Рішення № 99672592, 15.09.2021, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/483/21

Провадження № 2/168/221/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2021 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі

головуючого - судді Хаврони О.Й.,

з участю: секретаря Островерхої Т.С.,

розглянувши в смт. Стара Вижівка в залі суду у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Старовижівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Старовижівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_2 заповіту на вказане майно не складав. ОСОБА_3 , який є сином спадкодавця прийняв спадщину шляхом вступу у управління спадковим майном, однак належним чином не оформив своїх спадкових прав на будинок, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя ОСОБА_3 заповіту на вказане майно не складав. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті останнього є позивач, та дружина спадкодавця, яка відмовилися від прийняття спадщини. Вказуючи, що він прийняв спадщину після смерті батька шляхом спільного проживання на час відкриття спадщини, звернувся до нотаріуса, однак нотаріус йому відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок на ім`я спадкодавця, просить визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом смерті батька ОСОБА_3 .

Позивач в підготовче засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився, подав заяву, в якій Старовижівська селищна рада позов визнає повністю та просить справу розглядати за відсутності представника селищної ради.

Враховуючи, що в підготовче засідання учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглядає справу без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов слід задоволити з таких підстав.

Ч.3 ст.200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

За змістом ст.ст. 524, 548 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до положень ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12) і після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого майна, увійшов житловий будинок, збудований у 1963 р., з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , у якому він проживав разом з сином ОСОБА_3 (а.с. 11). Вказані будівлі збудовані у сільській місцевості і зареєстровані у погосподарській книзі сільської ради, а тому є підстави вважати, що вони прийняті в експлуатацію і не є самовільним будівництвом та належали ОСОБА_2 (а.с. 14, 16).

За життя ОСОБА_2 заповіту не складав (а.с. 14, 58 на звороті).

З досліджених судом матеріалів спадкової справи № 45 до майна померлого ОСОБА_2 (а.с. 52-60) видно, що ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті останнього, отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна (а.с. 48 на звороті).

Родинні відносини між спадкодавцем та ОСОБА_3 підтверджуються відповідним свідоцтвом про народження ОСОБА_3 (а.с. 11).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 13) і за життя правовстановлюючі документи на отриманий в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 житловий будинок не оформив.

Аналіз наведених вище обставин справи дає підстави для висновку, що в контексті положень ст.ст. 525, 548, 549 Цивільного кодексу УРСР ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_2 у встановленому законом порядку і зазначене вище нерухоме майно належало йому з моменту відкриття спадщини – дня смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Відповідно до положень ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК України).

Ч.3 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч.2 ст.1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Для прийняття спадщини або відмови від прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270, ч.1 ст.1273 ЦК України).

Встановлено, що позивач у справі є сином спадкодавця, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 10).

Позивач постійно проживав з батьком на день його смерті, подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті останнього (а.с. 14, 61).

ОСОБА_4 , яка є дружиною спадкодавця, подала нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3 на користь сина померлого ОСОБА_1 , який є позивачем у справі (а.с. 26, 45 на звороті).

Заповіту за життя ОСОБА_3 не складав, свідоцтво про право на спадщину на будинок після його смерті не видавалося, що підтверджується інформаційними довідками зі Спадкових реєстрів (а.с. 42-44).

Спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку в спадщині, немає.

З огляду на вказане, позивач ОСОБА_1 , як син спадкодавця, є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, який прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_3 .

Постановою нотаріуса від 28.04.2021 р. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вищевказане спадкове нерухоме майно (а.с. 15).

Наведені обставини справи об`єктивно підтверджуються дослідженими судом матеріалами спадкової справи № 10-2021 щодо майна померлого ОСОБА_3 з яких також видно, що окрім позивача ніхто із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до нотаріуса не звертався, інше майно після смерті останнього також успадкував позивач ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права, та відповідно до вимог ст.16 ЦК України має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права особи є визнання такого права.

Враховуючи, що за життя спадкодавець правовстановлюючих документів на житловий будинок не мав, в суді не встановлено обставин, які б вказували, що спадкодавець за життя набув право власності на житловий будинок неправомірно або, що на спадкове майно, окрім позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, а також враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, та з огляду на те, що захистити свої права позивач може лише шляхом звернення до суду, позов слід задовольнити, визнавши за позивачем право власності на вказане спадкове майно.

На підставі викладеного, ст.ст. 524, 548, 549 ЦК УРСР, ст.ст. 11, 15, 16, 1216, 1217, 1261, 1268, 1269, 1270, 1273, 1274, 1296, 1297 ЦК України та керуючись ст.ст. 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Волинського апеляційного суду безпосередньо або через Старовижівський районний суд Волинської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Старовижівська селищна рада, адреса місця знаходження: вул. Незалежності, 50, смт. Стара Вижівка, Волинська область, код за ЄДРПОУ 04333224.

Повний текст рішення складено 15.09.2021 р.

Суддя О. Й. Хаврона