Рішення № 99678459, 16.09.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2021м. ДніпроСправа № 904/6378/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу

за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)

до Фізичної особи - підприємця Данькевіча Вадима Володимировича (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 804 від 06.12.2007 у загальному розмірі 71 393 грн. 73 коп.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця Данькевіча Вадима Володимировича (далі - відповідач) заборгованість за договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 804 від 06.12.2007 у загальному розмірі 71 393 грн. 73 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 64 195 грн. 08 коп. - основний борг;

- 1 656 грн. 76 коп. - пеня;

- 4 493 грн. 66 коп. - штраф;

- 641 грн. 95 коп. - інфляційні втрати;

- 406 грн. 28 коп. - 3% річних.

Також позивач просить суд стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем (споживачем) зобов`язань за договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 804 від 06.12.2007 в частині повної та своєчасної оплати за виявлене 22.10.2020 (акт технічного обстеження систем водопостачання та водовідведення споживача послуг №420/20ТІ від 22.10.2020) безоблікове водокористування в обсязі води 2 545 куб.м., стоків 2 545 куб.м. на суму 64 195 грн. 08 коп. За прострочення виконання зобов`язання з оплати відповідного рахунку на підставі пункту 5.1. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період прострочення з 05.01.2021 по 04.03.2021 в сумі 1 656 грн. 76 коп. та на підставі пункту 5.1. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 7% вартості у сумі 4 493 грн. 66 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за лютий 2021 року у сумі 641 грн. 95 коп. та 3% річних за період прострочення з 05.01.2021 по 22.03.2021 у сумі 406 грн. 28 коп.

Ухвалою суду від 19.07.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшли клопотання (вх. суду № 38667/21 від 06.08.52021, вх. суду №38947/21 від 09.08.2021), в яких він просить суд надати йому копію позовної заяви з доданими до неї документами у зв`язку з тим, що про розгляд справи останній дізнався з отриманої ухвали про відкриття провадження у справі, проте, вказані документи не були отримані відповідачем.

Листом від 09.08.2021 судом було повідомлено відповідачу про те, що подаючи позовну заяву до суду позивачем було додано до останньої докази її надсилання відповідачу, проте, відповідно до відомостей з офіційного сайту Акціонерного товариства "Укрпошта" поштове відправлення № 5002704058609, в якому містилася позовна заява з додатками, повернуто 30.07.2021 у зв`язку з закінченням терміну зберігання; також, судом було зазначено, що положеннями Господарського процесуального кодексу України не передбачено обов`язку суду щодо надсилання копії позовної заяви з додатками на адресу учасників судового процесу, а також, вказано про те, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.

Від відповідача надійшло клопотання (вх. суду № 41570/21 від 26.08.2021), відповідно до якого 26.08.2021 представник відповідача був ознайомлений з матеріалами справи (а.с. 65).

Враховуючи вказане, відповідач обізнаний про розгляд даної справи судом, про що свідчить підпис представника відповідача на вказаному вище клопотанні про ознайомлення з матеріалами справи.

При цьому, ухвалою суду від 19.07.2021, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Враховуючи дату ознайомлення представника відповідача з матеріалами справи - 26.08.2021, відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк до 10.09.2021 включно.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 15.09.2021 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, а також доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з наявністю підстав для стягнення плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до систем централізованого водовідведення.

Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" утворено відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Цивільного та Господарського кодексів України. Засновником підприємства та власником його майна є територіальна громада міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради (пункти 1.1. та 1.2. Статуту підприємства). Відповідно до пунктів 2.1. та 2.2 Статуту комунального підприємства "Кривбасводоканал" підприємство створене з метою отримання прибутку за рахунок виробництва та надання послуг з центрального водопостачання та водовідведення населенню, підприємствам, установам та організаціям. Основними напрямками діяльності підприємства є, зокрема, забезпечення потреб населення та інших споживачів послугами водопостачання, транспортування питної води споживачам по водопровідним мережам; забезпечення транспортування стічних вод по колекторам та каналізаційним мережам, їх очищення на очисних спорудах.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:

1) споживачі (індивідуальні та колективні);

2) управитель;

3) виконавці комунальних послуг.

