Рішення № 99672637, 17.09.2021, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/561/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2021 року смт. Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області

у складі головуючого судді Миколайчука П.В.,

при секретарі судових засідань Довгаленко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження, -

ВСТАНОВИВ:

05.07.2021 до Брусилівського районного суду Житомирської області надійшов адміністративний позов в якому позивач ОСОБА_1 просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що 25.06.2021 ним було отримано повідомлення з районного відділення ДВС, у якому ОСОБА_1 було повідомлено про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання постанови начальника СРПП Брусилівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області від 10.06.2020, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126, ч. 5 ст.121, ст. 125 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. З отриманої копії постанови від 10.06.2020 вбачалось, що ОСОБА_1 того ж дня о 14 год. 00 хв. в смт. Брусилів по вул. Шевченка керував т.з. ВАЗ-3110, д.р.н. НОМЕР_1 , при цьому не був пристебнутий ременем безпеки, не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії та був відсутній вогнегасник, чим порушив п. 2.1-а, п. 2.3-в, 31.4.7-є Постанови КМУ Про Правила дорожнього руху та вчинив адмінправопорушення, передбачені ч.1 ст. 126, ч. 5 ст.121, ст. 125 КУпАП. Позивач вказує, що він даного правопорушення не вчиняв, 10.06.2020 року його працівник поліції не зупиняв, документи, а саме: посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності - не оглядалися, оскаржувана Постанова складалась без його присутності, про що свідчіть і відсутність його підпису на постанові. Також вказує, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 26.06.2009, ОСОБА_2 є власником автомобіля ГАЗ 31105, д.р.н. НОМЕР_1 , а не автомобіля ВАЗ 3110 з цим же номером, яким, як зазначено в постанові, нібито керував позивач, що підтверджує необґрунтованість оскаржуваної постанови. З наведених вище підстав вважає оскаржувану постанову серії БАА № 071015 від 10.06.2020 протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а провадження - закриттю, про що і просив суд. Також у позові просив поновити строк на звернення до суду як такий, що пропущено з поважних причин, оскільки про існування оскаржуваної постанови дізнався лише в червні 2021, після чого і подав позов до суду.

Ухвалою судді Брусилівського районного суду Житомирської області від 14.07.2021 позов залишено без руху.

Ухвалою суду від 22.07.2021 позивачу поновлено строк на звернення до суду, у справі відкрито провадження, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 02.08.2021 за клопотанням позивача у справі замінено відповідача з відділу поліції № 2 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області на Головне управління Національної поліції в Житомирській області. Цією ж ухвалою суду судом витребувано у відповідача матеріали щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за постановою серії БАА № 071015 від 10.06.2020.

08.09.2021 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив. Зазначив, що ОСОБА_1 знаючи про винесену постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності та нехтуючи власними правами та обов`язками, лише 02.07.2021 звернувся до Брусилівського районного суду Житомирської області із позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення (через 13 місяців), тим самим порушив строки оскарження постанови. В зв`язку з цим просив відмовити в задоволенні позову. Одночасно вказав на відсутність порушень з боку працівника поліції при винесенні оскаржуваної постанови, оскільки ОСОБА_1 допустив порушення ПДР України. Також до відзиву було додано лист відповідача до начальника ВП №2 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області з вимогою про надання суду витребуваних доказів щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за постановою серії БАА № 071015 від 10.06.2020.

Судове засідання 31.08.2021 було відкладено в зв`язку з залученням до справи представника позивача та надання можливості для ознайомлення з матеріалами справи.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі, підтримав позов.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Житомирській області в судове засідання повторно не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі, відношення до позову стороною зазначено у відзиві на позов, тому суд розглядає справу без участі представника відповідача відповідно положень ст. 205 та ст. 286 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, в зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом на підставі поданих заяв по суті справи, наданих письмових доказів встановлені наступні факти та обставини.

10.06.2020 начальником СРПП № 1 Брусилівського ВП Коростишівського ВП УГНП у Житомирській області лейтенантом поліції Шиманським Р.В. винесено постанову серії БАА № 071015 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126, ч. 5 ст.121, ст. 125 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. Згідно змісту постанови, ОСОБА_1 10.06.2020 о 14 год. 00 хв. в смт. Брусилів по вул. Шевченка керував т.з. ВАЗ-3110, д.р.н. НОМЕР_1 , при цьому не був пристебнутий ременем безпеки, не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії та був відсутній вогнегасник, чим порушив п. 2.1-а, п. 2.3-в, 31.4.7-«є» Правил дорожнього руху та вчинив адмінправопорушення, передбачені ч.1 ст. 126, ч. 5 ст.121, ст. 125 КУпАП. При цьому в постанові відсутній підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в відповідній графі наявний запис про відмову в підписанні постанови. Вказане підтверджується копією постанови від 10.06.2020 (а.с.12).

