Вирок № 99666797, 16.09.2021, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/10715/20

Провадження №1-кп/463/310/21

В И Р О К

іменем України

16 вересня 2021 року Личаківський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Головатого Р.Я.

з участю: секретаря судових засідань Гудим В.Ю.

прокурора Мельника Ю.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Шніцара А.О.

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого Семочка О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140040002498 від 28.10.2019 року про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Реклинець Сокальського району Львівської області, раніше не судимого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -

встановив:

23.10.2019 близько 16-00 год. ОСОБА_1 перебуваючи в приміщенні загального коридору будинку АДРЕСА_2 виник конфлікт із громадянином ОСОБА_2 . У ході даного конфлікту ОСОБА_1 , на грунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, знаючи про те, що здоров`я будь-якої людини охороняється законом, протиправне посягання на нього є кримінально караним, діючи цілеспрямовано, незаконно, протиправно, умисно та з метою завдання невизначеної шкоди здоров`ю ОСОБА_2 , реалізуючи свій злочинний намір на заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 правою ногою наніс 4-5 ударів у нижню частину лівої гомілки та область паху ОСОБА_2 . Внаслідок ударів у ОСОБА_2 утворився синець та садно на лівій гомілці, які відносяться до легкого ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні вину не визнав і суду пояснив, що його сусідка ОСОБА_3 тривалий час здавала свою квартиру в оренду, тимчасові мешканці якої погано себе поводили. Крім цього, він звертався в управління соціального захисту Личаківського району з приводу наявності у ОСОБА_3 субсидії по квартирі. Комісія соціального захисту коли прибула до їх будинку АДРЕСА_3 одразу попрямувала до квартири ОСОБА_3 та перебувала там довгий час. Коли ОСОБА_3 привела свідка ОСОБА_4 до комісії для підтвердження її постійного проживання, люди які чекали, вирішили поспілкуватись з членами комісії. У зв`язку з цим, він, його дружина та свідки які були допитані в судовому засіданні підійшли до квартири АДРЕСА_4 . В цей час вийшла ОСОБА_3 та повідомила, що члени комісії працюють з документами і намагалась перед ними зачинити вхідні двері квартири. В подальшому з квартири вийшов ОСОБА_2 та почав його атакувати і вдарив його в коліно, у зв`язку з цим він відмахнувся і вдарив ОСОБА_2 в пах, інших ударів не наносив, про що свідчить відео досліджене в судовому засіданні. Конфлікт тривав близько 20 секунд. Хто зламав дверну ручку йому не відомо. Після чого була викликана поліція щодо незаконних дій членів комісії. З приводу нанесення ОСОБА_2 йому тілесних ушкоджень він звертався до лікаря за медичною допомогою. В березні 2020 йому стало відомо, що по даному факту проводиться досудове розслідування, у зв`язку з чим ним було подано заяву в поліцію щодо нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , однак на даний час кримінальне провадження закрито, але постанови про закриття кримінального провадження йому ще не вручено. Додатково зазначив, що нанесення ОСОБА_2 йому удару залишилось за кадром, оскільки відео яке досліджувалось в судовому засіданні було знято на його телефон, який він в той час тримав в руках. Цивільний позов потерпілого заперечив повністю.

Не зважаючи на не визнаннясвоєї вини у вчиненому, винність обвинуваченого в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується доказами безпосередньо дослідженими судом в судовому засіданні.

Так, потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 23.10.2019 до нього в квартиру АДРЕСА_4 прийшла з виконкому комісія. Коли члени комісії перебували у нього в квартирі, прийшов ОСОБА_1 та почав висловлювати якісь претензії до членів комісії. Він не пускав його в квартиру та намагався зачинити вхідні двері, але ОСОБА_1 наніс йому близько 4-5 ударів в ногу та пах від яких він впав на підлогу, вже будучи в квартирі, але перед цим встиг зачинити двері. Додатково зазначив, що після цього конфлікту в нього стався гіпертонічний криз і він двічі був в лікарні на лікуванні. Під час конфлікту, крім ОСОБА_1 була ще його дружина, яка знімала все на телефон. Також, зазначив, що з часу заселення його в квартиру обвинувачений постійно до нього чіплявся, як до переселенця.