Зі змісту статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" вбачається, що до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, серед яких централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.

Згідно із статтею 19 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" № 2918-ІІІ від 10.02.2002 укладення договору між підприємством водопостачання та споживачем на надання послуг з водопостачання є обов`язковим.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 №1875-ІУ, який був чинний у період виникнення боргу (далі - Закон № 1875-ІУ), споживач комунальних послуг зобов`язаний укласти договір та оплачувати спожиті комунальні послуги.

Наказом Міністерства житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 затверджено "Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовід ведення в населених пунктах України" (далі - Правила № 190), які визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України.

Згідно з вимогами пунктів 2.1. та 2.2. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 (далі - Правила № 190), договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду і питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги". Істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 06.12.2007 між Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (далі - позивач, КП "Кривбасводоканал") та Фізичною особою-підприємцем Данькевічем Вадимом Володимировичем (далі - відповідач, ФОП Данькевіч В.В., споживач) був укладений у письмовій формі договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 804 (далі - договір, а.с.14-17), за умовами пункту 1.1 якого, "Кривбасводоканал" зобов`язується забезпечити споживача питною водою, виробником якої є ДПП "Кривбаспромводопостачання" з якістю, що відповідає Держстандарту 2874-82 "Вода питна", та прийняти від нього стічні води (на підставі Правил № 2202 від 29.09.2004), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити питну воду за встановленими тарифами згідно наданої заявки орієнтовно в обсязі 1232 м3/рік, а також стічні води в обсязі 1232 м3/рік.

Згідно з пунктами 9.1, 9.2 договору останній набирає чинності з 06.12.2007 і діє в частині надання послуг водопостачання і водовідведення до 31.12.2010, а в частині здійснення розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не заявить про намір його розірвати або внести в нього зміни, він продовжує свою дію на наступний рік.

Відповідно до пункту 1.2. договору об`єкт користування водопостачанням та водовідведенням: м. Кривий Ріг, "4-мкрн", "Карачуни", Миколаївське шосе - торгівельний заклад.

Відповідно до пункту 1.5. договору вода подається споживачу при наявності водовимірювальних приладів, встановлених за рахунок споживача, своїми силами, згідно з технічними умовами "Кривбасводоканалу", та зазначено дані про встановлені засоби обліку води: водолічильник КВ 1,5, заводський номер № 437513, начальні показання 00000, місце встановлення: вул. Миколаївське шосе, 4а.

Засоби обліку води беруться виробником на абонентський облік після їх опломбування представником виробника в місцях їх приєднання до трубопроводів. Неопломбовані засоби обліку до експлуатації не допускаються (пункт 1.7. договору).

Всі водолічильники в обумовлені паспортом строки, підлягають повірці з встановленням пломби з перевірочним тавром Держстандарту (пункт 1.9. договору).

Відповідно до пункту 1.12. договору кількість стічних вод, що надходять до каналізації, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання (з відрахуванням втрат води на технологічні потреби), згідно з показниками приладів обліку.

Згідно з пунктом 1.13. договору за кількісний та якісний склад стічних вод субабонента повну відповідальності несе споживач.

Відповідно до пункту 2.1. договору тарифи на послуги водопостачання та водовідведення на день підписання договору затверджені рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 555 від 28.08.2006 і можуть бути змінені відповідно до діючого законодавства України. Тариф на момент укладання договору складає: за 1 м3 з ПДВ: вода питна - 02 грн. 04 коп.; стоки - 01 грн. 80 коп.

Відповідно до пункту 2.2. договору у разі затвердження нових тарифів на послуги водопостачання та водовідведення, виробник письмово повідомляє споживача, згідно з діючим законодавством України без додаткового узгодження розмірів та термінів введення нових тарифів. Письмове повідомлення стає невід`ємною частиною договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що розрахунки за надані послуги водопостачання та водовідведення здійснюються споживачем у грошовій формі протягом 3-х банківських днів після пред`явлення платіжного доручення, рахунку або квитанції. Можливі інші форми оплати наданих послуг, які не суперечать діючому законодавству України.

