Ухвала суду № 99680874, 17.09.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

"17" вересня 2021 р. Справа № 300/4824/21

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Матуляк Я.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини А3821 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання до вчинення дій та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 подано (надіслано) до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в електронній формі засобами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (підсистема "Електронний суд") з використанням електронного цифрового підпису позовну заяву до військової частини А3821 про визнання протиправною бездіяльність військової частини А3821 щодо нездійснення перерахунку, нарахування та виплати належного грошового забезпечення за період з 01.01.2019 по 12.03.2019 без застосування п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції від 01.01.2018, у зв`язку із визнанням та скасуванням постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб"; зобов`язання військову частину А3821 вчинити дії щодо перерахунку належних позивачу сум грошового забезпечення з 01.01.2019 по 12.03.2019 з врахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих в порядку п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції від 01.01.2018, у зв`язку із визнанням та скасуванням постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", із застосуванням у цей період розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 № 2629-VIII на 01.01.2019; стягнення на користь позивача 100000,00 грн. моральної шкоди, завданої протиправною бездіяльністю військової частини А3821 щодо нездійснення перерахунку, нарахування та виплати належного грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 12.03.2019 без застосування п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції від 01.01.2018, у зв`язку із визнанням та скасуванням постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.09.2021 відмовлено ОСОБА_1 в звільненні від сплати судового збору в частині заявлених позовних вимог та позовну заяву залишено без руху, у зв`язку з її невідповідністю вимогам статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивачу надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії ухвали для усунення недоліків шляхом: зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів електронних доказів, копії яких додано до заяви; подання документа про сплату судового збору, у встановленому законом порядку та розмірі.

На виконання вимог ухвали суду, 13.09.2021 ОСОБА_1 , в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подано суду заяву про усунення недоліків від 13.09.2021.

У вказаній заяві ОСОБА_1 , серед іншого, повідомлено щодо наявності у позивача, відповідача та Івано-Франківському окружному адміністративному суді оригіналів електронних доказів, копії яких додано до заяви, а також зазначено, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 27.06.2018 по справі № 572/2088/17, звужене тлумачення пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", яким передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, є необґрунтованим. Також вказує, що зазначена норма Закону не містить посилань на те, що позов має бути заявлений лише з підстав порушення прав та законних інтересів позивача саме як учасника бойових дій, а також прямого та чіткого зазначення, що справа має стосуватись порушених прав саме позивача, як учасника бойових дій без уточнення характеру такого права та підстав його порушення. Зазначає, що відсутність механізму чіткого трактування та розуміння дійсного змісту вказаної норми пов`язане з недоліками законодавчої техніки, яка використовувалась законодавцем під час підготовки Закону України "Про судовий збір", однак, на думку позивача, це не повинно впливати на гарантовані державою пільги при сплаті судового збору, порушувати та обмежувати права учасників бойових дій при їх зверненні до суду у зв`язку з порушенням будь-яких їх прав, незалежно від характеру, предмета та підстав таких позовів.

Суд вважає безпідставними посилання позивача на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 572/2088/17, з огляду на таке.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідний висновок сформований в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17, яка вирішила виключну правову проблему в неоднозначності застосування судами пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17, тому Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що підстави для відступу від неї відсутні.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 вказала, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Враховуючи, що у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 Велика Палата Верховного Суду підтримала висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18), висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 572/2088/17 не є релевантними.

Також суд звертає увагу, що конструкція пункту 13 статті 5 Закону України "Про судовий збір", в якому йдеться про "справи, пов`язані з порушенням їхніх прав", вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов`язані саме із статусом учасник бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.

Даний висновок суду узгоджується з позицією, викладеною в ухвалах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 серпня 2021 року у справі № 240/20498/20 (провадження № К/9901/24815/21), від 28 липня 2021 року у справі № 120/7110/20-а (адміністративне провадження № К/9901/26460/21).

Таким чином, суд зазначає, що без подання документа про сплату судового збору, ОСОБА_1 повторно порушує питання про звільнення його від сплати судового збору з раніше вказаних ним у позові підстав, а саме згідно з пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", посилання на наявність яких визнані судом необґрунтованими в ухвалі Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.09.2021 про залишення позовної заяви без руху.

На наявність інших підстав для звільнення його від сплати судового збору, крім наведених раніше, ОСОБА_1 не вказав.

За приписами пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, оскільки недоліки позовної заяви, на які вказано в ухвалі Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.09.2021, ОСОБА_1 в повному обсязі не усунув, то позовна заява в частині заявлених вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 100000,00 грн., відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає поверненню позивачу.

Разом з тим, на думку суду, заява ОСОБА_1 про усунення недоліків від 13.09.2021 зводиться до оцінки судового рішення та висловлення незгоди із висновками Івано-Франківського окружного адміністративного суду, викладеними в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 08.09.2021 щодо визначення правових засад справляння судового збору.

На підставі наведеного, керуючись статтями 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини А3821 в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 100000,00 грн. - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Матуляк Я.П.