Ухвала суду № 99668555, 15.09.2021, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 541/2215/19

Провадження № 1-кп/553/27/2021

У Х В А Л А

Іменем України

15.09.2021м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави у складі колегії суддів:

головуючого судді: Новака Ю.Д.,

суддів: Крючко Н.І., Парахіної Є.В.,

при секретарі: Каленіченко В.О.,

за участі прокурора: Петренко П.С.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

захисника-адвоката: Костенко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

З Полтавського апеляційного суду до Ленінського районного суду м. Полтави надійшли матеріали кримінального провадження № 12014170260000795 від 18.08.2014 року з обвинувальним актом та відповідними додатками по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, для розгляду по суті.

До суду надійшли клопотання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про проведення судового засідання по розгляду кримінального провадження № 12014170260000795 від 18.08.2014 року з обвинувальним актом та відповідними додатками по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України в режимі відеоконференції посилаючись на те, що вони проживають в інших містах області, мають неповнолітніх дітей та поганий стан здоров`я, що перешкоджає їм прибути безпосередньо в судове засідання до Ленінського районного суду м. Полтави.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про повторний примусовий привід свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , які, будучи належним чином повідомленими та викликаними в судове засідання без поважних причин не з`явилися, про причини своєї неявки суду не повідомили, хоча неодноразово викликались судом. Примусові приводи відносно них не виконано, через те, що останні уникають вручення їм відповідних викликів працівниками поліції. Також заявив клопотання про накладення грошового стягнення на вказаних свідків, оскільки останні до суду не з`явилися без поважних причин та не повідомили про причини свого неприбуття, заперечував щодо клопотання свідків про проведення їхнього допиту в режимі відеоконференції з іншими судами області як безпідставного та яке не підтверджується належними та поважними доказами неможливості прибуття свідків до суду для розгляду даного кримінального провадження. Просив відмовити в його задоволенні.

Захисник обвинуваченого - адвокат Костенко В.О. в судовому засіданні заперечував щодо клопотань свідків, вважав, що необхідно допитати вказаних свідків безпосередньо в залі суду за участі всіх учасників судового процесу, підстав які б свідчили про об`єктивну неможливість прибуття їх до суду немає, та будь-яких доказів суду не надано, щодо клопотання прокурора про примусовий привід та накладення грошового стягнення відносно свідків покладався на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримував думку свого захисника - адвоката Костенка В.О.

Колегія суддів, дослідивши клопотання свідків та заслухавши клопотання прокурора, заслухавши думки учасників судового засідання, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 КПК України, кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

У ч. 6 ст. 22 КПК України вказано, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження регламентовано ст. 336 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі:

1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин;

2) необхідності забезпечення безпеки осіб;

3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;

4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження;

5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

Аналіз наведеної норми свідчить, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не передбачає обов`язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони. Питання участі в судовому засіданні сторони в режимі відеоконференції суд має право вирішувати з урахуванням всіх об`єктивних обставин, які складаються при розгляді справи, до початку певного судового засідання, в певному конкретному випадку. Разом з тим, клопотання має бути обґрунтованим причинами, які ускладнюють або роблять неможливим особисту участь сторони в судовому засіданні, а також підтверджене відповідними доказами неможливості такої участі.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у клопотанні про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не обґрунтовано доказами жодної передбаченої ст. 336 КПК України підстави як і не надано доказів про це, за яких судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження).

За таких обставин, клопотання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про накладення грошового стягнення на свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , вислухавши думки учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку про необхідність накладення на свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , грошового стягнення за неявку до суду без поважних причин, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 66 КПК України свідок зобов`язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду.

У ч. 1 ст. 138 КПК України наведено вичерпний перелік поважних причин неприбуття особи на виклик, а саме:

1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання;

2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;

3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);

4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;

5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;

6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;

7) несвоєчасне одержання повістки про виклик;

8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.

Із системного аналізу наведених норм вбачається, що беззаперечним обов`язком свідка є його явка за викликом до суду, а в разі наявності поважних причин неможливості прибути за викликом до суду у визначений час, передбачених ст. 138 КПК України, свідок зобов`язаний заздалегідь про це повідомити суд.

У судове засідання 15 вересня 2021 року свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 вчергове не з`явилися, чим не виконали свій обов`язок прибути за викликом до суду, передбачений п. 1 ч. 2 ст. 66 КПК України.

Надаючи оцінку факту неявки на виклик суду, колегія суддів, враховує, що ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 у цьому провадженні викликалися неодноразово. Клопотання про неможливість своєї явки на виклик суду не направляли, а клопотання про проведення відеоконференції ними направлені без надання суду будь-яких обґрунтованих причин, які ускладнюють або роблять неможливим особисту участь їх в судовому засіданні, а також не підтверджені відповідними доказами неможливості такої участі. Документів, що підтверджували б поважність причин своєї неявки на виклик суду свідки не надали.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КПК України якщо свідок, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 144 КПК України грошове стягнення накладається: під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням слідчого, прокурора чи за власною ініціативою, а під час судового провадження - ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою.

З урахуванням конкретних обставин, зокрема, неодноразової неявки вказаних свідків в судове засідання, суд вважає, що грошове стягнення в розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб буде пропорційною мірою відповідальності свідків за неприбуття на виклик суду.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року у розмірі 2270 гривень, отже, сума грошового стягнення, накладеного на свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 складає 4540,00 гривень на кожного.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КПК України, у випадку, встановленому частиною першою цієї статті, до підозрюваного, обвинуваченого, свідка може бути застосовано привід.

Згідно до ст. 140 КПК України привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.

Таким чином, оскільки належно повідомлені свідки в судове засідання повторно не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, об`єктивний розгляд кримінального провадження за їх відсутності є не можливим, суд вважає необхідним застосувати повторно до останніх привід через органи поліції.

Керуючись ст.ст. 66, 139, 141, 144-147, 336, 371, 372 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

В задоволенні клопотань свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про проведення відеоконференції – відмовити.

Клопотання прокурора – задовольнити.

Накласти на свідків ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 грошове стягнення у розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень за неявку без поважних причин за викликом суду в судове засідання 15 вересня 2021 року.

Роз`яснити свідкам ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , що особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладання на неї грошового стягнення. Клопотання подається суду, який виніс ухвалу про накладання грошового стягнення.

Свідків:

ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , - піддати приводу у судове засідання, яке відбудеться о 10 год. 00 хв. 28 вересня 2021 року у приміщенні Ленінського районного суду м. Полтави (36022, м. Полтава, вул. Панянки, 38).

Копію ухвали в частині виконання приводу свідків направити начальнику Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області для виконання та прокурору Миргородської окружної прокуратури Петренко П.С. для відому.

Про результати виконання обов`язково повідомити суд .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ю.Д. Новак

Судді: Н.І. Крючко

Є. В. Парахіна