У пункті 4.2. договору визначені зобов`язання споживача, зокрема:

- своєчасно вносити плату за надані послуги на умовах договору;

- вчасно повідомляти "Кривбасводоканал" про виявлені пошкодження на об`єктах водопостачання та водовідведення, що йому належать;

- не перешкоджати здійсненню контролю "Кривбасводоканалу" за технічним станом водопровідних мереж та обладнання;

- стежити за схоронністю приладів обліку, пломб і з`єднань водолічильника, запірної арматури, манометра, термометрів і іншого устаткування водомірного вузла;

- забезпечити цілісність обладнання комунальних водопроводів і каналізації, розміщених в межах їхніх володінь (труби, водолічильники, люки, колодязі, грубі грати, вказівні таблички, гідранти, тощо), не допускати їх пошкодження, затоплення й розморожування, очищувати від льоду та снігу ляди колодязів, стежити за цілісністю встановлених пломб, забезпечувати відведення поверхневих вод від колодязів;

- вчасно робити ремонт і здійснювати державну повірку приладів обліку. Письмово погоджувати з "Кривбасводоканалом" виклик представника для зняття пломб і наступного опломбування приладів.

Відповідно до пункту 4.3. договору відповідальною особою за водопостачання та водовідведення об`єктів споживача, цілісність пломб на них та пристроїв водомірного вузла споживача призначено Данькевіча В.В.

Точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від "Кривбасводоканалу" до споживача зазначені у актах розмежування балансової належності, які є невід`ємною частиною договору (пункт 6.1 договору).

21.07.2004 КП "Кривбасводоканал" було видано технічні умови № 390 ФОП Данькевічу В.В.

Відповідно до технічних умов № 390 від 21.07.2004, а також, у подальшому, змін до технічних умов № 213 від 08.09.2009, КП "Кривбасводоканал" було погоджено виключно одне приєднання на торгівельний комплекс від комунального водопроводу Ду=300 мм.

Так, 22.10.2020 уповноваженими працівниками КП "Кривбасводоканал" у присутності представника споживача - Данькевіча В.В. (власника) було здійснено технічне обстеження систем водопостачання та водовідведення на об`єкті, розташованому за адресою: вул. Миколаївське шосе, 4а, про що було складено Акт № 420/20ТІ технічного обстеження систем водопостачання та водовідведення споживача послуг за договором № 804 від 06.12.2007, в якому зафіксовано наступні результати обстеження: "Питна вода на об`єкт споживача подається від мереж: "Кривбасводоканал" Ду 300мм по 2 введенням:

1) труба вводу № 1 Ду 25мм фактично. Цілісність засобу обліку порушено; вузол обліку неопломбовано;

2) труба вводу № 2 Ду 100мм фактично. Прилад обліку не ідентифікується; вузол обліку неопломбовано.

Проте, представник споживача (власник) від підпису Акту № 420/20 ТІ від 22.10.2020 відмовився, про що зазначено у самому акті (а.с. 27 на звороті).

Порядок прийняття приладу обліку на абонентський облік, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №270 від 12.10.2018 року (далі - Порядок № 270) встановлює процедуру прийняття на абонентський облік вузлів комерційного обліку та вузлів розподільного обліку теплової енергії та водопостачання.

