6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проєктів містобудівної документації на місцевому рівні.

Згідно з частиною четвертою статті 21 Закону № 3038-VI оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проєктів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.

У частині п`ятій статті 21 Закону № 3038-VI встановлено, що пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проєкту містобудівної документації на місцевому рівні. Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.

Відповідно до частини восьмої статті 21 Закону № 3038-VI оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проєктів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах замовників містобудівної документації. Особи, які оприлюднюють проєкти містобудівної документації на місцевому рівні, є відповідальними за їх автентичність.

З аналізу викладених положень Закону № 3038-VI випливає, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації, що розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, прийняття якого включає такі етапи:

1) ухвалення відповідною сільською, селищною, міською радою рішення про розроблення генерального плану або внесення змін до нього;

2) розроблення генерального плану або внесення змін до нього відповідно до вимог державних будівельних норм;

3) розгляд та врахування пропозицій громадськості, проведення громадських слухань;

4) розгляд і затвердження відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях генерального плану або змін до нього.

Надаючи оцінку аргументам позивача про допущені відповідачем порушення під час першого етапу, що полягають у відсутності рішення про розроблення генерального плану (змін до нього) та його не оприлюднення, суд зазначає таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для розроблення оскаржуваних змін до Генерального плану с. Віта-Поштова було рішення Віто-Поштової сільської ради від 02 липня 2015 року №35-11 з урахуванням змін, унесених до нього рішенням Віто-Поштової сільської ради від 18 травня 2016 року №7-9.

Як вбачається зі змісту вказаних рішень, ними вирішено оновити генеральні плани населених пунктів Віто-Поштової сільської ради та поєднати їх із існуючими детальними планами, у зв`язку з чим виконавчому комітету Віто-Поштової сільської ради було доручено замовити, організувати розроблення, внесення змін та подання містобудівної документації на розгляд сільської ради.

Таким чином, відповідачем ухвалювалося рішення, яке передбачало розробку оскаржуваної містобудівної документації.

Аргументи позивача про те, що рішенням Віто-Поштової сільської ради від 02 липня 2015 року №35-11 передбачалося «оновлення» генерального плану, що не є тотожним поняттю «внесення змін» до нього, наведених висновків не спростовує.

Відповідно до пункту 5.1 розділу V Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 290 від 16 листопада 2011 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за № 1468/20206 (далі – Порядок № 290), рішення щодо внесення змін у містобудівну документацію приймається на підставі: 1) результатів моніторингу її реалізації, який проводиться відповідно до Порядку проведення містобудівного моніторингу, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01 вересня 2011 року № 170, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07 листопада 2005 року за № 1268/20006; 2) виникнення умов для зміни масштабів та характеру розвитку населеного пункту; змін у видах функціонального використання окремих територій; 3) необхідності вирішення екологічних та інженерних питань; 4) виникнення потреби у розміщенні об`єктів державного, регіонального значення, а також таких, що забезпечують громадські інтереси; 5) необхідності реалізації інвестиційних програм і проєктів. Необхідність внесення змін до містобудівної документації обґрунтовується відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури.

Зміст рішення Віто-Поштової сільської ради від 02 липня 2015 року №35-11 у взаємозв`язку з протоколом засідання Віто-Поштової сільської ради від 02 липня 2015 року дає підстави для висновку, що генеральний план у спірних правовідносинах розроблявся з метою його актуалізації та приведення його у відповідність до перспективних детальних планів, зокрема «Детального плану території багатоквартирної житлової забудови на площі 3,1 га в с. Віта-Поштова, Києво-Святошинського району, Київської області, ТОВ Мелус», що був затверджений рішенням Віто-Поштової сільської ради від 31 серпня 2018 року №40-25, та «Детального плану території багатоквартирної забудови на земельній ділянці площею 0,5 га в с. Віта-Поштова, на вул. Звенигородська, Києво-Святошинського району, Київської області», що був затверджений рішенням Віто-Поштової сільської ради від 31 серпня 2018 року №40-26.

Тобто фактичні підстави для розроблення змін до Генерального плану с. Віта-Поштова узгоджувалися з переліком підстав для внесення змін у містобудівну документацію, що визначені в пункті 5.1 Порядку №290.

Водночас аргументи позивача про невідповідність намірів відповідача затвердженій ним містобудівній документації ґрунтуються виключно на звуженому й буквальному тлумаченні змісту окремих термінів в рішенні Віто-Поштової сільської ради від 02 липня 2015 року №35-11, без урахування фактичних обставин та умов, у яких воно ухвалювалося.

