Ухвала суду № 99677913, 16.09.2021, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/7882/19

провадження № 1-кп/405/267/19

УХВАЛА

16.09.2021 м. Кропивницький

Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі: головуючого судді Майданнікова О.І., при секретарі судового засідання Волошиній І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький клопотання прокурора щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою у об`єднаному кримінальному провадженні № 12019120020005432 від 17.07.2019, № 12019120020006897 від 07.09.2019 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Вінниця, без місця реєстрації, останнє місце проживання: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,

за участі:

прокурора Солопова В.Ю.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

захисника Іващенка І.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

встановив:

прокурором в судовому засідання заявлено клопотання, у якому просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк дії застосованого запобіжного заходу – тримання під вартою на 60 днів, мотивуючи тим, що останній раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, обвинувачується у вчиненні корисливих багатоепізодних злочинів, які є нетяжкими злочинами та тяжкими, деякі вчинені у період іспитового строку, що вказує на схильність обвинуваченого до вчинення злочинів та є ризикам вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, є ризик переховуватись від суду враховуючи тяжкість покарання, яке йому загрожує в разі визнання його винним.

Потерпіла ОСОБА_2 підтримала клопотання прокурора.

Захисник Іващенко І.Ю. заперечив щодо продовження строку тримання обвинуваченого під вартою. Просив змінити своєму підзахисному вид запобіжного заходу на більш м`який не пов`язаний з позбавленням волі.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію захисника, просив змінити запобіжний захід на більш м`який та як за станом здоров`я він не може отримувати належне лікування знаходячись в СІЗО.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для справи; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Так, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (п. 5 ч. 2 ст.183 КПК України).

Суд зважає на висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд; при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя; при ризику вчинення ним подальших правопорушень; при ризику спричинення ним порушень громадського порядку. Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.

При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , неодружений, на утриманні малолітніх дітей не має, що вказує на відсутність міцних соціальних зв`язків, раніше багаторазово судимий за скоєння злочинів проти власності, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, так як органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні корисливих злочинів, які відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином та тяжким, деякі вчинені в період іспитового строку, офіційно не працевлаштований, а отже суспільно-корисною діяльністю не займається та особистих доходів для проживання не має, що може свідчити про те, що перебуваючи на волі без законного джерела доходу, останній буде мати можливість допустити вчинення нових корисливих злочинів.

Вказані обставини, з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, підтверджує ризики переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Також суд вважає, що допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного загрози - повторне вчинення злочину (рішення ЄСПЛ від 02.10.2014 р. у справі «Воляник проти України»).

За таких обставин суд прийшов до переконання про продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення. Враховуючи зазначене, суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не зможе запобігти ризикам кримінального провадження.

Наразі матеріали провадження не містять переконливих даних про застереження, які б на даний час унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою та вказували на можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

З приводу доводів обвинуваченого щодо його стану здоров`я суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні дані, які б вказували на тяжкий стан здоров`я останнього, який би унеможливлював його перебування в умовах слідчого ізолятора.

З метою виконання забезпечення належної поведінки та покладених процесуальних обов`язків на обвинуваченого ОСОБА_1 , суд вважає доцільним продовжити тримання обвинуваченого під вартою на строк шістдесят днів.

При цьому, відповідно до положень ч. 5 ст.182, ч. 3-4 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважає можливим визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» визначено, що у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня складає - 2270 гривень.

Беручи до уваги суспільну небезпеку кримінального правопорушення, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_1 , його особу, матеріальний стан, суд приходить до висновку щодо визначення застави у розмірі 45 400 гривень, що відповідає 20 прожитковим мінімумам для працездатних осіб та узгоджується зі змістом ст. 182 КПК України.

У разі внесення обвинуваченим ОСОБА_1 визначеної застави, на нього відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слід покласти визначені ч. 5 ст. 194 КПК обов`язки, а саме: прибувати за викликом до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177,178, 183, 369, 376 КПК України, суд,-

постановив:

клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, - задовольнити.

Продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто з 16 вересня 2021 року до 14 листопада 2021 року включно.

Визначити заставу в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45 400 гривень, яка може бути внесена на рахунок отримувача № UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_1 у об`єднаному кримінальному провадженні № 12019120020005432 від 17.07.2019, № 12019120020006897 від 07.09.2019.

В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 до 14.11.2021 включно виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 14 листопада 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Кіровограда протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Суддя Олексій Іванович Майданніков