Ухвала суду № 99678429, 14.09.2021, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

14 вересня 2021 року Справа № 903/507/21 Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді – Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання – Остапук Юлія Володимирівна

за відсутності представників сторін та керуючого реструктуризацією

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області матеріали заяви Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “Украгазбанк” про визнання грошових вимог по справі №903/507/21 за заявою фізичної особи ОСОБА_1 про неплатоспроможність,

В С Т А Н О В И В:

29.06.2021 фізична особа ОСОБА_1 подав до суду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. При цьому заявник просить суд керуючим реструктуризацією боржника призначити арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича.

Ухвалою суду від 13.07.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника – ОСОБА_1 .

У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства 13.07.2021 на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

12.08.2021 Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Украгазбанк» направило на адресу суду заяву з грошовими вимогами до боржника, в якій просить визнати грошові вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» до фізичної особи ОСОБА_1 (а.с.128-129), а саме:

за кредитним договором № 20/07-1/02 від 27.04.2007 у такому розмірі:

- 1484974,39 грн. - заборгованість за основним боргом, що включає кредит та проценти,

- 123385,36 грн. - три проценти річних за порушення грошового зобов`язання,

- 1531700,08 грн - пеня за порушення грошового зобов`язання;

за кредитним договором № 75/07-К/02 від 07.11.2007 у такому розмірі:

- 8 929 567,54 грн - заборгованість за основним боргом, що включає кредит та проценти,

- 741696,34 грн - три проценти річних за порушення грошового зобов`язання,

- 9 207 387,69 грн - пеня за порушення грошового зобов`язання;

за кредитним договором № 70-А/02 від 19.12.2006 у такому розмірі:

- 391808,79 грн - заборгованість за основним боргом, що включає кредит та проценти, - 33098,49 грн - пеня за порушення грошового зобов`язання;

за кредитним договором № 50/07-К/02 від 07.09.2007 у такому розмірі:

- 882 101,29 грн - заборгованість за основним боргом, що включає кредит та проценти, - 38 806,53 грн - пеня за порушення грошового зобов`язання.

Разом з тим, 17.08.2021 старший інспектор Ліщинська М.В., начальник відділу документального забезпечення та контролю ОСОБА_2 , старший інспектор Роговцова Л.В. склали акт про те, що за наслідками розкриття рекомендованого листа №4302453191460, який надійшов від Приватного акціонерного товариства Акціонерний Банк “Укргазбанк” не виявилося вказаних у додатку документів, а саме:

- копії кредитного договору № 20/07-1/20 від 27.04.2007;

- копії кредитного договору № 75/07-К/02 від 07.11.2007;

- копії рішення Луцького міськрайонного суду від 03.10.2011 у справі №2-410/11;

- копії рішення Луцького міськрайонного суду від 22.07.2011 у справі №2-342/11 (а.с.144).

Ухвалою суду від 25.08.2021 заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “Украгазбанк” про визнання грошових залишено без руху (а.с.147-148).

06.08.2021 представник ПАТ АБ ««Укргазбанк» надіслав на адресу суду заяву про усунення недоліків заяви з грошовими вимогами до боржника, а саме долучив до матеріалів справи: платіжне доручення №6454-33 від 16.09.2021 про сплату судового збору в розмірі 4540,00 грн., докази направлення ОСОБА_1 та керуючому реструктуризацією Михайловському С.В. копії заяви і доданих до неї документів, копію кредитного договору № 20/07-1/20 від 27.04.2007; копію кредитного договору № 75/07-К/02 від 07.11.2007; копію рішення Луцького міськрайонного суду від 03.10.2011 у справі №2-410/11; копію рішення Луцького міськрайонного суду від 22.07.2011 у справі №2-342/11 (а.с.155-175).

Ухвалою від 09.09.2021 заяву кредитора ПАТ АБ «Укргазбанк» про визнання грошових вимог до боржника ОСОБА_1 прийнято та призначено до розгляду (а.с.176).

ОСОБА_1 13.09.2021 надіслав на електронну адресу клопотання, в якому просить суд розглянути заяву кредитора без його участі (а.с.178).

13.09.2021 керуючий реструктуризацією надіслав на електронну адресу суду лист щодо розгляду заяви з грошовими вимогами (а.с.179-181).

