Рішення № 99677778, 16.09.2021, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №351/1574/21

Номер провадження №2/351/674/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2021 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Калиновського М.М.,

секретаря Том"|юк С.М. ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до Снятинської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернувся у суд із позовом до Снятинської міської ради про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла сестра її діда ОСОБА_2 . Померлій на підставі державного акту на право власності на землю, серії Р1 № 195020 від 18.02.2003р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №1100, належала земельна ділянка, площею 1,46 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Устянської сільської ради. Внаслідок смерті ОСОБА_2 в управління спадковим майном вступивла позивачка, оскільки з 1992р. проживала разом з померлою та здійснювала за нею догляд. У зв`язку з тим, що оригінал державного акту на землю був втрачений, державним нотаріусом було відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, а тому остання вимушена звернутися до суду із даним позовом.

Позивачка в судове засідання подала заяву, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі, позов просила задоволити, справу розглядати за її відсутності.

Представник відповідача – Снятинської міської ради в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій зазначив, що проти задоволення позову не заперечує, просив справу розглядати за його відсутності.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З довідки від 30.08.2021 р. № 01-03/9/33/752, виданої виконавчим комітетом Снятинської міської ради, слідує, що за померлою ОСОБА_2 , 1927 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , зреєстровано земельний пай . На день смерті ОСОБА_2 , 1927 р.н., в господарстві в АДРЕСА_1 були зареєстровані: племінниця ОСОБА_1 , 1962 р.н., ОСОБА_3 , 1962 р.н., зареєстрований, але не проживав, ОСОБА_3 , 1981 р.н. зареєстрований, але не проживав, ОСОБА_4 , 1984 р.н., зареєстрований, але не проживав. Заповіт від ОСОБА_2 1927 р.н. не посвідчувався в Устянській сільській раді .

З державного акту на право приватної власності на землю Серії Р1 №195020, виданого на ОСОБА_2 , слідує, що останній належить земельна ділянка площею 1,46 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка розташована на території Устянської сільської ради.

Згідно рішення Снятинського районного суду від 12.05.2017р. за ОСОБА_1 визнано право власності на житловий будинок з господарськими буділями, що знаходиться в АДРЕСА_1 . У даному рішенні суду зазначено, що постановою державною нотаріуса першої Снятинської районної державної нотаріальної контори від 13.03.2017 р. №474/02-31, відмовлено ОСОБА_1 , 1963 р.н., жительці АДРЕСА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 , виданого на ОСОБА_5 , слідує, що батьками останньої записано ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Із ч.1 ст. 1268 ЦК України вбачається, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а з ч.3 ст.1268 ЦК України слідує, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ч.ч.2, 3, 5 ст.158 ЗК України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності та користуванні громадян і юридичних осіб.

Згідно пунктів 10, 11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» про те, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п.г. ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права.

За наведених обставин суд вважає, що слід визнати за позивачкою право власності на земельну ділянку ;907 площею 1,46 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Устянської сільської ради, Коломийського району Івано-Франківської області, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю Серія Р1 №195020, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1100 від 18.02.2003 р.

На підставі наведеного, та ст. ст. 15, 16, 328, 392, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 1,46 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Устянської сільської ради, Коломийського району Івано-Франківської області, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю Серія Р1 №195020, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1100 від 18.02.2003 р.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: М.М.Калиновський