Рішення № 99680853, 16.09.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2021 р. справа № 300/2523/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Івано-Франківськ-Пропан" до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №00/2303/0901, №00/2305/0901, №00/2311/0901 від 21.04.2021 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в загальному розмірі 137 000,00 гривень, -

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство "Івано-Франківськ-Пропан" (надалі по тексту також - позивач, ДП "Івано-Франківськ-Пропан", підприємство, платник податків, суб`єкт господарювання, дочірнє підприємство) звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також – відповідач, Головне управління ДПС в області, контролюючий орган, Головне управління) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №00/2303/0901, №00/2305/0901, №00/2311/0901 від 21.04.2021 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в загальному розмірі 137 000,00 гривень (надалі по тексту також – оскаржувані рішення).

Позов мотивовано тим, що Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області, безпідставно, необґрунтовано, в порушення норм Податкового кодексу України (надалі по тексту також – ПК України) та на підставі невірного встановлення фактичних обставин, прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.04.2021 за №00/2303/0901 (60 000,00 гривень), №00/2305/0901 (17 000,00 гривень), №00/2311/0901 (60 000,00 гривень), якими застосовано до підприємства штрафні (фінансові) санкції в загальному розмірі 137 000,00 гривень. Позивач вважає, що для проведення фактичної перевірки мають існувати фактичні обставини та передумови, визначені пунктом 80.2 Податкового кодексу України, які і визначають підстави для такої перевірки. Тому оцінка правомірності проведеної перевірки повинна надаватися з урахуванням достатності змісту наказу для висновків про фактичну підставу проведення відповідної перевірки. Проте у спірному випадку, за доводами підприємства, контролюючим органом підстави для проведення перевірки підприємства у наказі не розкриті. Як зазначив позивач ДП "Івано-Франківськ-Пропан" зареєстрований як розпорядник паливного складу (уніфікований №1008657) та автогазозаправки (уніфікований №1008656) у відповідності до вимог Податкового кодексу України, оскільки окрім власних потреб реалізовував пальне відповідно до отриманих ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним №09070314201900083 від 29.07.2019 терміном дії з 01.07.2019 по 01.07.2024, за адресою: Івано-Франківська область Коломийський район, село Сопів, вулиця Газова, 1. На паливному складі (ГНП, уніфікований №1008657) розташовані два резервуара для скрапленого газу ємкістю по 50м3 кожна, а на автогазозаправці (АГЗП, уніфікований №1008656) розташовані два резервуари для скрапленого газу ємкістю 7,5м3 кожна.

Платник податків звертає увагу суду на те, що по двох резервуарах ємкістю по 50м3 кожна за реєстраційними номерами 1-2275 від 27.04.2015 (заводський №55992) і 1-2274 від 27.04.2015 (заводський №55993), згідно результатів технічного діагностування №№34498219-09-01-0078.15, 34498219-09-01-0077.15 від 27.04.2015, закінчився строк експлуатації ще 27.04.2019. Після спливу (закінчення) граничного терміну експлуатації вищенаведені резервуари взагалі не використовувались в діяльності ДП "Івано-Франківськ-Пропан" та були законсервовані, тому дані резервуари не потребували встановлення витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (штраф 60 000,00 гривень).

Що стосується обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, то позивач стверджує, що ДП "Івано-Франківськ-Пропан", який є розпорядником акцизного складу, для виконання вимог законодавства уклав із ТОВ "Тестрайт" (постачальник) договір поставки від 03.02.2020 за №ДП030220/2020-Т, і на виконання умов даного договору позивач замовив у постачальника рівноміри магнітострикційні DELPHI. Проте вказане обладнання до 01.04.2020 не було поставлено та встановлено, у зв`язку із введеними карантинними обмеженнями, які зумовлені розповсюдженням короновірусної хвороби (COVID -19), що, на переконання позивача, є форс-мажорною обставинною згідно вищезазначеного договору поставки. Тільки 05.04.2020 дочірньому підприємству поставлено та встановлено на акцизний склад витратоміра-лічильника та рівнемірів-лічильників, що стало передумовою несвоєчасної їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, тобто з порушенням встановленого законом відповідного строку (штраф 60 000,00 гривень).

З приводу передачі даних про залишки пального та про обсяг обігу пального, які подаються електронними засобами зв`язку у формі електронних документів, то позивач зазначив, що розпорядники акцизних складів повинні вносити інформацію в електроні документи в ручному режимі, зокрема, щоденне формування даних про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичних обсяги отриманого і реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно УКТЗЕД у літрах приведених до температури 15° С. Однак, за доводами підприємства працівники головного офісу суб`єкта господарювання ДП "Івано-Франківськ-Пропан" знаходились у вимушеній відпустці на період карантину до 23 квітня 2020 року і не мали можливості забезпечити внесення інформації в електронні документи для наповнення Реєстру розпорядником акцизного складу (штраф 17 000,00 гривень).

В сукупності коментованих мотивів, позивач вказує на протиправність податкових повідомлення-рішень №00/2303/0901, №00/2305/0901, №00/2311/0901 від 21.04.2021 та просить скасувати такі оскаржувані рішення.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 04.06.2021, на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також – КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін за наявними матеріалами (а.с.59-60).

На виконання вимог ухвали суду від 04.06.2021 позивачем надано суду, через канцелярію, витребувані докази, необхідні для розгляду даної справи (а.с.65-96).