Представник ПАТ АБ “Укргазбанк” в заяві від 14.09.2021 просить суд заяву розглянути без участі представника (а.с.183). Також подав заяву-клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (а.с.184-189).

Керуючий реструктуризацією 14.09.2021 на електронну адресу суду надіслав повідомлення щодо розгляду заяви ПАТ АБ “Укргазбанк” (а.с.190).

Представник заявника, кредитора та керуючий реструктуризацією в призначене судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про розгляд заяви ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК».

За наслідками дослідження в судовому засіданні матеріалів справи і додатково долучених керуючим реструктуризації до неї документів, суд приходить до наступного.

У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства 13.07.2021 за №66842 на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (а.с.117-118).

З матеріалів справи вбачається, що 12.08.2021 Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Украгазбанк» направило на адресу суду заяву з грошовими вимогами до боржника, в якій просить визнати грошові вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» до фізичної особи ОСОБА_1 (а.с.128-129), а саме:

за кредитним договором № 20/07-1/02 від 27.04.2007 у такому розмірі:

- 1484974,39 грн. - заборгованість за основним боргом, що включає кредит та проценти,

- 123385,36 грн. - три проценти річних за порушення грошового зобов`язання,

- 1531700,08 грн - пеня за порушення грошового зобов`язання;

за кредитним договором № 75/07-К/02 від 07.11.2007 у такому розмірі:

- 8 929 567,54 грн - заборгованість за основним боргом, що включає кредит та проценти,

- 741696,34 грн - три проценти річних за порушення грошового зобов`язання,

- 9 207 387,69 грн - пеня за порушення грошового зобов`язання;

за кредитним договором № 70-А/02 від 19.12.2006 у такому розмірі:

- 391808,79 грн - заборгованість за основним боргом, що включає кредит та проценти, - 33098,49 грн - пеня за порушення грошового зобов`язання;

за кредитним договором № 50/07-К/02 від 07.09.2007 у такому розмірі:

- 882 101,29 грн - заборгованість за основним боргом, що включає кредит та проценти, - 38 806,53 грн - пеня за порушення грошового зобов`язання.

Як слідує з матеріалів справи, 27.04.2007 між відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» (правонаступником якого є ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» (далі - банк, кредитор) та ОСОБА_1 (далі - позичальник, боржник) укладено кредитний договір № 20/07-І/02 (далі - кредитний договір), відповідно до якого банк надав позичальнику кредит в сумі 43 000,00 доларів США на строк з 27.04.2007 по 26.04.2017 зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12,5 % річних (а.с.163-166).

07.11.2007 між відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» (правонаступником якого є ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» (далі - банк, кредитор) та ОСОБА_1 (далі - позичальник, боржник) укладено кредитний договір № 75/07-К/02 (далі - кредитний договір), відповідно до якого банк надав позичальнику кредит в сумі 190000,00 доларів США на строк з 07.11.2007 по 06.11.2015 зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12,5 % річних (а.с.167-169).

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03.10.2011 у справі №2-410/11 стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 14 617 доларів США 44 центи та 33 098 грн. 49 коп., що в національній валюті згідно офіційного курсу валют становить на загальну суму 149 638 (сто сорок дев`ять тисяч шістсот тридцять вісім) грн. 95 (дев`яносто п`ять) коп. за кредитним договором № 70-А/02 від 19 грудня 2006 року (а.с.170-171).

Повторним заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.11.2011 у справі №2-342/11 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 50/07-К02 від 07.09.2007 року, який укладений між Відкритим акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» в особі відділення № 2 Рівненської філії та ОСОБА_3 в розмірі 32 909 доларів США 07 центів та 38 806 грн. 53 коп., що в національній валюті згідно офіційного курсу валют становить на загальну суму 301 128 (триста одну тисячу сто двадцять вісім) грн. 02 (дві) коп. - звернути стягнення на предмети іпотеки: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу 1/10 частини квартири, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Зубенко Т.І. 26.01.2006 року за р.№142 і зареєстрованого в КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 30.01.2006 року за р.№12321914 та на підставі свідоцтва про спадщину за заповітом, виданого 19.12.2005 року Ратнівською державною нотаріальною конторою за р.№963 і зареєстрованого в КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 11.01.2006 року за р.№12321914 (а.с.172-174).