Згідно з пунктом 2 Розділу II Порядку № 270 у разі встановлення вузла комерційного обліку власником (співвласниками) будівлі такий власник (співвласники) будівлі або його (їх) представник подає виконавцю відповідної комунальної послуги письмову заяву про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік у довільній формі, в якій зазначаються: найменування юридичної особи або прізвище, ім 'я, по-батькові фізичної особи, яка є власником (представником співвласників) будівлі; поштова адреса заявника (власника або представника власника (співвласників) будівлі); спосіб отримання повідомлення та адреса, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним та відповідний засіб зв`язку з ним (адреса електронної пошти тощо); місцезнаходження будівлі, у якій встановлено вузол комерційного обліку; перелік документів, що додаються до заяви: копія документа, що підтверджує право власності на будівлю (крім багатоквартирних будинків); копія проектної документації на встановлення вузла обліку; копія декларації про відповідність засобу вимірювальної техніки; копія супровідної документації до засобу вимірювальної техніки, що входить до складу вузла обліку; копія акта приймання-передавання робіт із встановлення вузла комерційного обліку. Заяву підписує власник або представник власника (співвласників) будівлі. Представник власника (співвласників) будівлі додає до заяви документ, що підтверджує його повноваження.

Відповідно до пункту 5.18 Правил № 190 споживач відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях з`єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування. Знімати засоби обліку, здійснювати будь-які заміни їх частин або зміни положень на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органи Держспоживстандарту або виробником, має право лише виробник або споживач за дозволом виробника. У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з пунктами 3.3, 3.4 вказаних Правил.

У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з пунктами 3.3, 3.4 Правил № 190, якими в свою чергу передбачено, що виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 (двадцяти чотирьох) годин на добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

У разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках, кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж централізованого водопостачання та інших джерел (пункт 3.14 Правил № 190).

Умовами пункту 4.2. договору визначено, що зобов`язаннями споживача, серед інших, є наступні:

- своєчасно вносити плату за надані послуги на умовах договору;

- вчасно повідомляти "Кривбасводоканал" про виявлені пошкодження на об`єктах водопостачання та водовідведення, що йому належать;

- не перешкоджати здійсненню контролю "Кривбасводоканалу" за технічним станом водопровідних мереж та обладнання;

- стежити за схоронністю приладів обліку, пломб і з`єднань водолічильника, запірної арматури, манометра, термометрів і іншого устаткування водомірного вузла;

- забезпечити цілісність обладнання комунальних водопроводів і каналізації, розміщених в межах їхніх володінь (труби, водолічильники, люки, колодязі, грубі грати, вказівні таблички, гідранти, тощо), не допускати їх пошкодження, затоплення й розморожування, очищувати від льоду та снігу ляди колодязів, стежити за цілісністю встановлених пломб, забезпечувати відведення поверхневих вод від колодязів;

- вчасно робити ремонт і здійснювати державну повірку приладів обліку. Письмово погоджувати з "Кривбасводоканалом" виклик представника для зняття пломб і наступного опломбування приладів.

Відповідно до пункту 4.3. договору відповідальною особою за водопостачання та водовідведення об`єктів споживача, цілісність пломб на них та пристроїв водомірного вузла споживача призначено Данькевіча В.В.

Позивач зазначає про те, що заява про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік від ФОП Данькевіча В.В. до КП "Кривбасводоканал" не надходила Споживачу надано акт-припис на надання технічних умов; акт-припис на оновлення та надання схеми розділу зон балансової належності мереж: водопостачання та водовідведення та експлуатаційної відповідальності сторін; акт-припис на надання виконавчо-технічної документації на зазначену систему водопостачання. При технічному обстеженні мереж: водопостачання та водовідведення було виявлено, що вузли обліку на першому та другому водопровідних введеннях не опломбовано. Цілісність водоміру на першому введенні порушено, що є порушенням пункту 5.18. Правил № 190.

Зважаючи на виявлені порушення пункту 5.18. Правил № 190, та керуючись вказаними нормами чинного законодавства, позивачем було здійснено розрахунок витрат води (а.с. 25), відповідно до якого розмір безоблікового водокористування у обсязі води 2545 куб. м, стоків 2 545 куб. м склав суму у розмірі 64 195 грн. 08 коп.

На підставі здійсненого позивачем розрахунку обсягу витрат води, останнім, відповідно до пунктів 3.3, 3.4, 3.14, 5.18. Правил № 190, було надіслано відповідачу рахунок №846/7153/п33 від 21.12.2020 на суму 64 195 грн. 08 коп. (а.с. 26).

