Ухвала суду № 99680597, 17.09.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 вересня 2021 рокум. Ужгород№ 260/4190/21

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Ужгородської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення ІХ сесії VІІІ скликання Ужгородської міської ради від 07.09.2021 року № 424 "Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва".

Прохальною частиною позовної заяви просять забезпечити позов шляхом зупинення дії Рішення ІХ сесії VІІІ скликання Ужгородської міської ради від 07.09.2021 року № 424 "Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва".

В обгрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову зазначають про очевидність ознак протиправності спірного рішення, оскільки воно прийнято не уповноваженим на це органом та за відсутності законодавчо визначених підстав для його прийняття.

Розглянувши заявлене клопотання та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною 2 статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Твердження про очевидність порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед.

У постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 826/16509/18 щодо "очевидності" ознак протиправності дій та порушення прав позивача зазначено, що попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваних рішень (дій) поза обґрунтованим сумнівом.

Наведені заявниками обґрунтування є недостатніми та такими, що не підтверджують очевидність ознак протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, таким рішенням.

Сама лише незгода позивача із рішенням суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання його протиправним ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову. Вказані заявниками доводи про наявність ознак протиправності оскарженого рішення відповідача не можуть вважатись підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки потребують детальної оцінки з перевіркою їх доказами за процедурою, передбаченою нормами процесуального закону в межах адміністративного процесу.

Отже, у спірному випадку відсутні достатні підстави для твердження про протиправність оскарженого рішення поза обґрунтованим сумнівом.

Не було наведено заявниками й відомостей про конкретні негативні наслідки невідворотного характеру, які можуть спричинити порушення прав позивачів в такій мірі, що для їх відновлення необхідно було б докласти значних зусиль, або захист цих прав був би неможливий без вжиття судом заходів забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Отже заявлене клопотання є необґрунтованим та передчасним, так як у разі його задоволення з цієї підстави судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Суд не вправі вживати такі заходи забезпечення адміністративного позову, які є фактично рівнозначними задоволення позовних вимог.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивачів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості таких вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. 256 КАС України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя С.І. Рейті