Ухвала суду № 99672857, 15.09.2021, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/719/21

Провадження № 1-в/368/102/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2021 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді - Шевченко І.І.

при секретарі - Лєвшин Н.О.

з участю прокурора - Закаблука С.В.

представника ВК Рогозовця Ю.Я.

засудженого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Кагарлику в режимі відеоконференції подання начальника Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)» погоджене з спостережною комісією при Обухівській районній державній адміністрації про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбуття основного покарання засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Решнівка Красилівського району Хмельницької області, громадянина України, одруженого, проживаючого до засудження АДРЕСА_1 , –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вироком Красилівського районного суду Хмельницької області засуджений 18.09.2018 року за ст. 286 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строк на 3 роки. Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 29.11.2018 р. вирок Красилівського районного суду Хмельницької області від 18.09.2018 року залишено без змін.

Початок строку покарання – 09.01.2019 року.

Кінець строку покарання – 09.01.2024 року.

Ѕ строку покарання – 09.07.2021 року.

Із спільного подання Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)» та спостережної комісії при Кагарлицькій районної державної адміністрації Київської області вбачається, що засуджений ОСОБА_1 , відбуваючи покарання, до праці відноситься добре, працевлаштований робітником на підприємстві УВП ДП «Сільськогосподарське підприємство ДКВС України № 115», завдану роботу виконував добросовісно, характеризується позитивно, дев`ять раз заохочувався керівництвом установи та не мав дисциплінарних стягнень. В даний час засуджений поводить себе правильно, з адміністрацією колонії коректний та ввічливий, в колективі засуджений не конфліктує, виказує позитивні плани на майбутнє.

Вислухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення подання колонія, думку представника ДУ «Кагарлицька виправна колонія (№ 115)», який підтримав подання, засудженого ОСОБА_1 , який просив застосувати до нього ст. 81 КК України, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання щодо застосування до засудженого ОСОБА_1 ст. 81 КК України не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 вироком Красилівського районного суду Хмельницької області засуджений 18.09.2018 року за ст. 286 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строк на 3 роки. Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 29.11.2018 р. вирок Красилівського районного суду Хмельницької області від 18.09.2018 року залишено без змін.

Початок строку покарання – 09.01.2019 року.

Кінець строку покарання – 09.01.2024 року.

Ѕ строку покарання – 09.07.2021 року.

Злочин вчинений засудженим ОСОБА_1 є злочином необережним тяжким.

Засуджений ОСОБА_1 відбуває покарання з 09.01.2019 р. За час перебування у ДУ «Хмельницький СІЗО» дисциплінарних стягнень та заохочень не має.

У Державну установу «Кагарлицька виправна колонія (№ 115)» засуджений ОСОБА_1 прибув 21.02.2019 р.

21.02.2019 р. засудженого ОСОБА_1 було ознайомлено з умовами відбування покарання у ДУ «Кагарлицька виправна колонія (№ 115)».

Станом на 09.07.2021 р. засуджений ОСОБА_1 відбув вже Ѕ строку призначеного вироком суду за необережний тяжкий злочин.

Як вбачається зі ст..81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Критеріями оцінки ступеня виправлення засудженого при застосуванні до нього положень ст. ст. 81, 82 КК України є:

?ставлення засудженого до дотримання вимог встановленого порядку відбування покарання (режим) за весь період відбування покарання;

?участь у суспільно-корисній праці;

?участь у виховних заходах;

?участь у загальноосвітньому та професійно-технічному навчанні;

?участь у самодіяльних організаціях та соціально-корисна активність;

?участь у роботах з благоустрою установ та прилеглих територій,

?поліпшенні житлово-побутових умов засуджених або допоміжних робіт по забезпеченню установи продовольством;

?прагнення засудженого до відшкодування нанесених злочином збитків, сплати аліментів (за наявності виконавчих листів);

?визнання своєї вини у вчиненому злочині і каяття в ньому;

?підтриманні соціально-корисних зв`язків та позитивних намірів на життя після звільнення.

Частиною 2 статті 81 КК України та постановою Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання м`яким" передбачено, що головною умовою при прийнятті судом рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є доведеність того, що засуджений добросовісною поведінкою і відношенням до праці довів своє виправлення. При чому добросовісна поведінка - це не пасивна поведінка засудженого, який утримується від порушення режиму відбування покарання, а його активна участь в громадському житті, виконання громадських доручень, підвищення свого освітнього рівня тощо. Добросовісне відношення до праці - це постійне виконання і перевиконання планів робіт, добросовісне відношення до дорученої роботи, підвищення кваліфікації, прояв ініціативи тощо. В той же час, при вирішенні питання про те, чи довів засуджений своєю добросовісною поведінкою і відношенням до праці своє виправлення суд повинен виходити з аналізу усього процесу виправлення засудженого упродовж усього терміну відбування їм покарання, а не за короткий період часу.