Відповідно копії посвідчення водія серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 має посвідчення водія категорії «В» та «С» з правом керування, зокрема, автомобілями, масою до 3,5 т, (а.с.13).

Відповідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , автомобіль марки ГАЗ – 31105, д.р.н. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 (а.с.14).

Відповідно копій вимог державного виконавця від 08.06.2021 та поштового конверту, ОСОБА_1 14.06.2021 було направлено вимогу про сплату коштів за постановою № 071015 від 10.06.2020 (а.с.15,16).

Інших доказів суду сторонами на надано. З відзивом відповідач жодних доказів суду не надав, клопотань про витребування доказів – не надходило.

На виконання ухвали суду про витребування доказів щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за постановою серії БАА № 071015 від 10.06.2020, 16.09.2021 до суду надійшов лист від представника відповідача, в якому зазначено про те, що витребувані судом матеріали щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за постановою від 10.06.2020 направлені на виконання до Брусилівського районного відділу ДВС, тобто виконання відповідачем ухвали суду про витребування доказів є неможливим.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі про порушення Правил дорожнього руху, визначені ч.1 ст. 126, ч. 5 ст.121, ст. 125 КУпАП.

Вимогами статті 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З положень ст. 247 КУпАП вбачається, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Згідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана: по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, а по-друге, відповідно до ст. 252 КУпАП дослідити докази, перелік яких визначений ст. 251 КУпАП, та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відтак, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019року (справа № 357/10134/17 - К/9901/32368/18).

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, всупереч вимогам ст. 77, 78 КАС України відповідачем у даній справі суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення позивачем порушення, передбаченого ч.1 ст. 126, ч. 5 ст.121, ст. 125 КУпАП, зокрема у матеріалах справи відсутні матеріали фото - чи відео зйомки вчиненого порушення, покази свідків або інші докази, якими суб`єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення.

Аналізуючи вищенаведене, суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише у оскаржуваній постанові та не підтверджується жодними іншими належними доказами. Тобто суд констатує, що відповідач не надав суду жодних доказів щодо обгрунтованості притягнення позивача до адміністративної відповідальності та винесення оскаржуваної постанови. Крім того, самі обставини скоєння правопорушення, зазначені в оскаржуваній постанові, спростовані наданим позивачем свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, згідно якого за вказаним в постанові реєстраційним номером зареєстровано інший транспортний засіб ніж зазначений у постанові.

Таким чином, відсутність фото-відеофіксації події 10.06.2020, відсутність пояснень свідків (про які зазначено у тексті постанови), відсутність інших доказів не дає суду можливості встановити дотримання відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановленої КУпАП та Інструкцією № 1395, що передує винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Одночасно суд зауважує, що на виконання вимог ст. 9 КАС України суд вживав заходів необхідних для з`ясування всіх обставин у справі шляхом витребування доказів, однак відповідачем такі докази суду надані не були, з клопотанням про витребування доказів відповідач до суду не звертався. При цьому суд критично ставиться до аргументів відзиву в частині існування доказів винуватості позивача у вчинення правопорушення 10.06.2020, оскільки вказаних доказів відповідачем суду не було надано. Твердження відповідача про неможливість надання доказів суду в зв`язку з їх направленням до відділу ДВС на примусове виконання суд відхиляє, адже згідно Закону України «Про виконавче провадження» на примусове виконання направляється саме і лише виконавчий документ, а не всі наявні докази по справі, які витребовувались судом і які можуть бути наявні у відповідача.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення адміністративного правопорушення позивачем, саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26 квітня 2018 року (справа №338/1/17).

У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, відтак, відсутні докази вчинення позивачем інкримінованих правопорушень та, відповідно, особа має вважатися невинуватою.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, оскільки під час розгляду справи не доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення та враховуючи, що місцевий загальний суд як адміністративний має повноваження щодо закриття справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відтак позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

На підставі ст. 139 КАС України, на користь позивача з відповідача підлягають стягненню судові витрати у розмірі сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 245, 247, 251, 278, 280 КУпАП, ст. ст. 5, 6, 8, 9, 10, 14, 139, 205, 229, 241, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження, - задовольнити.

Скасувати постанову серії БАА № 071015 від 10.06.2020 винесену начальником СРПП № 1 Брусилівського ВП Коростишівського ВП УГНП у Житомирській області лейтенантом поліції Шиманським Р.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126, ч. 5 ст.121, ст. 125 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Брусилівський районний суд Житомирської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та оголошено 03.09.2021 року.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Житомирській області, ЄДРПОУ 40108625, адреса: вул. Старий бульвар, 5/37, м. Житомир, 10008.

Суддя П.В. Миколайчук