22.06.2021 відповідач подав клопотання №6631/5/09-19-20-01 від 22.06.2021 про продовження терміну на подання відповіді на відзив та витребуваних судом документів, у зв`язку з перебування уповноваженої особи у відрядження (а.с.97-102).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву від 25.06.2021 за №6793/5/09-19-20-01, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 29.06.2021 (а.с.103-106, 107-132). У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень вказує на наступне. Зокрема зазначив, що у наказі на проведення перевірки №346-П від 03.03.2021 зазначено підставу для проведення перевірки, зокрема, підпункт 80.2.2. пункту 80.2 Податкового кодексу України. Так, начальником управління контрою за підакцизними товарами Василем Макуловичем складено доповідну записку начальнику Головного управління ДПС в області №24/09-19-09-01-16 від 21.01.2021 про необхідність проведення фактичної перевірки господарських одиниць за сформованим додатком №1. Підставою для ініціювання перевірок став відповідний аналіз наявних баз даних контролюючого органу, зокрема, "Підсистеми РРО", АІС "Податки", "СЗЗД податкового блоку" та інформаційної бази "СЕАРП", "Ліцензії на алкоголь, спирт, тютюн і пальне" щодо реалізації суб`єктами господарювання паливно-мастильних матеріалів, в ході якого встановлено наявність ризиків недотримання окремими платниками податків вимог податкового законодавства в частині зберігання та обігу пального.

Спірною фактичною перевіркою встановлено факт не обладнання одним витратоміром-лічильником та двома рівнемірами-лічильниками рівня пального у двох резервуарах, розташованих на акцизному складі (уніфікований номер 1008657), який знаходиться на території газонаповнювального пункту (ГНП) за адресою: Івано-Франківська область, Коломийський район, село Сопів, вулиця Газова, 1, чим порушено вимоги підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України.

Також в ході вказаного контрольного заходу зафіксовано факт несвоєчасної реєстрації в Єдиному державному реєстрі (зареєстровано 05.04.2020 при законодавчо встановленому терміні до 01.04.2020) одного витратоміра-лічильника та двох рівнемірів-лічильників рівня пального у двох резервуарах, розташованих на акцизному складі (уніфікований номер 1008656), який знаходиться на території автоматичного газозаправного пункту (АГЗП) за вищевказаною адресою, чим також порушено коментовану вище норму Податкового кодексу України.

Поряд з вказаним, з вини розпорядника акцизного складу не забезпечено своєчасне подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального, а саме: за період з 05.04.2020 до 22.04. 2020 (17 діб). Зокрема, суб`єкт господарювання щоденно не формував дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального на акцизному складі (уніфікований номер 1008656).

Заперечуючи доводи позивача, відповідач вказує на відсутність в податковому законодавстві норми, яка б містила виключення, за змістом якої при реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників потрібно враховувати закінчення строку експлуатації резервуарів та використання їх у господарській діяльності, що знаходяться на території акцизних складів. Також Податковим кодексом України не встановлено обмежень по притягненню до відповідальності за випадками не обладнання та не реєстрації (в тому числі несвоєчасної) витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників з підстав карантинних обмежень, які викликані короновірусною хворобою (COVID -19). Як стверджує відповідач, згідно поданих позивачем довідок від 05.03.2021 про залишок пального (скрапленого газу) у ГНП та АГЗП встановлено зберігання значного обсягу паливно-мастильних матеріалів у трьох резервуарах при фактичній наявності чотирьох резервуарів, що, на переконання контролюючого органу, свідчить про використання їх у господарських операціях. Стосовно доводів позивача в частині неможливості передачі даних про залишки пального і обсягу його обігу, з підставі перебування працівників підприємства у вимушеній відпустці, то відповідач, як і в попередньому випадку, вказує на відсутність норм законодавства, які б надавали право платнику податків не подавати щоденні звіти, визначені пунктом 230.1.3. статті 230 ПК України, з наведених причин. З огляду на вказане просив відмовити в задоволенні позову.

Від ДП "Івано-Франківськ-Пропан" 15.07.2021 в суд надійшла відповідь на відзив відповідача (а.с.134-138), в якому останній заперечив доводи контролюючого органу, наведені у відзиві на позов, з підстав, які вказані у позовній заяві. Додатково зазначив, що наказ Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №346-П від 03.03.2021 не відповідає положенням ПК України, оскільки в ньому не зазначено обов`язкові реквізити, зокрема, період господарської діяльності ДП "Івано-Франківськ-Пропан", за який буде проведена фактична перевірка. Крім того, витяг з Додатку 1 до наказу не містить зазначення періоду діяльності позивача, який буде перевірятися, що є обов`язковим за змістом абзацу 3 пункту 81.1 статті 81 ПК України. Такий недолік наказу на переконання позивача є суттєвим, позаяк відсутність конкретизації щодо періоду діяльності, який перевіряється, розширює коло повноважень податкового органу та звужує права позивача.

Відповідач 23.07.2021, через канцелярію, надав додаткові обґрунтування №7949/5/09-19-20-01 щодо обставин, встановлених в ході проведення перевірки ДП "Івано-Франківськ-Пропан", та додаткові докази (а.с.140-142,143-165), а позивач в свою чергу подав суду 29.07.2021 доповнення до позовної заяви, де висловив заперечення стосовно доводів відповідача (а.с.168-170).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши зміст позовної заяви і відзиву на позов, відповіді на відзив, додаткових письмових пояснень та доповнення до позовної заяви, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Дочірнє підприємство "Івано-Франківськ-Пропан" 29.12.2000 зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку у Головному управлінні Державної податкової служби в Івано-Франківській області.

До основного виду економічної діяльності ДП "Івано-Франківськ-Пропан" за КВЕД 47.78 віднесено "Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах".

Також серед видів діяльності за КВЕД 46.12 визначено "Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами", за КВЕД 77.39 "Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.", за КВЕД 46.71 "Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами", за КВЕД 47.30 "Роздрібна торгівля пальним", за КВЕД 49.20 "Вантажний залізничний транспорт", за КВЕД 49.41 "Вантажний автомобільний транспорт", за КВЕД 52.10 "Складське господарство", за КВЕД 52.21 "Допоміжне обслуговування наземного транспорту", за КВЕД 68.20 "Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна", за КВЕД 71.20 "Технічні випробування та дослідження", за КВЕД 33.11 "Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів".