Тобто, при вирішенні питання про те, чи довів засуджений своєю добросовісною поведінкою і відношенням до праці своє виправлення, суд виходить з аналізу усього процесу виправлення засудженого упродовж усього терміну відбування ним покарання, а не за короткий період часу.

Висновки про те, чи став засуджений на шлях виправлення, можливо зробити врахувавши увесь комплекс даних, які характеризують засудженого, його поведінку, відношення до праці, відношення до вчиненого злочину та його наслідків, наявність заохочень, їх кількість та регулярність отримання, наявність чи відсутність стягнень, тощо.

У відповідності до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» від 26.04.2002р. умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні - того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Ст. 6 КВК України передбачено, що виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

Згідно характеристики на засудженого ОСОБА_1 , затвердженої 22.07.2021 р. начальником ДУ «Кагарлицька виправна колонія (№ 115)» вбачається, що за період перебування в колонії характеризується позитивно, дотримується норм, які визначають порядок та умови відбування покарання, за що отримав дев`ять заохочень, порушень не допускає, дисциплінарних стягнень не має. Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, адекватно реагує на критику у свою адресу. Дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення з персоналом установи. Утримує в чистоті та порядку спальне місце та при ліжкову тумбочку, має охайний зовнішній вигляд. Працевлаштований робітником на підприємстві УВП ДП «Сільськогосподарське підприємство ДКВС України (№115)». Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Виконує законні вимоги персоналу установи виконання покарань. Вину у скоєному злочині засуджений визнав під час відбування покарання в установі, розкаюється у скоєному, виказує позитивні наміри на майбутнє. Виконує роботу з самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок.

Суд не погоджується із викладеними даними представника у характеристиці щодо визнання вини та каяття, оскільки засуджений не визнає вину, про що ним було надано пояснення в судовому засідання, а також не має каяття, оскільки з часу вчинення кримінального правопорушення і до часу розгляду подання ним добровільно нічого сплачено не було, а лише відбувалися стягнення через відділ ДВС.

Окрім того, під час перебування у відпустці засудженим робилась спроба примирення, але потерпіла не має бажання з ним бачитись, хоч період з часу вчинення злочину пройшло більше семи років.

За час перебування у колонії з 21.02.2019 року засуджений був дев`ять раз заохочений - за добросовісне відношення до праці – 01.07.2019 р., 03.10.2019 р., 01.09.2020 р., 02.04.2020 р., 01.07.2020 р., 08.10.2020 р, 05.01.2021 р., 01.04.2021 р. та 01.07.2021 р.

Щодо відношення засудженого до праці, то слід зазначити, що засуджений працював, про що було зроблено висновок про можливість залучення засудженого до праці, про що було підтверджено як представником колонії, так і самим засудженим.

Щодо відшкодування витрат потерпілим, то засудженим частково погасив, а саме: моральну шкоду в сумі 62 528,52 грн., через Теофіпольський відділ Державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області і лише потерпілій ОСОБА_2 . Щодо іншого потерпілого, якому вироком суду також було стягнуто моральну шкоду в сумі 200 000,00 грн., то засудженим жодної суми не відшкодовано, оскільки потерпілий помер. Сума невідшкодованої шкоди становить 337 471 грн. 48 коп.

Кагарлицькою виправною колонією № 115 було зроблено висновок, що засуджений ОСОБА_1 за час відбування покарання сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Проте, невідбуте засудженим ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі становить 2 р. 117 днів та є значно великою та призведе до порушення принципу невідворотності покарання.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що засуджений ОСОБА_1 не повністю підпадає під положення ст.. 81 КК України, так як процес виправлення не досягнув тієї стадії, тому подане подання про умовно-дострокове звільнення щодо засудженого ОСОБА_1 на даний момент є передчасним, тому у задоволенні подання слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.. 537, 539 КПК України, ст.. 81 КК України, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким» № 2 від 26 квітня 2002 р., суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні подання начальника Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)» погоджене з спостережною комісією при Обухівській районній державній адміністрації про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбуття основного покарання щодо засудженого ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області протягом 7 діб з дня проголошення.

Суддя І.І. Шевченко