Ухвала суду № 99674075, 17.09.2021, Буринський районний суд Сумської області

Справа № 574/218/21

Провадження 1-кп/574/82/2021

У Х В А Л А

17 вересня 2021 року м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області в складі :

головуючого судді Гука Т.Р.,

з участю секретаря судового засідання Божок В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, українця, громадянина України, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 , працюючого, раніше судимого 17.06.2004 року Саксаганським районним судом м. Кривій Ріг Дніпропетровської області за ч.1 ст.115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 14 років, звільнений 22.05.2017 року у зв`язку з повним відбуттям строку покарання,

сторони та учасники кримінального провадження:

прокурор - Герасименко Ю.В.

захисники – Рудейчук Я.В. та Мусієнко О.В.

обвинувачений – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в:

В провадженні Буринського районного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , покликаючись на те, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які стали підставою для обрання вказаного запобіжного заходу, а саме: переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу ним на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також продовження вчинення нових кримінальних правопорушень, на даний час не змінилися та не зменшилися.

Заслухавши думку обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Рудейчук Я.В., які просили обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту, захисника Мусієнко О.В., яка при вирішення даного питання покладалася на розсуд суду та просила відкласти судовий розгляд на іншу дату, та обвинуваченого ОСОБА_2 , який підтримав клопотання прокурора, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 28.07.2021 року відносно ОСОБА_1 застосовна запобіжний захід тримання під вартою, строк дії якого закінчується 25.09.2021 року.

Частино 3 ст. 331 КПК України встановлено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

За змістом п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину передбаченого ч.3 ст.187 КК України, за який законом передбачено кримінальну відповідальність у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років.

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» Суд зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 та суворість покарання, що загрожує останньому у разі визнання винуватим у його вчиненні, наявний ризик його переховування від суду.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи судимим за вчинення особливо тяжкого злочину, обвинувачується у вчиненні нового, особливо тяжкого злочину відносно особи похилого віку, проживає в іншій області за межами територіальної юрисдикції суду, який розглядає справу, а тому має реальну можливість переховуватися від суду, тим самим перешкоджати повному та всебічному судовому розгляду кримінального провадження, або вчинити інше кримінальне правопорушення.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23, ч. 4 ст. 95, ст. 224 КПК України.

З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

На даний час судовий розгляд кримінального провадження не розпочато, не допитані потерпіла та свідки, а тому судове провадження у даній справі не може бути завершене до закінчення строку дії застосованого відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та зберігається ризик незаконного впливу обвинуваченого на вказаних осіб.

За наведеного, суд вважає, що на даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не зменшились та не перестали існувати, а тому клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Обвинувачений та його захисник продовження існування вказаних ризиків не спростували та не довели того, що застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, зокрема домашнього арешту, забезпечить виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків.

При цьому, з огляду на вимоги ч.4 ст.183 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчинення злочину, із застосуванням насильства, суд вважає за можливим не визначати заставу в кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст.176-178,183,392 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на шістдесят днів, тобто до 15.11.2021 року включно.

Судовий розгляд даного кримінального провадження відкласти на 24.09.2021 року о 11:00 год.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим ОСОБА_1 – в той же самий строк з моменту вручення її копії.

Суддя Т.Р. Гук