Вказана обставина підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result) станом на 16.09.2021.

Управлінням контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС в області скеровано на ім`я начальника Головного управління ДПС в області доповідну записку від 21.01.2021 за №24/09-19-09-01-16, якою запропоновано провести фактичну перевірку, зокрема серед інших під порядковим номером « 3», ДП "Івано-Франківськ-Пропан" (а.с.130, 131).

Головним управлінням ДПС в області відповідно до підпунктів 80.2.2., 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України видано наказ від 03.03.2021 за №346-П "Про проведення фактичної перевірки" та виписано направлення від 03.03.2021 за №№417, 418 на проведення фактичних перевірок акцизного складу (АГЗП, ГНП) суб`єкта господарювання ДП "Івано-Франківськ-Пропан" з питань контролю за дотриманням суб`єктами господарювання вимог чинного законодавства у сфері виробництва та бігу підакцизних товарів, порядку здійснення розрахункових операцій, наявності ліцензій інших документів (а.с.127, 128, 129).

З метою реалізації коментованих наказів здійснено вихід посадових осіб відповідача за адресою акцизного складу ДП "Івано-Франківськ-Пропан": Івано-Франківська область Коломийський район, село Сопів, вулиця Газова, 1.

При проведенні вказаної фактичної перевірки встановлено наступні порушення вимог чинного законодавства:

- відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі та витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі (уніфікований номер 1008656), чим порушено вимоги підпункту 230.1.2. пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України;

- не обладнання рівнемірами-лічильниками на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі та витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі (уніфікований номер 1008657), чим порушено вимоги підпункту 230.1.2. пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України;

- незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального, чим порушено вимоги підпункту 230.1.3. пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України.

Вказані порушення зафіксовані в акті перевірки за №14/09-19-09-01/25697456 від 12.03.2021 (а.с.121-122).

Позивач відмовився від підпису та одержання матеріалів перевірки, про що посадовими особами відповідача складено акт відмови від підпису та отримання акту фактичної перевірки від 15.03.2021 за №347/09-19-09-01/25697456.

Акт фактичної перевірки за №14/09-19-09-01/25697456 від 12.03.2021 направлений відповідачем на адресу ДП "Івано-Франківськ-Пропан" та отриманий уповноваженою особою 30.03.2021, що засвідчується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення №76018 6815669 3 (а.с.120).

Не погоджуючись із встановленими порушеннями ДП "Івано-Франківськ-Пропан" подало заперечення від 02.04.2021 за №05.03-80 на акт перевірки від 12.03.2021, яке надійшло на адресу контролюючого органу 12.04.2021 (а.с.23).

За наслідками розгляду вказаного заперечення, висновок акту перевірки №14/09-19-09-01/25697456 від 12.03.2021 відповідачем залишено без змін, про що надано підприємству відповідь від 15.04.2021 за №4054/6/09-19-09-01-18 (а.с.27-28).

На підставі вищевказаного акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №00/2303/0901 від 21.04.2021, яким за порушення підприємством вимог підпункту 230.1.2. пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 60 000,00 гривень (а.с.116);

- №00/2305/0901 від 21.04.2021, яким за порушення підприємством вимог підпункту 230.1.3. пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 17 000,00 гривень (а.с.117);

- №00/2311/0901 від 21.04.2021, яким за порушення підприємством вимог підпункту 230.1.2. пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 60 000,00 гривень (а.с.118).

Позивач, не погоджуючись із прийняттям відповідачем податкових повідомлень-рішень №00/2303/0901, №00/2305/0901, №00/2311/0901 від 21.04.2021 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в загальному розмірі 137 000,00 гривень, вважаючи їх такими, що прийняті з порушенням вимог Податкового кодексу України, та без наявності на те обґрунтованих підстав, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав, ставлячи вимогу про їх скасування.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем в першу чергу врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

За приписами підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

В силу правового регулювання пункту 80.1, підпунктів 80.2.2., 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з передбачених підстав:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Пунктом 81.1. статті 81 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, відповідних документів.

Поряд з іншим, у пункті 81.1 статті 81 коментованого Кодексу викладені вимоги до наказу на проведення перевірки, відповідно до яких у наказі обов`язково зазначаються наступні відомості: дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

З аналізу наведених норм права слідує, що податкове законодавство надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення фактичної перевірки за наявності відповідних на те підстав (у спірному випадку на підставі підпунктів 80.2.2., 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України), та за умови прийняття відповідного наказу із зазначенням у ньому таких підстав на її проведення.

Як уже з`ясовано судом Головним управлінням ДПС в області видано наказ від 03.03.2021 за №346-П "Про проведення фактичної перевірки" акцизного складу (АГЗП, ГНП) суб`єкта господарювання ДП "Івано-Франківськ-Пропан" з питань контролю за дотриманням суб`єктами господарювання вимог чинного законодавства у сфері виробництва та бігу підакцизних товарів, порядку здійснення розрахункових операцій, наявності ліцензій інших документів. Як підставу визначено підпункт 80.2.2., 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (а.с.127).

Як слідує із матеріалів справи, підставою для прийняття коментованого наказу від 03.03.2021 слугувала адресована начальнику Головного управління ДПС в області доповідна записка начальника управління контрою за підакцизними товарами Василя Макуловича №24/09-19-09-01-16 від 21.01.2021 (погоджена заступником начальника Головного управління ДПС в області Віктором Глушпенко).

