Постанова № 99677897, 17.09.2021, Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/447/21

Провадження № 3/391/202/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2021р. селище Компаніївка

Суддя Компаніївського районного суду Кіровоградської області Мумига І.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла з відділення поліції № 2 (м.Кропивницький) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, директора приватного підприємства «Степовий край», жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податку НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

15.08.2021 року о 11:55 години, ОСОБА_1 керував транспортним засобом мопед «Сузукі» б/н з явними ознаками алкогольного сп`яніння, запах алкоголю з порожнини рота, вираження тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився в присутності свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України і скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч 1 ст. 130 КУпАП.

Правопорушник ОСОБА_1 вину в судовому засіданні не визнав, посилався на численні, за його думкою, порушення законодавства України під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що від проходження огляду в медичному закладі не відмовлявся, на той момент його зовнішній вигляд не відповідав ситуації, йому слід було перевдягатися, помитися, побритися, тощо. Щодо проходження огляду на стан сп`яніння на місці, шляхом продуття приладу «Драгер», зазначив, що не погоджувався в цілях власної безпеки, оскільки в даний час розповсюджується «Ковід». Крім того, вважає, що при складені протоколу поліцейський не дотримувався ст. 268 КУпАП, права і обов`язки йому були роз`яснені після складення протоколу. Працівниками поліції надано до суду відеозапис події, зроблений за допомогою нагрудної камери поліцейського. Відеозапис складається з декількох частин, з яких вбачається, що мали місце перерви у здійсненні відеозапису, в кінці запис не повний. Відеозапис з нагрудної відеокамери не є належним доказом у справі, оскільки не має електронного цифрового підпису.

За клопотанням ОСОБА_1 в судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_2 , який пояснив, що він на запрошення працівників поліції був свідком відмови від огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння. Водію пропонували продути прилад «Драгер» або поїхати до медичного закладу для проходження огляду, однак останній відмовлявся з тих причин, що приладу «Драгер» він не довіряє, а до медичного закладу він може поїхати лише після того, як перевдягнеться, помиється вдома.

В задоволенні клопотання про витребування запису із нагрудної бодікамери інспектора ОСОБА_3 з метою дослідження законності дій інспектора при розгляді питання надання пояснення свідками під час складання протоколу, та те, що вони підписали незаповнені бланки пояснень було відмовлено, оскільки свідок ОСОБА_2 , засвідчив, що підписував у письмовому вигляді свої пояснення з зазначенням тексту, який відповідає дійсності.

Від допиту свідка ОСОБА_4 правопорушник ОСОБА_1 відмовився, зазначивши, що той надасть аналогічні пояснення.

Заслухавши пояснення правопорушника, свідка, дослідивши матеріали справи та відеозапис, приходжу до наступного.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння врегульовано ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року.

Під час оцінки доводів та аргументів учасників судового процесу суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену зокрема в рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України», відповідно до якої хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке мало місце 15.08.2021 року о 11:55 год. та полягало у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, підтверджується сукупністю досліджених доказів, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення Серії ОБ № 109169 від 15.08.2021 року, складеного працівником поліції Мельником М.М., згідно якого ОСОБА_1 вчинив правопорушення за вказаних вище обставин; особистою відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння; особистими поясненнями правопорушника ОСОБА_1 ; наданими суду поясненнями свідка ОСОБА_2 , та письмовими поясненнями ОСОБА_4 ; даними відеозапису з камер працівників поліції, який був долучений до матеріалів справи та відтворений в судовому засіданні.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

Згідно п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України (далі – ПДР), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вивчивши зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, вважаю доведеним факт порушення ОСОБА_1 15.08.2021 року о 11-55 год. вимог п. 2.5 ПДР України. Дії ОСОБА_1 суддя кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП як керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

Оцінюючи доводи і аргументи ОСОБА_1 , які він висловлював в судовому засіданні обґрунтування заперечення проти доказів, наданих працівниками поліції, суддя керується таким.