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.04.2013 №161/2107/13-ц стягнуто з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №20/07-І/02 від 27.04.2007 в розмірі 383316,97 грн.(а.с.185-186).

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.01.2012 у справі №2-7692/2011 стягнуто з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №75/07-К/02 від 07.11.2007 в розмірі 209227,05дол.США та 435775,70 грн. пені за простроченими відсотками та кредитом (а.с.187-189).

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 р. у справі № 916/4644/15; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 р. у справі № 913/479/18).

Відповідно до норм визначених Кодексом України з процедур банкрутства за результатами попереднього засідання господарський суд визнає розмір вимог кредиторів, які підлягають включені до реєстру вимог кредиторів, порядок погашення (задоволення) яких відбувається відповідно до черговості, яка встановлена статтею 133 даного Кодексу.

Відповідно до ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Згідно з нормами статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства, для задоволення вимог кредиторів кошти від продажу майна боржника вносяться на окремий банківський рахунок, відкритий керуючим реалізацією.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника строк виконання всіх грошових зобов`язань боржника вважається таким, що настав.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на з`явлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

На дату подання даної заяви з грошовими вимогами (12.08.2021) Національним банком України встановлено такий курс валют: 1 USD = 26,8042 UAH.

Розглянувши вимоги кредитора по кредитному договору № 20/07-1/02 від 27.04.2007, погоджується з ними частково, з огляду на наступне.

Як вбачається з рішення суду №161/2107/13-ц , стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 383316,97 грн., з яких 372444,82 грн. кредитної заборгованості та 10872,15 грн. пені.

Отже заборгованість за основним боргом, що включає кредит та проценти становить 372444,82 грн., яка підлягає до задоволення вимог кредитора в другу чергу.

Суд зазначає, що строк кредитування боржника є таким, що закінчився, як і його право законно користуватися позиченими коштами, а тому вимога АБ "Укргазбанк" про визнання грошових вимог, а саме пені за період після пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, відхилена судом (в розмірі 1520827,93 грн.).

Разом з тим, вимоги банку в частині пені у розмірі 10872,15 грн., яка стягується згідно рішення суду у справі № 161/2107/13-ц підставні та підлягають визнанню.

Вимоги у сумі 123385,36 грн. - три проценти річних за порушення грошового зобов`язання є обґрунтованими та підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів, як вимоги другої черги.

Розглянувши вимоги кредитора по кредитному договору № 75/07-К/02 від 07.11.2007, погоджується з ними частково, з огляду на наступне.

Як вбачається з рішення суду № 2-7692/2011р, стягнуто з ОСОБА_1 209227,05 дол. США за кредитом та відсотками та 435775,70 грн. пені.

Станом на 12.08.2021 сума боргу 209227,05 дол. США в гривневому еквіваленті становить 5608163,69 грн. (209227,057 дол. США * 26.8042 / 1 = 5608163,69 грн.).

Отже заборгованість за основним боргом, що включає кредит та проценти становить 5608163,69 грн., яка підлягає до задоволення вимог кредитора в другу чергу.

Суд зазначає, що строк кредитування боржника є таким, що закінчився, як і його право законно користуватися позиченими коштами, а тому вимога АБ "Укргазбанк" про визнання грошових вимог, а саме пені за період після пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, відхилена судом (в розмірі 8771611,99 грн.).

Разом з тим, вимоги банку в частині пені у розмірі 435775,70 грн., яка стягується згідно рішення суду у справі № 2-7692/2011р. підставні та підлягають визнанню.

Вимоги у сумі 741696,34 грн. - три проценти річних за порушення грошового зобов`язання є обґрунтованими та підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів, як вимоги другої черги.

Розглянувши вимоги кредитора по кредитному договору № 70-А/02 від 19.12.2006, погоджується з ними, з огляду на наступне.

Станом на 12.08.2021 сума боргу 14617,44 дол. США в гривневому еквіваленті становить 391808,79 грн. (14617,44 дол. США * 26.8042 / 1).