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_5 , яка пояснила, що вона була в складі комісії, яка за зверненням ОСОБА_1 щодо незаконного отримання субсидії, прибула в 2019 році до будинку АДРЕСА_3 . З метою перевірки викладених в зверненні ОСОБА_1 обставин, комісія, яка складалась з 8 чоловік зайшла в квартиру АДРЕСА_5 цього ж будинку. Через деякий час ОСОБА_1 теж хотів зайти в цю квартиру, однак його не пустили і він вдарив ОСОБА_2 в ногу, вона побачила як потерпілий схилився. ОСОБА_1 був дуже агресивний, шарпав двері, в результаті чого зламав дверну ручку. Позаду обвинуваченого стояла його дружина та знімала конфлікт на телефон. Претензії ОСОБА_1 були з того приводу, що комісія спочатку мала прийти до нього, оскільки за його зверненням така була створена. На запитання сторони захисту свідок уточнила, що удару вона не бачила, але потерпілий тримався за ногу, обвинувачений до квартири не заходив.

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_3 , яка пояснила, що вона є власником квартири АДРЕСА_4 . 23.10.2019 до неї додому прийшла комісія з Личаківської районної адміністрації щодо звернення ОСОБА_1 . Обвинувачений з дружиною хотіли увірватись до неї в квартиру, однак вона їх не пускала, ОСОБА_1 її штовхнув та вирвав дверну ручку. В цей час потерпілий за неї заступився і обвинувачений його копнув. Додатково зазначила, що ударів було близько 5. Точно бачила удари по ногах. Коли зачинились двері потерпілий впав та втрачав свідомість.

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_6 , який пояснив, що він був в складі комісії, яка обстежувала квартиру щодо отримання субсидії. Коли комісія перебувала в квартирі, ОСОБА_1 почав стукати у вхідні двері та хотів поспілкуватись з членами комісії, потерпілий його не пускав у зв`язку з чим відбувся словесний конфлікт та шарпанина. Додатково зазначив, що хто кому наносив удари він не бачив, але потерпілий після конфлікту тримався за ногу. Хто виламав дверну ручку теж не бачив.

Аналогічними за змістом показами з приводу цих же обставин даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_7 , яка додатково зазначила, що вона як член комісії перебувала в квартирі АДРЕСА_4 біля вхідних дверей. В цей час хтось почав сильно стукати і виламувати вхідні двері, коли потерпілий відкрив двері вона почула удар і останній схопився за ногу. За дверима був ОСОБА_1 з дружиною.

Аналогічними за змістом показами з приводу цих же обставин даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_8 , який додатково зазначив, що ОСОБА_1 з дружиною намагались пройти в квартиру де він з іншими членами комісії перебував, через що і відбувся конфлікт.

Аналогічними за змістом показами з приводу цих же обставин даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_9 , яка додатково зазначила, що ОСОБА_1 з дружиною намагались пройти в квартиру, відбулась шарпанина. Ударів вона не бачила, але потерпілий тримався за ногу та розтирав її.

Аналогічними за змістом показами з приводу цих же обставин даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_10 , яка додатково зазначила, що вона чула шарпанину та грюкіт, після чого потерпілий впав і йому подали стілець.

З оголошеного в судовому засіданні протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 28.10.2019 (а.с.61-62), згідно якого у потерпілого ОСОБА_2 прийнято заяву про кримінальне правопорушення, в якій він повідомив про нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_1 .

З оголошеного в судовому засіданні висновку експерта №1085 від 30.10.2019, згідно з яким при обстеженні гр. ОСОБА_2 лікарями КНП «КЛШМД м.Львова» в жовтні 2019 було встановлено діагноз: «Садно, забій м`яких тканин лівої гомілки». Під час проведення судово-медичної експертизи у потерпілого виявлені: синець та садно на лівій гомілці, які утворились від дії тупого предмета, могли виникнути від удару ногою 23.10.2019, як вказано в постанові та потерпілим, і відносяться до легкого ступеня тяжкості. Об`єктивно судово-медичних даних, які би давали підставу стверджувати про можливість виникнення синця та садна на лівій гомілці внаслідок падіння потерпілого на площину з висоти власного росту, немає. (а.с.63-64)

З оголошеного в судовому засіданні листа Личаківської районної адміністрації №4-33-1193 від 20.01.2020 та Акта №1730 від 23.10.2019 обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, згідно з якими 23.10.2019 комісією проводилась перевірка умов проживання в квартирі АДРЕСА_4 .(а.с.67-68).

З оголошеного в судовому засіданні протоколу проведення слідчого експерименту від 26.11.2019 та фото таблиці до нього, згідно з яким потерпілий ОСОБА_2 вказує про обставини нанесення йому тілесних ушкоджень (а.с.72-80).