Суддя враховує, що достовірність даних, зафіксованих в документах, які містяться в матеріалах справи, підтверджується показаннями свідка ОСОБА_2 , який був допитаний судом та даними відеозапису. Показання свідків, матеріали справи та дані відеозапису узгоджуються між собою та не суперечать один одному.

Крім того, суддя враховує, що ОСОБА_1 не надано суду будь-яких доказів, крім письмових пояснень, які не спростовують докази, зібрані працівниками поліції.

Також, як вбачається з відеозапису з камер працівників поліції, який надійшов до суду разом з матеріалами справи, ОСОБА_1 під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення роз`яснювалися його право не свідчити проти себе згідно зі ст. 63 Конституції України, а також права, передбачені ст. 268 КУпАП.

Суддя також враховує, що протокол про адміністративне правопорушення є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення. Виходячи з положень законодавства України, працівник патрульної поліції, складаючи протокол про адміністративне правопорушення щодо тієї або іншої особи, реалізує дискреційні повноваження, на власний розсуд визначаючи особу, яка на його думку порушила правила дорожнього руху України. Вирішення питання щодо наявності в діях особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, складу адміністративного правопорушення, зокрема, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відноситься до виключної компетенції суду.

Враховуючи наведене, відхиляю доводи ОСОБА_1 щодо упередженості працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього.

Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тобто положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.

Враховуючи доводи ОСОБА_1 щодо недопустимості використання в якості доказу відеозапису з відеореєстратора, суддя керується таким.

З даних відеозапису вбачається, що наявність запаху алкоголю з порожнини рота ОСОБА_1 було в тому числі встановлено працівником поліції під час особистого спілкування, який стояв навпроти нього, на відео зафіксовано і тремтіння рук.

Доводи ОСОБА_1 відносно того, що відеозапис наданий працівниками поліції не у безперервному вигляді, а у вигляді певної кількості окремих файлів, та на відеозапису зафіксовані на всі обставини оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, не можуть, на переконання судді, свідчити про недопустимість відеозапису як доказу з наступних підстав.

Суддя оцінює докази в їх сукупності та взаємозв`язку. Дані відеозапису, надані працівниками поліції, узгоджуються з іншими дослідженими доказами. На відеозапису зафіксовано рух ОСОБА_1 на транспортному засобі мопед «Suzuki», процедуру зупинки, огляду документів, неодноразові пропозиції поліцейських - ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та оформлення результатів такого огляду. Та обставина, що відеозапис переривається та немає завершення, зафіксовані не всі дії працівників поліції щодо оформлення документів, які надані суду, а також та обставина, що відеозапис наданий суду у вигляді певної сукупності окремих файлів, та те, що відсутність електронного цифрового підпису на відеозаписі унеможливлює використання електронного доказу, самі по собі не можуть свідчити про фальсифікацію вказаного доказу та його недопустимість.

За таких обставин відсутні підстави ставити під сумнів достовірність даних, зафіксованих на відеозапису, наданому працівниками поліції.

Доводи ОСОБА_1 відносно того, що він відмовився від продуття алкотестеру «Драгер» з тих причин, що це може якось вплинути на його здоров`я, суддя відхиляє з наступних підстав. Мундштук є одноразовою частиною приладу «Драгер», яку приєднують до приладу та через яку особа, яка проходить огляд, подає пробу повітря, що видихає. Таким чином, мундштук не містить в собі будь-яких загроз для здоров`я.

В судовому засіданні і в протоколі ОСОБА_1 наголошував, що не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, згоден пройти огляд за умови, якщо він перевдягниться, помиється, тощо. Однак Правилами дорожнього руху, а саме п. 2.5 визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передумови до цього не передбачені.

Враховуючи наведене, відхиляю вказані вище доводи ОСОБА_1 .

За таких обставин вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції, встановленої за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454,00 гривень.

Керуючись ч. 1 ст. 130, ст.ст. 283, 284, 294 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити йому стягнення у виді штрафу однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 ( сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 454,00 грн. судового збору отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./тг Компан/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37918230, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA768999980313161206000011485, Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, а в разі її оскарження з дня прийняття рішення апеляційною інстанцією.

Суддя І.М.Мумига