Крім того, листом № 12250 від 28.12.2020 було надіслано на адресу відповідача Акт №420/20ТІ технічного обстеження систем водопостачання та водовідведення споживача послуг від 22.10.2020 за договором № 804 від 06.12.2007 з додатком № 1 (схема), припис на надання/оновлення виконавчо-технічної документації від 22.10.2020, припис на встановлення приладу обліку стоків та запірного пристрою від 22.10.2020, розрахунок витрат води від 22.10.2020, а також, два примірники акту приймання-передачі послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Виставлений позивачем рахунок № 846/7153/п33 від 21.12.2020 щодо оплати безоблікового водокористування у обсязі води 2545 куб. м, стоків 2 545 куб. м, який склав суму у розмірі 64 195 грн. 08 коп., відповідачем не оплачений, що і стало причиною виникнення спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на таке.

Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (стаття 216 Господарського кодексу України).

Приписами частини 2 статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Cлід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження оплати за безоблікове водокористування в обсязі води 2 545 куб.м., стоків 2 545 куб.м. за Актом № 420/20 ТІ від 22.10.2020 на підставі рахунку №846/7153/п33 від 21.12.2020 на суму 64 195 грн. 08 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 64 195 грн. 08 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов`язань - способи або види забезпечення виконання зобов`язань.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, у пункті 5.1. договору сторони визначили, що споживач несе відповідальність згідно з законодавством і договором, і зокрема, за порушення строків виконання зобов`язання, передбаченого пунктом 3.1. договору, споживач сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ за весь строк прострочення, а за прострочення понад 30-ти днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості.

За прострочення виконання зобов`язання з оплати відповідного рахунку на підставі пункту 5.1. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період прострочення з 05.01.2021 по 04.03.2021 в сумі 1 656 грн. 76 коп.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем (а.с.24), та встановлено, що під час його проведення позивачем були вірно визначені сума заборгованості та період прострочення, арифметично розрахунок проведено також вірно.

Отже, розрахунок пені визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

Враховуючи вищезазначене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 1 656 грн. 76 коп.

Крім того, на підставі пункту 5.1. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 7% вартості у сумі 4 493 грн. 66 коп.

Судом враховано, що одночасне стягнення штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, а у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 910/10939/18, від 27.09.2019 у справі № 923/760/16, від 19.09.2019 у справі №904/5770/18, від 28.08.2019 у справі № 910/11944/18, від 02.04.2019 у справі № 910/7398/18.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку заявленого до стягнення штрафу в сумі 4 493 грн. 66 коп. та встановлено, що він проведений у відповідності до умов договору та є арифметично вірним.

Враховуючи вказане, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 4 493 грн. 66 коп.

Крім того, згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за лютий 2021 року у сумі 641 грн. 95 коп.

Так, господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат, проведеного позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суму заборгованості та період прострочення, арифметично розрахунок проведено також вірно. Отже, розрахунок інфляційних втрат, доданий до позовної заяви (а.с.24), визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 641 грн. 95 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України були заявлені до стягнення 3% річних за період прострочення з 05.01.2021 по 22.03.2021 у сумі 406 грн. 28 коп.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, зробленого позивачем (а.с. 24), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суму заборгованості та період прострочення, арифметично розрахунок проведено також вірно.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 406 грн. 28 коп.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь прокуратури підлягає 2 270 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Кривбасводоканал" до Фізичної особи - підприємця Данькевіча Вадима Володимировича простягнення заборгованості за договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 804 від 06.12.2007 у загальному розмірі 71 393 грн. 73 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Данькевіча Вадима Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Єсеніна, будинок 6А; ідентифікаційний код 03341316) 64 195 грн. 08 коп. - основного боргу, 1 656 грн. 76 коп. - пені, 4 493 грн. 66 коп. - штрафу, 641 грн. 95 коп. - інфляційних втрат, 406 грн. 28 коп. - 3% річних та 2 270 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 16.09.2021.

Суддя Ю.В. Фещенко