Рішення № 99675751, 15.09.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Cправа № 243/7834/21

Провадження № 2/243/2329/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2021 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Фаліна І.Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Олещенко Д.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі № 13 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на навчання повнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

21 липня 2021року позивач ОСОБА_1 звернулась до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на навчання повнолітньої дитини.

Відповідач ОСОБА_2 є її батьком. На теперішній час вона навчається в ДВНЗ «Слов`янський коледж транспортної інфраструктури» на спеціальність «Залізничний транспорт» спеціалізація «Технічне обслуговування та ремонт пристроїв електропостачання залізниць» на бюджетній основі з загальним строком навчання з 01.09.2018 по 30.06.2022 та потребує матеріальної допомоги для оплати проживання, проїзду, тощо, відповідач відповідну допомогу їй не надає, хоча вважає що може надавати. У зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на своє утримання у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, а саме з 21 липня 2021 року і до закінчення нею навчання до 30 червня 2022 року.

Ухвалою судді від 20 серпня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі. Розгляд справи, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, вирішено провести в порядку спрощеного позовного провадженням з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи у суді повідомлялась належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі, вимоги просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи у суді повідомлявся належним чином, надав заяву, якою позовні вимоги визнав, не заперечує проти їх задоволення.

Суд, розглянувши подані позивачем документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з наданої копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , відповідач – ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На теперішній час ОСОБА_1 навчається на ІV курсі ДВНЗ «Слов`янський коледж транспортної інфраструктури» на спеціальність «Залізничний транспорт» спеціалізація «Технічне обслуговування та ремонт пристроїв електропостачання залізниць» на бюджетній основі з загальним строком навчання з 01.09.2018 р. по 30.06.2022 р., що підтверджується довідкою № 269 від 14 липня 2021 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до положення ст. 3 «Конвенції про права дитини» від 20.11.1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплений конституційний обов`язок батьків утримувати своїх дітей.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчання, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).

За таких обставин, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежного від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Отже, обов`язковою умовою стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини є навчання, право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Навчання, крім побутових витрат, також потребує значних коштів на придбання літератури, методичного матеріалу, щоденного виділення коштів на харчування та транспорт.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, при чому обов`язком особистим, індивідуальним, який не залежить від віку батьків.

Крім того, відповідно до положень частини 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Зважаючи на те, що відповідач визнав позовні вимоги, суд приймає визнання відповідачем позову. При цьому судом враховано, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), а також те, що визнання позову є не добровільним чи є умовним.

Визначаючи розмір аліментів, суд бере до уваги матеріальне становище позивача та відповідача, який є працездатним, тому вважає необхідним задовольнити позов, зобов`язавши сплачувати відповідача на користь позивача, у зв`язку з навчанням останньої, аліменти на період навчання у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, до закінчення навчання, а за умови продовження навчання - не більше ніж до досягнення позивачем двадцяти трирічного віку.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі – у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення заборгованості, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки, позивач ОСОБА_1 при звернені до суду з вищевказаним позовом була звільнена від сплати судового збору, то з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 908,00 гривень.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 206, 263, 430 ЦПК України, ст.ст. 182, 199-201 Сімейного Кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на навчання повнолітньої дитини – задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, а саме з 21 липня 2021 року і до закінчення донькою навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім грн. 00 коп.) на р/р UA908999980313111256000026001, отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, Казначейство України, код класифікації бюджету 22030106.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць - підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 17 вересня 2021 року.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду І.Ю. Фалін

Донецької області