Описова і мотивувальна частина такої записки містить пропозиції щодо необхідності проведення фактичної перевірки господарських одиниць (відповідно додатку №1), оскільки аналіз баз даних "Підсистеми РРО", АІС "Податки", "СЗЗД податкового блоку" та інформаційної бази "СЕАРП", "Ліцензії на алкоголь, спирт, тютюн і пальне" в частині відомостей про реалізацію суб`єктами господарювання паливно-мастильних матеріалів, свідчить про наявність ризиків недотримання платниками податків вимог податкового законодавства в частині зберігання та обігу пального, зокрема:

- зберігання пального згідно отриманих ліцензій на право зберігання пального (виключно для потреби власного споживання чи промислової переробки) з метою його подальшої реалізації (порушення вимог статті 15 Закону України від 19.12.1995 за №481/95-ВР);

- торгівлю пальним без наявності ліцензій на право роздрібної та/або оптової торгівлі такими товарами (порушення вимог статті 15 Закону України від 19.12.1995 за №481/95-ВР);

- обіг пального суб`єктами господарювання, які не обладнали резервуари рівномірами та витратомірами лічильників.

У додатку до записки за порядковим номером « 3» визначено ДП "Івано-Франківськ-Пропан" (а.с.130, 131).

Відповідно до підпункту 1.2.2 пункту 1.2 Розділу І Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної фіскальної служби України 31.07.2014 за №22 (надалі по тексту також – Методичні рекомендації) при організації проведення документальної позапланової (крім перевірок, визначених у підпункті 1.2.3 цього пункту) або фактичної перевірки обґрунтовані пропозиції щодо необхідності її проведення оформлюються доповідною запискою (висновком) за підписом керівника відповідного структурного підрозділу, який має інформацію, що може слугувати підставою для проведення документальної позапланової або фактичної перевірки відповідно до чинного законодавства.

Доповідна записка (висновок) надається на розгляд керівника (його заступника або уповноваженої особи) органу ДФС, який приймає рішення про доцільність проведення такої перевірки та визначає підрозділ, який буде здійснювати (очолювати) цю перевірку, відповідати за її організацію, у тому числі направлення повідомлення до Інформаційно-аналітичної групи, координацію дій залучених до перевірки працівників інших структурних підрозділів та органів ДФС, а також реалізацію матеріалів перевірки.

На переконання суду, доповідна записка начальника управління контрою за підакцизними товарами за №24/09-19-09-01-16 від 21.01.2021 за її формою і змістом є належною та достатньою підставою для проведення фактичної перевірки ДП "Івано-Франківськ-Пропан" та прийняття наказу на проведення перевірки від 03.03.2021.

Вказане відповідає підпункту 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, зокрема, отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Таким чином, доводи позивача з приводу відсутності юридичних підстав для проведення фактичної перевірки, в тому числі при оформленні наказу від 03.03.2021 за №346-П, суд вважає безпідставними.

Разом з цим суд погоджується із доводами позивача про відсутність у наказі, окрім посилання на нумероване позначення підпунктів 80.2.2, 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, стислого та/або обґрунтованого змісту підстав для проведення фактичної перевірки, а також не зазначення відповідачем періоду господарської діяльності ДП "Івано-Франківськ-Пропан", за який має бути здійснена фактична перевірка.

Проте, на думку суду, окремі дефекти оформлення наказу про призначення податкової перевірки, зокрема, відсутність або неповнота інформації, відомостей та інших даних щодо її організації і здійснення, у спірному випадку (за умови дослідження і встановлення судом при розгляді справи про наявність таких підстав) не можуть слугувати єдиною, самостійною і як наслідок достатньою підставою для визнання наказів і оскаржуваних рішень протиправними.

З огляду на встановлені обставини, норми Податкового кодексу України та положення Методичних рекомендацій, суд констатує дотримання відповідачем підстав призначення і порядку проведення фактичної перевірки ДП "Івано-Франківськ-Пропан".

Поряд із вказаним, основними доводами позивача щодо протиправності оскаржуваних рішень є:

- "закінчення строку експлуатації двох резервуарів ємкістю по 50м3 кожна за реєстраційними номерами 1-2275 від 27.04.2015 (заводський №55992) та 1-2274 від 27.04.2015, (заводський № 55993) згідно результатів технічного діагностування №34498219-09-01-0078.15 і №34498219-09-01-0077.15 від 27.04.2015, у зв`язку з чим відсутній обов`язок у платника податків щодо встановлення рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників";

- "причиною несвоєчасної реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратоміра-лічильника та рівномірів-лічильників (в період до 05.04.2020) є порушення контрагентом договірних зобов`язань по поставці таких приладів, що мусив їх влаштувати до 01.04.2020, у зв`язку із введеними карантинними обмеженнями, зумовлених розповсюдженням короновірусної хвороби (COVID -19)";

- "перебування працівників підприємства в квітні 2020 року у вимушеній відпустці у зв`язку з розповсюдженням короновірусної хвороби (COVID -19), які відповідають за подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального".

Досліджуючи кожний із таких аргументів позивача окремо, суд відзначає слідуюче.

Податковим кодексом України регулюються відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Акцизний склад - спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (надалі по тексту також – приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів; приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального (підпункт 14.1.6. пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з положеннями підпункту 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 ПК України розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Як встановлено з матеріалів справи ДП "Івано-Франківськ-Пропан" відповідно до ліцензії №09070314201900083 від 29.07.2019 має право на роздрібну торгівлю пальним (а.с.34).

Згідно Витягу з реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, ДП "Івано-Франківськ-Пропан" 15.05.2018 зареєстрований платником акцизного податку та являється розпорядником паливного складу (уніфікований номер 1008657) та автогазозаправки (уніфікований номер 1008656), які розташовані за адресою: Івано-Франківська область Коломийський район, село Сопів, вулиця Газова, 1 (а.с.35).