Отже заборгованість за основним боргом, що включає кредит та проценти становить 391808,79 грн., яка підлягає до задоволення вимог кредитора в другу чергу.

Вимоги банку в частині пені у розмірі 33098,49 грн., яка стягується згідно рішення суду у справі №2-410/11 підставні та підлягають визнанню.

Розглянувши вимоги кредитора по кредитному договору № 70-А/02 від 19.12.2006, погоджується з ними, з огляду на наступне.

Станом на 12.08.2021 сума боргу становить 882101,29 грн., що включає кредит та проценти, яка підлягає до задоволення вимог кредитора.

Вимоги банку в частині пені у розмірі 38806,53 грн., яка стягується згідно рішення суду у справі №2-342/11 підставні та підлягають визнанню.

Разом з тим, вимоги за рішенням суду №2-342/11 є вимогами забезпеченими іпотекою, а отже підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів окремо.

Статтею 572 та частиною 1 статті 575 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 3 Закону України "Про заставу" встановлено, що заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Положеннями статті 19 Закону України "Про заставу", які кореспондуються з приписами ч. 2 ст. 589 Цивільного кодексу України визначено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Частиною 8 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.

Отже, грошові вимоги заставних кредиторів включаються в реєстр вимог кредиторів автоматично, незалежно від факту подання такими кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника. У зв`язку з цим на вимоги кредиторів, які забезпечені заставою, не розповсюджуються передбачені ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства наслідки пропуску тридцяти денного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Заявлені вимоги на суму 920907,82 грн. є забезпечені заставою, відповідно рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області №2-342/11 від 22.07.2011.

Так, майновий поручитель за договором застави несе відповідальність перед заставодержателем за невиконання боржником (боржниками) основного зобов`язання як боржник, а заставодержатель має право вимагати виконання основного зобов`язання як від боржника і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (статті 553, 554 Цивільного кодексу України). У разі пред`явлення таких вимог до майнового поручителя останній відповідає перед заставодержателем в межах взятих на себе зобов`язань, тобто заставодержатель може задовольнити свої вимоги виключно за рахунок предмета застави. Таким чином, відповідальність боржника майнового поручителя за цим зобов`язанням обмежується вартістю предмета застави.

На етапі первісного формування реєстру вимог кредиторів боржника, суд має право включити до вимог, які забезпечені заставою, усі фактично існуючі вимоги на момент подання заяви з кредиторськими вимогами, на які поширюється забезпечення заставою, згідно договорів застави та незалежно від вартості предметів застави, яка визначена у таких договорах.

Законодавство про банкрутство не пов`язує включення до реєстру вимог, забезпечених заставою майна боржника, із встановленням договірної вартості предметів забезпечення, як єдиного критерію визначення розміру забезпечених заставою вимог. Розмір таких вимог встановлюється виходячи з розміру заборгованості за кредитом та розміру дійсних на момент подання заяви з кредиторськими вимогами зобов`язань майнової поруки по даному кредитному договору, незалежно від вартості предметів застави. Дійсна вартість заставного забезпечення визначається за наслідком продажу предмета застави. Включення до реєстру вимог кредиторів окремо, як таких що забезпечені майном боржника, з посиланням виключно на визначену в договорі іпотеки (застави) вартість предмету іпотеки (застави) не відповідають положенням статей 3, 19 Закону України "Про заставу", які не пов`язують обсяг заставного забезпечення з договірною вартістю предмету застави. Договірна вартість предмета застави має значення як істотна умова договору застави при оцінці судами самого договору застави на предмет його укладення та дійсності його умов.

Відповідно до ст.19 ЗУ «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Правомірність та обґрунтованість грошових вимог забезпеченого кредитора до боржника та наявність у боржника предмета забезпечення, перевіряє суд незалежно від того, чи визнані ці вимоги боржником разом з розпорядником майна, чи ні. При цьому, обов`язок заставного кредитора у випадку подання ним заяви з грошовими вимогами полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом належними доказами. Також, у розпорядника майна існує обов`язок включити до реєстру вимоги до боржника, забезпечені заставою його майна згідно з даними обліку боржника, які виражаються у грошовій формі та випливають із розміру цивільних зобов`язань, за якими боржник здійснив забезпечення, а також внести до реєстру окремо відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

