Ухвала суду № 99675387, 16.09.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/683/21

Провадження № 1-кс/947/12553/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2021 року

Слідчий суддяКиївського районногосуду містаОдеси ОСОБА_1 ,при секретарісудового засідання ОСОБА_2 ,розглянувши всудовому засіданнів м.Одесіклопотання слідчогоСУ ГУНПв Одеськійобласті ОСОБА_3 ,погоджене прокуроромСуворовської окружноїпрокуратури м.Одеси ОСОБА_4 про арештмайна врамках кримінальногопровадження №12020160480002217відомості про яке 26.08.2020внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до клопотання, Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160480002217 від 26.08.2020, за фактом шахрайських дій, направлених на заволодіння чужим нерухомим майном за адресою: м. Одеса, вул. Анни Ахматової, буд. 1, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Посилаючись наобставини,викладені вклопотанні,слідчий проситьнакласти арештна земельні ділянки за кадастровим номером 5110136900:34:004:0052, площею 0,0316 га, та кадастровим номером 5110136900:34:004:0051, площею 0,0317 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення збереження речового доказу, запобігання можливостійого приховування,перетворення,відчуження,а такожз метоюпроведення оглядуоб`єкту злочинуіз залученнямспеціалістів,щомає суттєвезначення длярозслідування даногокримінального провадження.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали, надані з клопотанням, приходить до наступного.

Відповідно до положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Положеннями ст.2, ст.7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбаченіст.131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів. Одним з таких заходів є арешт майна у кримінальному провадженні.

Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України,арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення : 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Як вбачається з поданого клопотання та долучених в його обґрунтування матеріалів, слідчим під час складання клопотання не було дотримано вимог ч. 2 ст. 171 КПК України, що позбавляє можливості слідчого суддю розглянути таке клопотання по суті.

Так, в порушення вимог ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого про арешт майна належним чином не обґрунтовано наявність підстав та необхідності в дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Зокрема, згідно з нормами Глави10та Глави17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу.

З поданого клопотання та долучених до нього матеріалів встановлено, що ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 02.09.2020 № 947/24419/20 задоволено клопотання представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про забезпечення позову та накладено арешт на земельні ділянки за кадастровим номером 5110136900:34:004:0052, площею 0,0316 га, та кадастровим номером 5110136900:34:004:0051, площею 0,0317 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

14.01.2021 слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 задоволено клопотання слідчого в рамках вказаного кримінального провадження та накладено арешт на вищезазначені земельні ділянки, шляхом заборони відчуження, розпорядження, користування та проведення будь-яких будівельних робіт.

10.09.2021 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси клопотання слідчого про накладення арешту на земельні ділянки за кадастровим номером 5110136900:34:004:0052, площею 0,0316 га, та кадастровим номером 5110136900:34:004:0051, площею 0,0317 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 повернуто прокурору.

Відтак, оскільки за винятком викладених у даному клопотанні фактичних обставин даного кримінального провадження таке клопотання містить відповідні норми законодавства, якими регламентується порядок та підстави накладення арешту майна, між тим останнє не містить належного обґрунтування, яке б давало підстави для та яке б свідчило про наявність необхідності в забезпеченні збереження вищезазначеного майна, з урахуванням встановлених обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що вказане клопотання підлягає поверненню прокурору.

За таких обставин та враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 171, 172,309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУГУНП вОдеській області ОСОБА_3 ,погоджене прокуроромСуворовської окружноїпрокуратури м.Одеси ОСОБА_4 про арештмайна врамках кримінальногопровадження №12020160480002217відомості про яке 26.08.2020внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України повернути прокурору.

Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання повного тексту ухвали слідчого судді.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1