Положеннями пункту 230.1 статті 230 ПК України регламентовано, що акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

За змістом підпункту 230.1.2. пункту 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (надалі по тексту також - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Пунктом 12 підрозділу 5 розділу XX ПК України визначено, що розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки: акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

З огляду на положення норм пункту 12 підрозділу 5 розділу XX ПК України, розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки, зокрема акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 01.01.2020.

Тобто, при визначенні загальної місткості розташованих на акцизному складі резервуарів беруться до уваги стаціонарні споруди або ємності, які введені в експлуатацію та призначені для здійснення операцій, що передбачають фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального чи/або фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне та його зберігання, при цьому акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Отже, резервуари, які використовуються для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів повинні бути, у вищезазначений строк, обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

Як визначено пунктом 128-1.1. статті 128-1 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Правовим регулюванням пункту 18 підрозділу 5 розділу XX Податкового кодексу України було встановлено, що норми пункту 128-1 статті 128-1 Податкового кодексу України застосовуються до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу) з 1 січня 2020 року.

Проте Законом України №391-IX від 18.12.2019 внесені зміни до пункту 18 підрозділу 5 розділу XX ПК України та слово "січня" замінено словом "квітня".

Таким чином, законодавець встановив, що відповідальність розпорядників акцизних складів за відсутність обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками може наступити лише з 01.04.2020, таким чином фактично надавши розпорядникам вказаних складів додатковий термін для обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

В ході перевірки, поряд з іншим, відповідачем встановлено не обладнання одним витратоміром-лічильником та двома рівнемірами-лічильниками рівня пального у двох резервуарах ємкістю 50м3 кожна на акцизному складі (уніфікований номер 1008657), який розташований за адресою: Івано-Франківська область, Коломийський район, село Сопів, вулиця Газова, 1. За таким порушенням до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 60 000,00 гривень (3 х 20 000,00 = 60 000,00).

Підприємство, обґрунтовуючи протиправність застосування штрафних санкцій в зазначеному розмірі вказує на відсутність у нього обов`язку як розпорядника акцизного складу на встановлення рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників у двох резервуари ємкістю 50м3 кожна, так як згідно результатів технічного діагностування №34498219-09-01-0078.15 і №34498219-09-01-0077.15 від 27.04.2015 закінчився строку їх експлуатації, зокрема, щодо резервуарів:

- за реєстраційним номером 1-2275 від 27.04.2015 (заводський №55992);

- за реєстраційним номером 1-2274 від 27.04.2015 (заводський № 55993).

Платник податків наполягає на невикористанні таких резервуарів у власній господарській діяльності, а також не здійснює діяльність за визначенням приписів підпункту 14.1.224 пункту 14.1 статті та пункту 230.1 статті 230 ПК України.

У зв`язку із вказаним ДП "Івано-Франківськ-Пропан" видано наказ №20/1 від 19.04.2019, яким призупинило експлуатацію та введення консервації технологічного устаткування вищевказаних резервуарів (а.с.70). З урахуванням коментованих обставин, на переконання позивача, дані резервуари не потребують встановлення витратоміра-лічильника та рівнемірів-лічильників, як це передбачено вимогами статті 230 ПК України.

Додатково позивач доводить до відома суду, що ДП "Івано-Франківськ-Пропан" не здійснювало будь-якого руху по даних резервуарах на акцизному складі газонаповнювального пункту ("ГНП") в цілому, на підтвердження чого долучив до матеріалів справи витяг з 1С Бухгалтерії, а саме, оборотно-сальдову відомість по рахунку 281 за період з 01.04.2020 по 28.07.2021 (а.с.171).

Окрім вказаного, за доводами платника податків, залишки пального на двох резервуарах ємкістю 50м3 в загальній кількості 2 449,28 кг та на загальну суму 32 559,74 гривень без ПДВ є нетоварним залишком, який фізично не можливо вибрати існуючими технологічними методами та не може бути реалізований. Дана кількість нетоварного залишку скрапленого газу розраховується згідно ГСТУ 320.00149943.016-2000 "Гази вуглеводні скраплені. Методики розрахунку витрат" (а.с.172-175). Вказана обставина позбавляє можливості ДП "Івано-Франківськ-Пропан" вивести акцизний склад з експлуатації з подальшим анулюванням реєстрації акцизного складу.

Втім суд вважає, що вищенаведені позивачем обставини не позбавляють останнього обов`язку щодо обладнання двох резервуарів ємкістю 50м3 витратоміром-лічильником та двома рівнемірами-лічильниками рівня пального, з огляду на наступне.

Згідно пояснень контролюючого органу, та виходячи з матеріалів справи, до перевірки ДП "Івано-Франківськ-Пропан" надано довідку про залишок пального (скрапленого газу) станом на 05.03.2021 відносно ГНП Сопів, де зазначено про наявну кількість газу, зокрема, резервуар 1 – 1 419 кг та резервуар 2 – 1 030,28 кг (а.с.124).

В контексті порушеного питання суд вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 за №408 "Про деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового" затверджено Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (надалі по тексту також – Порядок №408).

За приписами пунктів 11 та 12 Порядку №408 для реєстрації нових акцизних складів, внесення змін у дані про акцизні склади, анулювання реєстрації акцизних складів, усунення розбіжностей або помилок у записах реєстру платників щодо акцизних складів платник акцизного податку подає заяву про внесення відповідних змін. Заява надсилається контролюючому органу та приймається у порядку, встановленому для реєстрації.