З врахуванням положень Кодексу України з процедур банкрутства, суд вважає, що вимоги ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» на суму 920907,82 грн. є такими, що забезпечені заставою, відтак підлягають окремому внесенню до реєстру вимог кредиторів, як такі, що погашаються в позачерговому порядку за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення. При цьому до реєстру вимог кредиторів керуючим реструктуризацією повинні бути внесеними відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що вимоги є обґрунтованими та підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів у сумі 6372417,30 грн. - заборгованість за основним боргом, що включає кредит та проценти, 865081,70 грн. - три проценти річних за порушення грошового зобов`язання, як вимоги другої черги.

Разом з тим, вимоги банку в частині пені у розмірі 479746,34 грн., яка стягується згідно рішень суду підставні та підлягають визнанню.

Вимога ПАТ АБ "Укргазбанк" про визнання грошових вимог, а саме пені за період після пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, відхилена судом в розмірі 10292439,92 грн.

Судом враховано пункт 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 6.23 постанови Великої Палати Верховною Суду від 23.05.2018 у справі №910/1238/17 плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 зазначене таке:

« 6.17. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13, про неправильне застосування якої судами попередніх інстанцій зазначено в касаційній скарзі, дійшла висновків про те, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.

6.18. У постанові від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17 з приводу застосування приписів статті 1048 ЦК України у разі неправомірного, незаконного користуванням боржником грошовими коштами через прострочення виконання грошового зобов`язання Велика Палата Верховного Суду вказала на таке.

Правовий аналіз змісту правовідносин, що випливають із права позикодавця на проценти за час дії договору позики, та правовідносин, які склалися між сторонами цього спору внаслідок припинення договору депозиту і невиконання відповідачем обов`язку повернути грошові кошти у визначений строк, не дає підстав для висновку, що такі правовідносини подібні за змістом.

Плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто законодавство встановлює наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу в межах дії договору, так і наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх, тому підстави для застосування аналогії закону відсутні.

6.19. У постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

6.20. Відтак Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом. При цьому вказала, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом.

6.21. Подібні правові висновки викладено також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).

6.28. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.»

Згідно з нормами частини 2 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства, витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Суд також встановив, що Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк “Украгазбанк” понесло витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність в розмірі 4540,00 грн. судового збору.

При цьому судом враховано, що кредиторські вимоги були розглянуті керуючим реструктуризації, що підтверджується відповідним повідомленням від 14.09.2021.

Згідно зі ст. 22 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду арбітражний керуючий згідно з цією ухвалою письмово повідомляє кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.

Участь кредиторів у зборах кредиторів, визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу та учасників зборів кредиторів з правом дорадчого голосу здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є: 1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; 2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; 3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Керуючись статтями 2, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, статтею 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “Укргазбанк” про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “Укргазбанк” до фізичної особи ОСОБА_1 визнати на загальну суму 7717245,34 грн., з них:

- 6372417,30 грн. - заборгованість за основним боргом, що включає кредит та проценти, 865081,70 грн. - три проценти річних за порушення грошового зобов`язання (вимоги другої черги);

- 479746,34 грн. - пеня згідно рішення суду (вимоги третьої черги).

3. Окремо внести до реєстру вимоги кредитора Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “Укргазбанк” на суму 920907,82 грн. - як такі, що забезпечені заставою.

4. У визнанні решти грошових вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “Укргазбанк” до фізичної особи ОСОБА_1 відмовити.

5. Включити до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору ПАТ АБ “Укргазбанк” в розмірі 4540,00 грн. (за подачу відповідної заяви).

6. Зобов`язати керуючого реструктуризацією Михайловського С.В. включити визнані судом вимоги Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк “Укргазбанк” до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

7. Керуючому реструктуризацією Михайловському С.В. провести збори кредиторів в порядку п. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства.

8. Засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі призначити на "19" жовтня 2021 р. о 10:15 год.

Ухвала господарського суду набирає законної негайно з моменту її прийняття відповідно до ч.4 ст. 9 КУзПБ.

Ухвала суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.9 КУзПБ, ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Ухвала суду підписана 17.09.2021.

Суддя І. О. Гарбар