Отже, суд відхиляє аргументи позивача про те, що оскаржувана містобудівна документація була затверджена без ухвалення рішення про її розроблення.

Щодо оприлюднення рішень Віто-Поштової сільської ради від 02 липня 2015 року №35-11, від 18 травня 2016 року №7-9, на підставі яких була розроблена оскаржувана містобудівна документація, суд зазначає таке.

З аналізу пункту 1 частини третьої, частини четвертої статті 21 Закону № 3038-VI, пункту 1.4 Порядку №290 випливає, що замовник містобудівної документації зобов`язаний забезпечити оприлюднення рішення про розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї. З оприлюдненням рішення щодо розроблення містобудівної документації законодавець пов`язує можливість подання громадськістю пропозицій до неї.

Водночас Законом № 3038-VI не визначено порядку оприлюднення рішення про розроблення містобудівної документації.

Засади організації та діяльності місцевого самоврядування в Україні визначено в Законі України «Про місцеве самоврядування в України» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі – Закон № 280/97-ВР), частиною першою, одинадцятою статті 59 якого передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проєкти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проєкти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проєкти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

У частині другій вказаної статті передбачено, що інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

У контексті викладеного судом встановлено, що у Віто-Поштової сільської ради є офіційний веб-сайт, розміщений в мережі Інтернет за посиланням «https://www.v-poshtova.gov.ua», на якому відповідачем було оприлюднено рішення Віто-Поштової сільської ради від 02 липня 2015 року №35-11, від 18 травня 2016 року №7-9.

Отже, суд відхиляє доводи позивача про порушення відповідачем порядку оприлюднення рішень про розроблення змін до містобудівної документації.

Надаючи оцінку аргументам позивача про допущені відповідачем порушення під час другого етапу, суд зазначає таке.

У позовній заяві та під час розгляду справи позивач доводив, що відповідач матеріали змін до генерального плану оприлюднив не в повному обсязі, адже на офіційному веб-сайті, крім графічної частини проєкту змін до Генерального плану с. Віта-Поштова, не було розміщено інших матеріалів, зокрема пояснювальної записки.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам у межах вказаних доводів, суд зазначає, що з аналізу частини четвертої статті 21 Закону № 3038-VI випливає, що підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування щодо проєкту містобудівної документації є оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

На виконання статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Кабінет Міністрів України постановою від 25 травня 2011 року №555 затвердив Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проєктів містобудівної документації на місцевому рівні (далі – Порядок №555), яким визначено механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проєктів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій.

Згідно з вимогами пункту 3 Порядку №555 на сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи покладено обов`язок оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проєктів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; оприлюднення розроблених проєктів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації; реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проєктів містобудівної документації; узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проєктів містобудівної документації через погоджувальну комісію (у разі її утворення); оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проєктів містобудівної документації.

Пунктом 4 Порядку №555 встановлено, що оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проєктів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Отже, передбачений у пункті 4 Порядку №555 спосіб оприлюднення проєктів містобудівної документації не вимагає публікації проєкту містобудівної документації в повному обсязі на веб-сайті чи засобах масової інформації.

Суд зазначає, що в спірних правовідносинах відповідач оприлюднив проєкт внесення змін до генерального плану села Віта-Поштова у складі «Повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проєкті містобудівної документації», в якому зазначив про можливість ознайомитися з проєктом Генерального плану у приміщенні Віто-Поштової сільської ради за адресою: 08170, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Віта-Поштова, вул. Боярська, 4, в пн - чт з 9-00 год до 18-00 год та пт з 9-00 год до 17-00 год.

Як установлено судом, вказане повідомлення було опубліковано в газеті Новий День №15 від 15 квітня 2017 року (т.1, а.с. 246) та на офіційному веб-сайті Віто-Поштової сільської ради.

У пункті 37 постанови Верховного Суду від 13 березня 2020 року №320/6466/18 було викладено висновок щодо застосування пункту 4 Порядку №555, відповідно до якого розміщення замовником містобудівної документації інформації про дату, час та місце, де заінтересовані особи можуть ознайомитися з матеріалами проєктів містобудівної документації є належним способом оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проєктів містобудівної документації та не становить порушень вимог пункту 4 Порядку №555.

Аналогічний висновок щодо застосування пункту 4 Порядку №555 в частині способу оприлюднення проєктів містобудівної документації для цілей громадських слухань було викладено в постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №463/1230/16-а.