Анулювання реєстрації акцизного складу здійснюється в разі виведення акцизного складу з експлуатації та подання заяви з відміткою про анулювання реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. У разі подання зазначеної заяви платником акцизного податку надсилається повідомлення про закриття та припинення експлуатації такого об`єкта оподаткування відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу.

Проте, як свідчать матеріали справи та пояснення відповідача, позивачем не подавалась до контролюючого органу відповідна заява.

Водночас слід відмітити, якщо на зареєстрованому акцизному складі відбувається повне виведення з експлуатації резервуара розпорядником акцизного складу подається коригуюча довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (Довідка 1), у якій обов`язково заповнюється Таблиця 1 "Інформація щодо розташованих на акцизному складі пального стаціонарних резервуарів та установлених на них рівнемірів", відповідно до наказу Міністерства фінансів України №944 від 27.11.2018 "Про затвердження формату даних, структури та форм електронних документів для наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі".

В матеріалах справи відсутні докази подання позивачем коригуючої довідки у зв`язку із виведенням з експлуатації двох резервуарів ємкістю 50м3 за реєстраційними номерами 1-2275 від 27.04.2015 (заводський №55992) і 1-2274 від 27.04.2015 (заводський № 55993). Будь-яких пояснень з даного приводу позивачем суду не наведено.

Наказ №20/1 від 19.04.2019 поданий позивачем до матеріалів справи свідчить тільки про призупинення експлуатації таких резервуарів та консервацію технологічного устаткування резервуарів, та ніяким чином не може бути підтвердженням виведення коментованих резервуарів із експлуатації.

Таким чином, не обладнання одним витратоміром-лічильником та двома рівнемірами-лічильниками рівня пального двох резервуарів ємкістю 50м3 кожна на акцизному складі (уніфікований номер 1008657), який розташований за адресою: Івано-Франківська область, Коломийський район, село Сопів, вулиця Газова, 1, є порушенням вимог підпункту 230.1.2. пункту 230.1 статті 230 ПК України.

Також суд вважає не обґрунтованими доводи позивача щодо поважності причин несвоєчасної реєстрації в Єдиному державної реєстрі одного витратоміра-лічильника та двох рівнемірів-лічильників рівня пального у двох резервуарах ємкістю 7,5м3, розташованих на акцизному складі (уніфікований номер 1008656), який знаходиться на території АГЗП за адресою Івано-Франківська область, Коломийський район, село Сопів, вулиця Газова, 1, з огляду на наступне.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів в силу вимог підпункту 230.1.1. пункту 230.1. статті 230 ПК України встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 за №891 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку (надалі по тексту також – Порядок №891).

Відповідно до підпункту 3 пункту 2 Порядку №891 резервуар - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці.

Згідно із нормами підпункту 4 пункту 2 Порядку №891 обіг пального - будь-які операції, що передбачають: фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з виробництва, придбання, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції); фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з реалізації, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції).

Підпунктом 230.1.2. пункту 230.1 статті 230 ПК України визначено, що платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Повертаючись до правового регулювання спірних правовідносин, як відзначено судом вище по тексту рішення, пунктом 12 підрозділу 5 розділу XX ПК України, з урахуванням внесених змін Законом України №391-IX від 18.12.2019, визначено обов`язок розпорядників акцизних складів, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, зареєструвати в Єдиному державному реєстрі витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники рівня пального у строк не пізніше 01.04.2020.

В ході перевірки відповідачем встановлено несвоєчасну реєстрацію підприємством (05.04.2020) одного витратоміра-лічильника та двох рівнемірів-лічильників рівня пального у двох резервуарах ємкістю 7,5м3, розташованих на акцизному складі (уніфікований номер 1008656). Така обставина кваліфікована контролюючим органом як порушення, що слугувало підставою для застосування до ДП "Івано-Франківськ-Пропан" штрафних санкцій на підставі пункту 128-1.1. статті 128-1 ПК України в розмірі 60 000,00 гривень (3 х 20 000,00 = 60 000,00).

З даного приводу, пояснюючи неможливість своєчасно виконати вимоги закону до 01.04.2020, позивач стверджує, що ДП "Івано-Франківськ-Пропан" укладено із ТОВ "Тестрайт" (постачальник) договір поставки від 03.02.2020 за №ДП030220/2020-Т, за умовами якого постачальник зобов`язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором, виготовити, поставити та змонтувати на резервуари покупця, зазначений у специфікаціях товар (витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники, країнами виробниками яких є Італія та Нідерланди) та здійснити пусконалагоджувальні роботи, а покупець зобов`язується прийняти названий товар і роботи та оплатити їх (а.с.40-41, 92).

Проте, за доводами підприємства, вказане обладнання до 01.04.2020 не поставлено та встановлено, у зв`язку із введеними карантинними обмеженнями, що були зумовлені розповсюдженням короновірусної хвороби (COVID -19). Такі особливі події, за аргументами платника податків, є форс-мажорною обставинною згідно вищезазначеного договору поставки.

На підтвердження коментованих обставин, позивачем надано лист звернення ДП "Івано-Франківськ-Пропан" до ТОВ "Тестрайт" від 04.03.2021 за №06.01.-78 про надання письмового підтвердження щодо подальшого виконання договору поставки (а.с.45), а також листи-відповіді ТОВ "Тестрайт" адресовані позивачу від 25.02.2020 за №25/02 та від 20.03.2020 за №20.03.2020, зміст яких свідчить про неможливість виконання договору поставки у зв`язку із форсмажорними обставинами, а саме, запровадження карантинних заходів у зв`язку із розповсюдженням короновірусної хвороби (COVID -19) (а.с.43, 44).

Тільки 05.04.2020 ДП "Івано-Франківськ-Пропан" встановлено на акцизний склад витратомір-лічильник та рівнеміри-лічильники, про що свідчить акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (МНМА) (а.с.87, 88).

