Ухвала суду № 99674109, 17.09.2021, Зарічний районний суд м. Суми

Справа №591/6736/21

Провадження № 2-з/591/185/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2021 року Зарічний районний суд м. Суми в особі судді Сидоренко А.П., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Шаповал Олени Олегівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Шаповал Олени Олегівни до виконавчого комітету Сумської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним розпорядження про приватизацію та свідоцтва про право власності на житло, -

в с т а н о в и в :

В провадження Зарічного районного суду м. Суми надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Шаповал О.О. до виконавчого комітету Сумської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним розпорядження про приватизацію та свідоцтва про право власності на житло.

Разом з поданням позову на адресу суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Шаповал О.О. про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адрсеою: АДРЕСА_1 та заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаної квартири.

Заяву мотивує тим, що батько позивачки ОСОБА_3 на законній підставі вселився в квартиру за адресою: АДРЕСА_1 в 1999 році на підставі ордеру № 82, виданого на підставі рішення виконкому Сумської міської Ради № 368 від 17 серпня 1999 року.

09 вересня 2021 відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна позивачці стало відомо, що право власності на зазначену квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 , свідоцтво про право власності видано 16 вересня 2019 року на підставі рішення органу приватизації від 12 вересня 2019 року №37.

Зазначає, що орган приватизації прийняв рішення 12 вересня 2019 року №37 на користь ОСОБА_2 в той період часу, коли право на постійне користування зазначеним житлом було предметом судового розгляду (справа № 591/3857/17) і жодне рішення суду щодо вказаного житла не набрало законної сили.

Враховуючи те, що свідоцтво про право власності на знаходиться у ОСОБА_2 та видано на її ім`я, зазначена квартира може бути відчужена на користь третіх осіб, та у разі невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

За нормами ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Ст. 150 ЦПК України визначає види забезпечення позову, та крім інших передбачає накладенням арешту на майно, а також заборону вчиняти певні дії.

Забезпечення позову - це вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

В той же час обраний позивачем вид забезпечення позову - «накладення арешту на квартиру» неспівмірний із предметом позову «про визнання недійсним розпорядження про приватизацію та свідоцтва про право власності на житло».

Натомість, обраний позивачем вид забезпечення позову - заборона відчуження спірної квартири є співмірним із зазначеним предметом позову.

Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах міститься у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року та від 25 вересня 2020 року у справі № 201/12570/18, від 03 липня 2019 року у справі №127/220/19, від 07 серпня 2019 року у справі № 372/2583/18, від 08 квітня 2020 року у справі №753/21406/18, від 23 липня 2020 року у справі № 607/14258/19-ц.

З огляду на вказане, заява представника позивачки про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, а саме в частині заборони ОСОБА_2 відчуження спірної квартири, тоді як в частині накладення арешту на майно слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 1-18, 149-150, 153, 157 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Шаповал Олени Олегівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Шаповал Олени Олегівни до виконавчого комітету Сумської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним розпорядження про приватизацію та свідоцтва про право власності на житло, задовольнити частково.

В порядку забезпечення позову заборонити ОСОБА_2 вчиняти дії по відчуженню квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з моменту її складання апеляційної скарги.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: виконавчий комітет Сумської міської ради, адреса: м. Суми, майдан Незалежності, буд.2, код ЄДРПОУ 23823253.

Третя особа: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя А.П.Сидоренко