Щодо зауважень позивача про неповноту відомостей, зазначених у Повідомленні про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проєкті містобудівної документації, зокрема про відсутність в ній інформації про мету, склад та зміст містобудівної документації суд зазначає таке.

Обсяг відомостей, що має бути зазначено в такому повідомленні визначено в пункті 5 Порядку № 555, відповідно до якого повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проєкті містобудівної документації має містити: 1) інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі; 2) основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації; 3) відомості про замовника та розробника проєктів містобудівної документації та підстави для їх розроблення; 4) інформацію про місце і строки ознайомлення з проєктом містобудівної документації; 5) інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій; 6) відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій; 7) інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо) документації.

Як убачається зі змісту повідомлення, опубліковано в газеті Новий День №15 від 15 квітня 2017 року (т.1, а.с. 246) та на офіційному веб-сайті Віто-Поштової сільської ради (т.1, а.с. 245), у ньому наявна інформація про те, що «Даний проєкт передбачає розробку проєкту внесення змін до Генерального плану села Віта-Поштова та проєкту внесення змін до генерального плану села Юрівка, згідно звернень громадян».

Суд зазначає, що виходячи з наведених у пункті 5 Порядку №555 вимог, відповідно до яких мета, склад та зміст містобудівної документації у повідомленні викладається у скороченій та доступній формі, обсяг зазначеної відповідачем інформації є цілком достатнім.

Позивач під час розгляду справи не довів, а судом не встановлено обставин, які б свідчили, що спосіб викладення позивачем інформації у вказаному повідомленні міг створити або створив у позивача хибне уявлення про мету, склад та зміст містобудівної документації, або іншим чином вплинув на можливість позивача реалізувати свої права під час громадських слухань проєкту змін до Генерального плану с. Віта-Поштова.

Як убачається з матеріалів справи, зміни до Генерального плану с. Віта-Поштова були пов`язані переважно з намаганням відповідача передбачити в ньому зони багатоквартирної житлової забудови.

Суд зазначає, що саме вказаної багатоквартирної житлової забудови стосувалися пропозиції і зауваження позивача, подані ним 15 червня 2017 року особисто та від імені очолюваної ним Громадської організації «Сіверка».

Таким чином, суд уважає, що спосіб викладення відповідачем у Повідомленні про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проєкті Генерального плану с. Віта-Поштова відповідав критеріям, що викладені в пункті 5 Порядку №555, та містив усі обов`язкові реквізити.

Щодо аргументів позивача про затвердження оскаржуваного генерального плану без проведення його стратегічної екологічної оцінки, суд зазначає таке.

Відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, виконання документів державного планування визначено в Законі України «Про стратегічну екологічну оцінку» від 20 березня 2018 року № 2354-VIII (далі – Закон № 2354-VIII), яким передбачено, що стратегічна екологічна оцінка – це процедура визначення, опису та оцінювання наслідків виконання документів державного планування для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, виправданих альтернатив, розроблення заходів із запобігання, зменшення та пом`якшення можливих негативних наслідків, яка включає визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки, складання звіту про стратегічну екологічну оцінку, проведення громадського обговорення та консультацій (за потреби – транскордонних консультацій), врахування у документі державного планування звіту про стратегічну екологічну оцінку, результатів громадського обговорення та консультацій, інформування про затвердження документа державного планування та здійснюється у порядку, визначеному цим Законом.

Підпунктом 5 пункту 3 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2354-VIII внесені зміни до Закону № 3038-VI, зокрема статтю другу доповнено частиною четвертою, відповідно до якої «Містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку». Розділ «Охорона навколишнього природного середовища», що розробляється у складі проєкту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

Відповідно до пункту 1 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2354-VIII цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності.

Суд зазначає, що Закон № 2354-VIII прийнятий 20 березня 2018 року, набрав чинності 12 квітня 2018 року та введений в дію 12 жовтня 2018 року.

Отже, з 12 жовтня 2018 року суб`єкти містобудування зобов`язані дотримуватися процедур стратегічної екологічної оцінки.

Особливістю спірних правовідносин є те, що рішення про розробку оскаржуваного генерального плану відповідач прийняв у липні 2015 року, розробка Генерального плану тривала з 2016 року по вересень 2018 року, а затверджений він був у серпні 2019 року. Тобто, станом на день затвердження Генерального плану с. Віта-Поштова Закони № 3038-VI, № 2354-VIII вимагали від замовника забезпечити здійснення стратегічної екологічної оцінки, водночас на момент прийняття рішення про розроблення проєкту оскаржуваного генерального плану та роботи над ним подібних вимог законодавцем не висувалося.

