Рішення № 99676167, 18.08.2021, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/210/21

№ провадження 2/453/209/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2021 року Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Ясінського Ю.Є.

секретаря судового засідання Гринюк Л.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе Львівської області цивільну справу за позовом позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», з участю третьої особи приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, та приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича про захист прав споживачів та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

встановив:

12.02.2021 року ОСОБА_1 , в особі належним чином уповноваженого представника ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», з участю третьої особи приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, та приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича, в якій просить визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горайом О.С. та зареєстрований у реєстрі за № 72793 від 09.10.2020 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Онлайн фінанс» заборгованості в розмірі 15 824,16 грн, таким, що не підлягає виконанню. Судові витрати у справі позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Ясінського Ю.Є., від 29.04.2021 року було прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. було вчинено виконавчий напис № 72793 за договором кредиту №821323520, укладеного 30.12.2019 року між позивачем та ТЗОВ «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником якого являється ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс». Вказаним виконавчим написом приватний нотаріус стягнув борг з позивача на користь відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» заборгованості в розмірі 15 824,16 грн.

24.12.2020 року в межах цього ж виконавчого провадження приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. було винесено постанову про відкриття провадження через примусове виконання виконавчого напису нотаріуса № 72793, виданого 09.10.2020 року.

Вказує, що про наявність оскаржуваного виконавчого напису йому стало відомо виключно з постанов про відкриття виконавчого провадження . Жодних повідомлень чи вимог від відповідача йому не надходило.

Вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки при вчиненні такого нотаріусом не було з`ясовано чи дійсно у боржника наявна безспірна заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено в виконавчому написі.

Окрім цього позивач зазначає, що оспорюваний виконавчий напис не підлягає виконанню у зв`язку з тим, що його було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, яке діяло на момент його вчинення, а саме банк здійснив позасудове врегулювання спору шляхом вчинення виконавчого напису на кредитному договорі у відповідності до Постанови КМУ № 662 від 26.11.2014 року, яка була визнана нечинною та незаконною відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, що набрала законної сили.

Внаслідок того, що, як зазначає позивач, у нотаріуса були відсутні законні підстави для вчинення спірного виконавчого напису, просить суд позов задоволити.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

До початку судового засідання представник позивача – адвокат Геш І.Ю. подав до суду заяву (вх.№4465 від 18.08.2021року) про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивача. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю«Фінансова компанія «Онлайн фінанс» про час і місце судового розгляду було повідомлено належним чином. Відзиву на позовну заяву уповноваженим представником суду не подано.

Треті особи, які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., та приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А.А., належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи. Письмових пояснень щодо предмету позову від них до суду не надходило.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч.1 ст. 4, ч.1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч.1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із наведених вище процесуальних норм суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 30.12.2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з Обмежиною відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» було укладено кредитний договір № 821323520, правонаступником якого являється ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс».

09.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. було вчинено виконавчий напис № 72793 про стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» заборгованості за кредитним договором № 821323520 в розмірі 15 824,16 грн.

Відповідно до змісту даного виконавчого напису стягнення заборгованості проводиться за період з 05.08.2020 року по 05.08.2020 року.

Сума заборгованості складає 14 624,16 грн., в тому числі:

-прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 4999,50 грн.;

-прострочена заборгованість з несплачених відсотків за користування кредитом становить 7 124, 66 грн.

- строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 2 500 грн.

- за вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 ЗУ «Про нотаріат» 1200 грн.

Загальна сума, що підлягає стягненню – 15 824, 16 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича від 24.12.2020 року відкрито виконавче провадження ВП № 63998333 з виконання виконавчого напису № 72793, виданого 09.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Стаіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» заборгованості в розмірі 15 824,16 грн.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року (далі – Порядок).

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (підпункт 3.1 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (надалі - Перелік документів) . При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Тобто, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до пункту 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.06.2019 у справі № 750/1627/18.

Крім того, згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі – Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі – Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі – Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Як убачається з матеріалів справи, оскаржуваний виконавчий напис був вчинений після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) – «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

Укладений між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та позивачем кредитний договір № 821323520 від 30.12.2019, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Такий висновок відповідає постановам Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.10.2020 у справі № 172/1652/18, у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.04.2020 № 158/2157/17.

Оскільки вказана обставина є самостійною підставою для визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. від 09 жовтня 2020 року, зареєстрованого у реєстрі за №72793, таким, що не підлягає виконанню, позов підлягає задоволенню.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вважала за необхідне надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких позивач має заперечення.

Правничу допомогу позивачеві надавав адвокат Геш І.Ю. на підставі договору про надання правничої допомоги №04/02 від 01.02.2021. Згідно Додатка №1 до договору №04/02 від 01.02.2021 року до прибуткового касового ордера від 12.02.2021 ОСОБА_1 сплатив адвокату 8 000 грн за правничу допомогу.

Враховуючи вище наведене, суд встановив, що дана справа не є складною, підготовка її до розгляду не потребує аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних затрат часу та зусиль, відтак визначені в додатку №1 до договору №04/02 від 01.02.2021 року вказані дії щодо усної консультації, адвокатського запиту, ознайомлення з документами, вивчення судової практики, не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, та не є співмірним зі складністю справи.

А відтак, суд приходить до висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенні, а саме у сумі 4000 грн., зокрема за підготовку позовної заяви для подачі до суду та за участь у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 81, 83, 133, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 352-354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» з участю третьої особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист прав споживачів та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати виконавчий напис №72793 від 09.10.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення заборгованості за кредитним договором № 821323520 від 30.12.2019 року у сумі 15 824 (п`ятнадцять тисяч вісімсот двадцять чотири тисячі) гривень 16 копійок із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» на користь ОСОБА_1 4000 (чотири тисячі) гривень судових витрат, пов`язаних з отриманням позивачем професійної правничої допомоги адвоката.

Стягнути з Товариства з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень в дохід держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Товариства з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (місце знаходженя: м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 163, код ЄДРПОУ 42254696).

Третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, (місце знаходження: 03150, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35).

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович, (місце знаходженя: 79053, м. Львів, вул. Л. Перфецького, буд.2а).

Суддя Сколівського районного суду Ю.Є. Ясінський

Львівської області