Слід відмітити, позивачу, за наслідками отримання листа від ТОВ "Тестрайт за №25/02 від 25.02.2020, ще в лютому 2020 року було достовірно відомо про можливість затримки поставки товару, зокрема, витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників, що може призвести до порушення строку реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників, за не влаштування яких до 01.04.2020 передбачена відповідальність у вигляді застосування штрафу.

Зі змісту таких листів посадової особи платника податків повинні були усвідомлювати існування реальних ризиків за участю обраного ними контрагента постачальника, який не міг підтвердити виконання ним взятих на себе зобов`язань.

Втім позивач не вжив додаткових заходів (в тому числі таких як укладення договору на поставку витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників з іншим постачальником) щодо забезпечення влаштування двох резервуарів ємкістю 7,5м3, розташованих на акцизному складі (уніфікований номер 1008656) витратоміром-лічильником та рівнемірами-лічильниками та їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального.

Таким чином певна бездіяльність позивача призвела до порушення останнім вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1. статті 230 ПК України, що вказує на правомірність застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій у розмірі 60 000,00 гривень.

Саме до 01.04.2020 розпорядник акцизного складу, де розташовані резервуари, в яких зберігається пальне, зобов`язаний був обладнати їх витратоміром-лічильником та рівнемірами-лічильниками і зареєструвати на виконання вимог Податкового кодексу України щодо обов`язкового встановлення витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.

Також суд погоджується з доводами відповідача про відсутність встановлених законодавством обмежень по притягненню до відповідальності за не реєстрацію витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників з підстав карантинних обмежень, які викликані короновірусною хворобою (COVID-19).

Позивач не довів перед судом неможливість обрання іншого постачальника та взагалі припинення виробництва і постачання необхідного обладнання в Україні і в межах території держави в цілому, як в термін до 31.12.2019, так і в термін до 01.04.2020, у зв`язку із карантинних обмежень, які викликані короновірусною хворобою (COVID-19).

Невірне визначення контрагента, який й би міг своєчасно поставити необхідне устаткування, неможливість неналежного виконання зобов`язань за договором постави, не є законодавчо обумовленою підставою для звільнення платника податків від застосування санкцій.

Більше того, із ТОВ "Тестрайт суд не вбачає відомостей, що такий постачальник взагалі припинив поставки такого обладнання. В листах мова йде лише про договір із позивачем. Чи не міг виконувати такий контрагент свої зобов`язання і по інших замовленнях за ідентичним предметом договору, позивач суду доказів не надав.

В частині позовних вимог ДП "Івано-Франківськ-Пропан" щодо протиправності застосування до останнього штрафних санкцій за несвоєчасне подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального за період з 05.04.2020 по 22.04.2020 (17 діб), суд виходить із таких аргументів.

Згідно підпункту 230.1.3. пункту 230.1. статті 230 ПК України розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.

Розпорядники акцизних складів, на акцизних складах яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно формувати дані лише про добовий фактичний обсяг реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.

Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про:

- обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;

- обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі;

- добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Фактичні показники витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального перераховуються у літри, приведені до температури 15° С, крім показників паливороздавальних колонок та/або оливороздавальних колонок, які виконують функції витратомірів-лічильників.

Під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника визначення даних про обсяги залишків пального та обсяги обігу пального здійснюється у мірах повної місткості, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства, та/або за допомогою рулетки та метроштока або переносного (портативного) рівнеміра-аналізатора, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства. Застосування такого способу вимірювання може здійснюватися не більше 20 календарних днів поспіль (для акцизних складів, які є місцями роздрібної торгівлі пальним, на які отримано ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, - не більше 15 календарних днів поспіль) та не більше чотирьох разів протягом календарного року.

Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв`язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника - заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу).

В електронних документах також зазначаються відповідальною особою розпорядника акцизного складу дані про обсяги залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці, а також інформація про дні, в які акцизний склад не працює.

Відповідно до пункту 21 підрозділу 5 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України електронні документи, передбачені підпунктом 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 цього Кодексу, заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників або у мірах повної місткості та/або за допомогою рулетки та метроштока або переносного (портативного) рівнеміра-аналізатора, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства, до дати реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі витратомірів-лічильників та/або рівнемірів-лічильників, встановлених на відповідному акцизному складі, але не пізніше строків, визначених пунктом 12 цього підрозділу.

Згідно підпункту 5 пункту 5 Порядку №891 електронні документи для наповнення Реєстру, які формуються розпорядниками акцизних складів та надсилаються до Реєстру за кожним місцем розташування акцизного складу, містять, зокрема: зведені за добу підсумкові облікові дані щодо: обсягів фактичних залишків пального на початок та кінець звітної доби та добового обсягу обігу пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15 °С, у розрізі всіх наявних у розпорядника акцизного складу акцизних складів з уніфікованою нумерацією - для усіх розпорядників акцизних складів, крім зазначених в абзаці третьому цього підпункту; добового фактичного обсягу реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15°С, - для розпорядників акцизних складів, на акцизних складах яких провадиться діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову підакцизну продукцію (пальне).