Верховний Суд у межах справ № 160/2852/19, № 1.380.2019.004556 вже вирішував питання застосування положень Законів № 3038-VI, №2354-VIII у правовідносинах з такими самими особливостями.

Так у справі № 160/2852/19 рішенням міської ради від 25 липня 2018 року особі – суб`єкту містобудування було надано дозвіл на розроблення містобудівної документації – детального плану території одного з кварталів м. Дніпра. 20 вересня 2018 року в місцевій газеті було опубліковано проєкт вказаного детального плану, а 21 листопада 2018 року його було затверджено.

Верховний Суд у постанові від 13 квітня 2020 року у справі № 160/2852/19 у контексті викладених фактичних обставин дійшов висновку, що вказана містобудівна документація не підлягала стратегічній екологічній оцінці, адже вона була розроблена до уведення в дію Закону № 2354-VIII та набрання чинності внесеними ним змінами до Закону № 3038-VI.

Мотивуючи свою позицію, Верховний Суд у постанові від 13 квітня 2020 року у справі № 160/2852/19 зазначив, що «38. Так, за приписами частини 1 статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

39. Названій правовій нормі Основного Закону України дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99.

В абзаці 2 пункту 2 мотивувальної частини зазначеного Рішення вказано, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

40. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави.

41. Згідно з рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

42. Таким чином, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 23 квітня 2014 року у справі № 6-26цс14 та Верховним Судом у постанові від 03 травня 2018 року у справі № 904/7981/17».

Вказаний підхід був розвинутий Верховним Судом у постанові від 15 липня 2021 року у справі №1.380.2019.004556, який у пункті 74 вказаної постанови зазначив, що «погоджується з висловленим [Верховним Судом у постанові від 13 квітня 2020 року у справі № 160/2852/19] підходом про те, що у випадку розроблення детального плану території до 12 жовтня 2018 року, вимоги щодо проведення стратегічної екологічної оцінки не повинні застосовуватися».

Зазначений висновок Верховний Суд мотивував таким чином: « 71. У теорії права допускається можливість застосування до триваючих відносин (до їх завершення) нормативно-правового регулювання, яке діяло на час їх виникнення, за окремим рішенням, і розглядається з позицій встановлення спеціального регулювання перехідного періоду – “переживаючої” (ультраактивної) дії нормативно-правових актів. Водночас, таке застосування повинно бути чітко обумовлено при прийнятті відповідних нормативно-правових актів. Відсутність такого застереження не надає суб`єкту владних повноважень права на самовільне застосування нечинних правових норм.

72.Отже, у разі безпосередньої (прямої) дії закону в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності.

Такий підхід було висловлено у постанові судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №803/1541/16».

Виходячи з вказаних висновків Верховного Суду, визначення того, чи підлягав оскаржуваний генеральний план стратегічній екологічній оцінці залежить від того, чи був він був розроблений до 12 жовтня 2018 року, чи після.

У контексті викладеного судом було встановлено, що «Проєкт внесення змін до Генерального плану села Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області» був розроблений ДП «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД» та переданий ним замовнику для затвердження 07 квітня 2017 року, що підтверджується накладною від 07 квітня 2017 року №725 (т.1, а.с. 244).

26 грудня 2017 року за наслідками громадських обговорень вказаний проєкт був переданий розробнику для доопрацювання.

Доопрацьований проєкт з відповідними змінами за наслідками громадських обговорень був переданий від розробника до замовника для затвердження 10 вересня 2018 року, що підтверджується накладною від 10 вересня 2018 року №1075 (т.2, а.с. 20).

Отже, «Проєкт внесення змін до Генерального плану села Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області», затверджений рішенням Віто-Поштової сільської ради від 30 серпня 2019 року №51-1, не підлягав стратегічній екологічній оцінці.

За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення Віто-Поштової сільської ради від 30 серпня 2019 року №51-1 прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи відповідача про правомірність оскаржуваного рішення, позивач не надав.

З урахуванням викладеного адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Беручи до уваги, що судом прийнято рішення про відмову в задоволенні позовних вимог понесені позивачем судові витрати йому не відшкодовуються.

Докази понесення іншими учасниками справи судових витрат в матеріалах справи відсутні.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного тексту рішення – 17 вересня 2021 року.

Суддя Кушнова А.О.