Рішення № 99676153, 08.09.2021, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/4354/21

пр.№ 2/464/1336/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.09.2021 року Сихівський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Теслюка Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Чуби Т.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Друга Львівська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Майхер Олена Любомирівна про визнання права власності у порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 10.06.2021 звернулись в суд із позовом, в якому просять: визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на 1/2 (7/16) частки квартири АДРЕСА_1 , як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на 1/16 частки квартири АДРЕСА_1 , як спадкоємцем обов`язкової частки після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог покликаються на те, що вони є спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме позивачка ОСОБА_1 його мати, позивачка ОСОБА_2 – донька. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на спадкове майно – 9/16 частки у квартирі АДРЕСА_1 , з яких 1/16 належна його малолітній дитині ОСОБА_2 по закону, а 7/16 частки матері ОСОБА_1 за заповітом. Вказана квартира набута спадкодавцем у шлюбі з ОСОБА_5 , однак цього факту не визнає відповідачка, покликаючись на те, що вся квартира належить тільки ОСОБА_5 , оскільки придбана за кошти її батьків. Тим самим відповідач чинить перешкоди в отриманні ними спірного майна у власність, як спадкоємцями. Фактично ОСОБА_4 належала 1/2 частки вищевказаної квартири, а після смерті дружини він успадкував 1/16 частини такої. Мати покійної ОСОБА_5 успадкувала 1/16 частини квартири, як спадкоємець обов`язкової частки після смерті доньки, таким чином після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , спадкове майно складається з 8/16 частин квартири. Друга Львівська державна нотаріальна контора відмовляє у видачі правовстановлюючих документів для проведення реєстрації спадкового майна, посилаючись на неотримання спадкоємцем ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5 у приватного нотаріуса Майхер О.Л. свідоцтва про право на спадщину. Після смерті дружини, ОСОБА_4 звернувся із заявою до приватного нотаріуса Майхер О.Л., де була заведена спадкова справа, однак отримати правовстановлюючі документи не встиг. Разом з тим, за життя ОСОБА_4 склав заповіт на належне йому майно на матір ОСОБА_1 . У зв`язку з наведеними обставинами, позивачі, як спадкоємці, позбавлені права щодо реалізації своїх спадкових прав.

Ухвалою від 29.06.2021 прийнято до розгляду позов та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче провадження.

23.07.2021 на запит суду від приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Майхер О.Л. надійшла копія спадкової справи №9/2014, заведена після смерті ОСОБА_5

20.08.2021 на запит суду із Другої Львівської державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи №294/2016, заведена після смерті ОСОБА_4 .

У підготовче засідання 08.09.2021 учасники справи не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи.

08.09.2021 від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи у її відсутності та відсутності її представника – адвоката Барабаша Я.Й.

Відповідачка ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник - адвокат Штинда О.В., в ході підготовчого провадження справи звернулась до суду із заявою від 20.07.2021 про визнання позовних вимог, відтак суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в зв`язку з чим є підстави для ухвалення судового рішення по справі.

У зв`язку з неявкою сторін у підготовче засідання та з врахуванням поданих заяв, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, заяву відповідача про визнання позову, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України та статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. За змістом частини другої статті 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, визнання права власності є самостійним майновим правом та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову зареєструвати вказане майно, не може бути захищене в інший спосіб.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_5 із 03.09.2005, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим повторно 14.01.2015 Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, актовий запис №2367.

У шлюбі у них народилась донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ).

Позивачка ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00022040487 від 05.02.2019.

Згідно із Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №266555852 від 20.07.2021, ОСОБА_5 на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1 .

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 23.06.2014 Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, актовий запис №939.

Після смерті ОСОБА_5 , за її спадкоємцями ОСОБА_3 (мати померлої) зареєстровано право власності у вказаній квартирі на 1/16 частки, за ОСОБА_2 (донька померлої) зареєстровано право власності у вказаній квартирі на 3/8 частки у квартирі.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 23.05.2016 Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

Згідно із розпорядженням Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №192 від 19.03.2019, призначено опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , її бабцю ОСОБА_1 .

Заповітом від 21.01.2016, посвідченим державним нотаріусом Другої Львівської державної нотаріальної контори Щебивовк О.О., ОСОБА_4 на випадок його смерті заповів матері ОСОБА_1 все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право (а.с.12).

Після смерті ОСОБА_4 , його спадкоємці - мати ОСОБА_1 та донька ОСОБА_2 звернулись із заявою про прийняття спадщини у Другу Львівську державну нотаріальну контору, відповідно до отриманих ними свідоцтв про право на спадщину, за ОСОБА_1 зареєстровано право спільної часткової власності на 5/96 часток у спірній квартирі, за ОСОБА_2 зареєстровано право спільної часткової власності на 1/96 частки у такій.

Разом з тим, державним нотаріусом Другої Львівської державної нотаріальної контори відмовлено, зокрема позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 7/16 у частці квартири АДРЕСА_1 , а позивачу ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/16 частку у вказаній квартирі.

Відмовляючи у вчиненні таких нотаріальних дій, державний нотаріус у листі від 27.04.2021, адресованому ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_4 не отримав свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя на спірну квартиру, а відтак у разі смерті обох із подружжя, вона не вправі видавати таке свідоцтво. Також зазначено, що питання про статус майна може вирішувати тільки суд.

Згідно із ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Із врахуванням вищезазначених норм, суд приходить до висновку, що квартира АДРЕСА_1 , була спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , оскільки була набута ними за час шлюбу.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Окрім цього, згідно роз`яснень, викладених в пункті 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Згідно із ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України.

Частиною 1 статті 1241 ЦК України передбачено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Згідно ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Із врахуванням вищезазначених норм та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що позивачка ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_4 за заповітом, яка прийняла спадщину після смерті свого сина, а малолітня ОСОБА_2 має право на обов`язкову частку у спадковому майні ОСОБА_4 , як батька. Обставин, які б свідчили про усунення позивачів від спадкування, зокрема на 8/16 частки квартири АДРЕСА_1 , судом не встановлені. Обраний позивачами спосіб захисту цивільного права відповідає вимогам закону, оскільки вони позбавлені на реалізацію своїх спадкових прав та поновлені такі права можливі лише у судовому порядку, відтак суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вирішення судових витрат у справі, слід вказати таке.

Ухвалою про прийняття позову до розгляду та відкриття провадження у справі від 29.06.2021 відстрочено позивачці ОСОБА_1 сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до висновку про вартість об`єкта оцінки від 12.01.2017 ТзОВ «Агентство нерухомості «Габріель», ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 становить 1 006 206 грн.

Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки до початку розгляду справи по суті відповідач позов визнала, суд приходить до висновку, що відповідно до ст.ст.141,142 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідачки в дохід держави слід стягнути 2 515,52 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 12, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України,

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на 7/16 частки квартири АДРЕСА_1 , як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на 1/16 частки квартири АДРЕСА_1 , як спадкоємцем обов`язкової частки після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути із ОСОБА_3 в дохід держави 2 515 (дві тисячі п`ятсот п`ятнадцять) грн. 52 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН НОМЕР_5 , АДРЕСА_4 .

Третя особа: Друга Львівська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02899387, місцезнаходження: м.Львів, вул.С.Бандери, 3.

Третя особа: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Майхер Олена Любомирівна, м.Львів, вул.Б.Лепкого, 4/1.

Суддя Д.Ю. Теслюк