Пунктом 6 Порядку №891 встановлено, електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену в підпунктах 5 і 6 пункту 5 цього Порядку, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів щодня (крім днів, у які акцизний склад не працює). Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу (обсяг реалізованого та обсяг отриманого) пального, зазначені в підпункті 5 пункту 5 цього Порядку, формуються після проведення останньої операції з обігу пального за звітну добу, але не пізніше 23 години 59 хвилин такої доби, до початку проведення операцій з обігу пального за добу, що настає за звітною добою, та подаються до ДФС не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

За приписами підпункту 2 пункту 7 Порядку №891 інформація, зазначена в підпункті 5 пункту 5 цього Порядку, вноситься до електронних документів для наповнення Реєстру: автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів та рівнемірів починаючи з граничних строків, зазначених у пунктах 12 і 27 підрозділу 5 розділу XX Перехідні положення Кодексу, для обов`язкового обладнання акцизних складів рівнемірами та витратомірами;

Аналізуючи наведені положення норм ПК України та Порядку №891, податковим законодавством встановлено для розпорядників акцизного складу, до категорії яких належить позивач, обов`язок подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, яка містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює), а також відповідальності за його не виконання.

Основним аргументом відносно неподання щоденної звітності позивач зазначає про вимушену відпустку працівників підприємства у зв`язку з розповсюдженням короновірусної хвороби (COVID-19) до 23.04.2020, які відповідають за подання електронних документів, що містять дані про фактичні задишки пального, а тому була відсутня можливість забезпечити внесення інформації в електронні документи.

На підтвердження коментованих обставин підприємство подало наказ №9-к-тм про надання відпустки без збереження заробітної плати головному бухгалтеру ОСОБА_1 на період з 01.04.2020 по 30.04.2020 (а.с.80), наказ №10-к-тм про надання відпустки без збереження заробітної плати заступнику головного бухгалтера ОСОБА_2 на період з 01.04.2020 по 30.04.2020 (а.с.81) і наказ №11-к-тм про надання відпустки без збереження заробітної плати провідному бухгалтеру ОСОБА_3 на період з 01.04.2020 по 30.04.2020 (а.с.82).

Разом з тим, судом встановлено із матеріалів справи, що на період відпустки зазначених осіб позивач не зупиняв подання до контролюючого органу податкової звітності в електронній формі, про що свідчать відповідні зображення екрана робочого столу із службового комп`ютера посадової особи відповідача (screenshot) з відомостей картки платника податків підприємства. А саме, позивачем у вказаний спірний період квітня 2020 року надсилались довідки про розпорядника акцизного складу та реєструвались акцизні накладні (а.с.144-147, 148-150, 152, 153-154).

Окрім вказаного позивачем 13.04.2020 подано до контролюючого органу в електронній формі заву про приєднання до договору про визнання електронних документів, якою право на подання електронної звітності надано також ОСОБА_4 (а.с.156).

Попередньо таку заяву було подано 05.03.2020 про приєднання до договору про визнання електронних документів, якою право на подання електронної звітності надано і ОСОБА_5 (а.с.155).

Таким чином, посилання позивача на перебування у вимушеній відпустці відповідальних працівників за подання щоденної звітності, що унеможливило подання підприємством в період з 05.04.2020 по 22.04.2020 електронних документів, які містять дані про фактичні залишки пального, суд вважає безпідставними та не обґрунтованими.

З урахуванням встановлених обставин, що підтверджені відповідними доказами, на думку суду, інші працівники підприємства, в тому числі т.в.о. директора ДП "Івано-Франківськ-Пропан" Кононович-Кольцов С.А. мали можливість самостійно подати електронні документи про фактичні залишки пального у спірний період.

Про реальні причини не можливості на вчинення такий дій ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та іншими працівниками підприємства, які не перебували у відпустці, позивач суду не надав.

Попри вказане, діючі нормативно-правові акти, прийняті як Верховною Радою України та і Урядом України, не зобов`язувало роботодавців надавати відпустки усім без винятку працівникам і позбавляло можливості суб`єкті господарювання організовувати роботу підприємств, установ і організацій дистанційно.

Відповідно до пункту 128-1.3 статті 128-1 ПК України незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.

Згідно пункту 25 підрозділу 5 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України норми пункту 128-1.3 статті 128-1 цього Кодексу за неподання електронних документів з акцизних складів, на яких розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, починають застосовуватися з 1 квітня 2020 року (зазначена санкція почала застосовуватись з 01.04.2020 згідно Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку" від 18.12.2019 за №391-IX).

Відтак, факт вчинення позивачем порушення, передбаченого підпунктом 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України, знайшов своє підтвердження при розгляді цієї справи, що стало правомірною підставою для застосування контролюючим органом оспорюваного штрафу в сумі 17 000,00 гривень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, в адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини 3 статті 2, частини 2, 4 статті 9, частина 3 статті 77, частина 6 статті 94 КАС України).

Суд вжив всіх заходів на з`ясування обставин, які мають значення для даної справи, в тому числі витребував пояснення і докази з власної ініціативи (пункти 5, 6, 7 і 8 ухвали суду про відкриття провадження у справі від 04.06.2021).

Представлені відповідачем докази у своїй сукупності дають підстави вважати що оскаржувані рішення є правомірними, прийнятими обґрунтовано, з дотриманням норм чинного законодавства.

Разом з тим позивачем не доведено протиправності податкових повідомлень-рішень №00/2303/0901, №00/2305/0901 і №00/2311/0901 від 21.04.2021 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в загальному розмірі 137 000,00 гривень.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи в силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

За такого правового врегулювання та обставин справи, суд вважає, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено.

Враховуючи вищенаведене, суд робить висновок про не обґрунтованість адміністративного позову в цілому, а позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що позивач за подання до суду адміністративного позову майнового характеру сплачено судовий збір в розмірі 2 270,00 гривень, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься платіжне доручення від 27.05.2021 за №247 (а.с.1).

Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України не підлягають стягненню із відповідача суб`єкта владних повноважень судового збору та витрат на правничу допомогу.

Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесені ними інші судові витрати при розгляду даної справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу таких витрат.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач – Дочірнє підприємство "Івано-Франківськ-Пропан" (ідентифікаційний код юридичної особи 25697456), вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76010;

відповідач – Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 43142559), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.