Ухвала суду № 99667266, 02.08.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 серпня 2021 року Справа 215/4078/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникова Г.В., розглянувши позовну заяву з доданими документами ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до директора Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Криворізької міської ради Косяк Наталії Володимирівни (50089, м.Кривий Ріг, вул.Маршака, 1а) про визнання бездіяльності протиправною,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу з позовом про:

- визнання протиправною бездіяльності директора Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Криворізької міської ради Косяк Наталії Володимирівни (далі - відповідач), у сфері управління за результатом розгляду заяви від 17.04.20 р. вх.79, яка виявилася у порушенні встановленого порядку ст.3,22,144 Конституції України та зобов`язання прийняти рішення в розумінні п.19 ч.1 ст.4 КАСУ;

- визнання протиправною бездіяльності відповідача, у сфері управління за результатом розгляду заяви від 17.04.20 р. вх.79, яка виявилася у відмові діяти до правового порядку ст.21, ч.2 ст.28, ч.3 ст.32,49 Конституції України та встановлення наявності компетенції виявляти ознаки інвалідності;

- визнання протиправною бездіяльності відповідача, у сфері управління за результатом розгляду заяви від 17.04.20 р. вх.79, яка виявилася у відмові діяти до правового порядку ст.19, 92 Конституції України та зобов`язання при законних підставах і умовах надати форму-088/0 для направлення на МСЕК для виявлення ознак інвалідності.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 05.07.2021 року позов ОСОБА_1 передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме в порушення п.2 ч.5 цієї статті, у позовній заяві:

- не зазначено офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача, оскільки це обов`язковий реквізит позовної заяви. Крім того, до суду не надано доказів неможливості створення такої адреси;

- найменування відповідача не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (з огляду на визначений код ЄДРПОУ 37861828).

До того ж, суд не може, відповідно до ч.2 ст.43 КАС України, встановити адміністративну дієздатність позивача, оскільки до матеріалів позовної заяви не долучено документів на її підтвердження (копії паспорта).

Одночасно з вищенаведеним, всупереч п.5 ч.5 ст.160 КАС України до позовної заяви не додано доказів, що підтверджують вказані у позові обставини (докази надсилання заяви до відповідача).

Крім того, суд зазначає, що зміст позовної заяви не містить чітких вимог та їх належного обґрунтування, доказів та/або послідовний розбірливий виклад обставин на підтвердження позовних вимог та суті спору.

У зв`язку з чим, суду не можливо встановити наявність порушених прав позивача та обставини, які йому передували, які відносини виникли у зв`язку із такими порушеннями, які права були порушені та обрані позивачем способи захисту.

Відповідно до ч.1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Всупереч зазначеній нормі позивачем не додано до позовної заяви додатків для відповідача.

Щодо клопотання про поновлення строку звернення з позовною заявою, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В постанові від 27.11.2018 року у справі № 473/2236/17 Верховний Суд вказує, що поважними обставинами визнаються обставини, які безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; обставини, які виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; обставини підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.

В клопотанні про поновлення строку позивач зазначає про повторне подання 22.06.2021 року адміністративного позову після отримання 31.05.2021 року ухвали суду від 02.11.2020 року у справі №215/3603/20 про повернення позовної заяви.

Однак, доказів на підтвердження отримання зазначеної ухвали саме 31.05.2021 року до суду не надано.

Крім того, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 28.04.2020 року у справі № 460/2864/18 повернення позовної заяви через недоліки в її оформленні не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Також судом враховано, що позовні вимоги у справі №215/3603/20 відмінні від заявлених в даному позові.

З огляду на зазначене, клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.

Щодо клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” частиною 2 статті 8 якого визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

На підтвердження неможливості сплатити судовий збір позивачем надано довідку з Тернівського управління праці та соціального захисту населення від 03.06.2021 року №5168, у якій зазначено, що він отримав компенсацію по догляду за інвалідом І групи у період з січня 2020 року по грудень 2020 року у сумі 410грн.88коп., а також компенсацію за надання соціальних послуг особам з інвалідністю І групи у період з січня 2020 року по грудень 2020 року у сумі 23913грн.12коп. Слід зазначити, що з цієї довідки неможливо визначити розмір річного доходу позивача, як того вимагає стаття 8 Закону України “Про судовий збір”.

Необхідність підтвердження неможливості сплатити судовий збір підтверджується правовими позиціями, викладеними у судових рішеннях Верховного Суду, а саме: в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху від 10.10.2019 у справі №215/3329/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 ; в ухвалі про відмову у відкритті касаційного провадження ОСОБА_1 від 16.10.2019 у справі №215/5288/18; в ухвалі про залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без руху від 17.10.2019 року у справі №215/3786/18.

Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в ухвалі про відмову у звільненні від сплати судового збору та повернення касаційної скарги ОСОБА_1 від 18.10.2019 у справі №215/5427/18 та ухвалі від 21.10.2019 у справі №215/1025/19 про повернення касаційної скарги ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.36 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Таким чином, з урахуванням висновків Верховного Суду, копія довідки, надана позивачем, не може бути належним доказом на підтвердження скрутного матеріального становища позивача ОСОБА_1 , оскільки доказів того, що щомісячна компенсація виплат непрацюючій особі є єдиним джерелом доходів позивача до суду надано не було, а тому така довідка не відображає відомості про об`єктивний матеріальний стан позивача станом на дату подання адміністративного позову, оскільки останній може мати і інші джерела доходу. З урахуванням наведенного суд відмовляє у звільненні від сплати судового збору за подання позовної заяви.

За викладених обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви з урахуванням ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до директора Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Криворізької міської ради Косяк Наталії Володимирівни про визнання бездіяльності протиправною – залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення визначених в описовій частині даної ухвали недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі усунення визначених вище недоліків позовної заяви, позивач зобов`язаний, відповідно до ст.129 Кодексу адміністративного судочинства України, надати письмову заяву про отримання кореспонденції суду на зазначену ним у позові електронну адресу, або визначити іншу електронну адресу для листування.

Копію ухвали надіслати:

- позивачу за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В.Кадникова