Рішення № 99675618, 16.08.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/16536/20

Провадження № 2/234/1581/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2021 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Фоміної Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Геращенко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №234/16536/20, провадження №2/234/1581/21 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

Обставини справи:

08.12.2020 року до Краматорського міського суду Донецької області надійшов позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, який позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву б/н від 25.10.2011 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правилами надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які викладені на банківському сайті. Отже, підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст.634 ЦК України, був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в особі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст.1066 ЦК України) та кредитного договору (ст.1054 ЦК України).

Позивачем на підставі Договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову, а відповідачу надано у користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 2500,00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Позивач керувався п.п. 2.1.2.3, 2.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни за рішенням та ініціативою Банку.

Таким чином, позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме шляхом внесення коштів у готівковому або безготівковому порядку і зарахування їх Банком на картрахунок Держателя, а так само шляхом договірного списання коштів з інших рахунків Клієнта та підставі Договору. таким чином, відповідач зобов`язався здійснювати погашення кредиту та процентів внесенням грошей на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов`язкового платежу.

Але, в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку.

Таким чином, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, та станом на 29.09.2020 року має заборгованість в сумі 145551,80 грн., яка складається з: 3978,29 грн. – заборгованість за кредитом; 137685,11 грн. – заборгованість за відсотками за користування кредитом; 3888,40 грн. – заборгованість за пенею.

Крім того, звертають увагу, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості. А кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином, заборгованість до стягнення становить 125981,08 грн., яка складається з наступного: 3978,29 – заборгованість за кредитом, 122002,79 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом з 25.10.2011 по 31.12.2019.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання банківських послуг б/н від 25.10.2011 року у розмірі 125981,08 грн. та витрати по оплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн.

Ухвалою судді Краматорського міського суду Донецької області від 14 січня 2021 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

24.03.2021 року до суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначив що просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором б/н від 25.10.2011 року в розмірі 17863,78 грн. (3978,29 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту, 5235,49 грн. – заборгованість за простроченими відсотками, 8650,00 грн. – заборгованість з пені), а також понесені позивачем судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте в самій позовній заяві зазначено, що просить розглядати справу за відсутності представника позивача, та не заперечує проти заочного розгляду.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Клопотання про відкладення слухання справи від нього також не надходило. Відзив на позовну заяву не надав. Однак, 15.03.2021 року надав через канцелярію суду заяву про застосування строку позовної давності.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до положення ч.2 ст.247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши надані в справі докази, суд ,

В С Т А Н О В И В:

25.10.2011 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку та виявив бажання оформити дебетову особисту карту.

Як зазначено у витязі з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», пільговий період до 55 днів, базова процентна ставка в місяць 2,5%, за тратами здійсненими з 01.09.2014 року – 2,9%, за тратами здійсненими з 01.04.2015 року – 3,6%; обов`язків щомісячний платіж 7% від заборгованості, з 01.04.2014 року – 5% від заборгованості.

Відповідно до Довідки про надання кредитної картки ОСОБА_1 була надана наступна кредитна карка: НОМЕР_1 , відкрита 13.01.2014 року (термін дії 09/16).

Відповідно до Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, відкритої 13.01.2014 року, кредитний ліміт був встановлений 400,00 грн. та в подальшому підвищився до 2500,00 грн.

Згідно довідки-розрахунку, наданою з заявою про зменшення позовних вимог, загальна сума заборгованості за договором б/н від 25.10.2011 станом на 18.02.2021 року становить 17863,78 грн., яка складається з: 3978,29 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту, 5235,49 грн. – заборгованість за простроченими відсотками, 8650,00 грн. – заборгованість з пені.

Як вбачається з банківської виписки за карткою ОСОБА_1 , з картки останньої здійснювалося автоматичне погашення простроченої заборгованості та списання відсотків за прострочений кредит, та 18.08.2020 року останній раз було здійснено автоматичне погашення простроченої заборгованості з карти НОМЕР_1 в сумі 11,60 грн., та особисто відповідачем 06.06.2016 року було здійснено останній раз поповнення картки в терміналі самообслуговування в сумі 100 грн.

З нового розрахунку вбачається списання 01.11.2020 року заборгованості по пені в сумі 127688,02 грн.

У відповідності зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.1,2 ст.207 ЦК Україна, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Таким чином, позивачем не доведено, що між банком та ОСОБА_1 був укладений у письмовій формі саме кредитний договір із зазначенням суттєвих умов, в тому числі розміру процентів та пені за неналежне виконання умов договору, оскільки підпис відповідача мається тільки на анкеті-заяві, де ОСОБА_1 виявила бажання оформити дебетову особисту карту. Підпис відповідача не міститься на витязі з Тарифів та Умовах і правилах надання банківських послуг.

Отже, нараховані відсотки в сумі 5235,49 грн., пеня в сумі 8650,00 грн. задоволенню не підлягають у зв`язку із недоведеністю укладення між сторонами кредитного договору.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 користувалася коштами банку, а отже між сторонами виникли правовідносини, які випливають із договору позики.

Відповідно до ст.1046 КК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Сума позики, яка не повернута банку становить 3978,29 грн.

Статтями 257, 261, 264, 266, 267 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Таким чином, враховуючи, що останній платіж в рахунок погашення боргу особисто відповідачем було здійснено 06.06.2016 року в сумі 100,00 грн., позов подано до суду 08.12.2020 року, тобто від дня, коли банк дізнався про порушення свого права до моменту звернення до суду пройшло більше 3 років, суд вважає, що у заявлених позовних вимогах про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3978,29 грн. (заборгованість за простроченим тілом кредита) слід відмовити у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови у задоволенні позовних вимог, сплачений судовий збір залишається на позивачеві.

Керуючись ст.ст. 4, 81, 141, 263-265, 273, 354, 282-284 ЦПК України, ст. ст. 257, 261, 264, 266, 267, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в Донецькій апеляційний суд через Краматорський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було врученим у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Краматорського міського суду Ю. В. Фоміна