З оголошених в судовому засіданні постанови про доручення призначити додаткову судово-медичну експертизу від 09.12.2019, клопотання про надання тимчасового доступу до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю від 18.12.2019, ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова про тимчасовий доступ до речей і документів від 26.12.2019, заяви ОСОБА_2 від 24.02.2020, згідно з яких вбачається, що за клопотанням потерпілого органом досудового розслідування призначено додаткову судово-медичну експертизу, однак ОСОБА_2 від проведення такої відмовився та просив завершувати розслідування на підставі зібраних доказів (а.с.82-87).

З оголошеного в судовому засіданні протоколу проведення слідчого експерименту від 20.02.2019 та фото таблиці до нього, згідно з яким свідок ОСОБА_3 вказує про обставини нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень потерпілому, ударів по нозі та в пах (а.с.88-96).

З оголошеного в судовому засіданні протоколу огляду предметів від 19.03.2020 та оглянутого USB накопичувача «Kingston», наданого стороною захисту, згідно яких зафіксовано обставини конфлікту 23.10.2019, шарпанина та нанесення обвинуваченим ударів ногою в пах потерпілому.(а.с.103-104).

Суд погоджується з позицією сторони захисту, що на відео не зафіксовано нанесення ударів потерпілому в ногу, разом з тим наведене не свідчить про відсутність таких ударів, оскільки на відео не зафіксовано учасників конфлікту в повний ріст.

Оцінюючи докази в сукупності суд визнає їх допустимими, належними, достатніми та достовірними і такими, які об`єктивно і повно доводять вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому проступку за ч.1 ст.125 КК України.

Не беручи до уваги розбіжності в показах обвинуваченого та потерпілого з приводу обставин вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.125 КК України – умисне легке тілесне ушкодження, кваліфіковано правильно, тобто за наслідками, які настали внаслідок заподіяння шкоди здоров`ю потерпілого.

З приводу показів наданих в судовому засіданні свідком ОСОБА_11 , яка повідомила, що була очевидцем конфлікту і бачила як ОСОБА_2 вийшов з квартири ОСОБА_3 в загальний коридор і почав копати ОСОБА_1 , і вона не бачила як обвинувачений наносив будь-які удари потерпілому, додатково зазначивши, що подія мала місце у 2020 році, то такі покази судом критично оцінюються і не беруться до уваги, оскільки такі суперечать вище зазначеним доказам щодо часу і дати події, показам потерпілого, свідків та дослідженого відеозапису, наданого стороною захисту.

З приводу показів наданих в судовому засіданні свідком ОСОБА_12 , яка повідомила, що 23.10.2019 за зверненням мешканців, щодо незаконного отримання субсидії, прибула комісія, яка одразу попрямувала в квартиру ОСОБА_3 і через деякий час вона, ОСОБА_1 та інші мешканці підійшли до дверей квартири, де була комісія та почали стукати, внаслідок чого двері відкрила ОСОБА_3 , їй на допомогу прийшов ОСОБА_2 і почав штовхатись, розмахувати руками і ногами, то такі покази судом не беруться до уваги, оскільки суперечать вище зазначеним доказам.

З приводу показів наданих в судовому засіданні свідком ОСОБА_13 – дружиною обвинуваченого, яка повідомила, що у зв`язку з приходом комісії вони з чоловіком спеціально повернулись з відпочинку з м.Берегово, однак комісія без попереднього спілкування з ними, як заявниками, попрямувала до квартири сусідки і довгий час там перебувала, у зв`язку з чим вона, її чоловік - ОСОБА_1 та інші мешканці будинку підійшли до вхідних дверей квартири АДРЕСА_4 щоб поспілкуватись з членами комісії, однак коли відкрились двері потерпілий почав штовхати її чоловіка та копати ногами, в результаті чого в нього на коліні та ногах були синці, то такі покази судом не беруться до уваги і не можуть бути підставою для винесення виправдувального вироку, оскільки суду не представлено доказів заподіяння обвинуваченому тілесних ушкоджень внаслідок конфлікту і такі покази спростовуються переліченими вище доказами.

При призначенні покарання суд керується наступним.

Згідно з п.3 ч.1 ст.65 КК України, суд призначаючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Тому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків.

Особи обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, відсутністю обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, та вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.125 КК України.

З приводу заявленого цивільного позову потерпілим ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення з останнього 50000 грн. моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, суд вважає, що такий підлягає задоволенню частково з врахуванням наступного.

Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно з ч.1 ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає серед іншого у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

У п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди» зазначено, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Судом встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_1 при вчиненні проступку було заподіяно потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження: синець та садно на лівій гомілці, які утворились від дії тупого предмета, могли виникнути від удару ногою. Разом з тим, суд приходить до переконання, що посилання потерпілого в позовній заяві на погіршення стану свого здоров`я внаслідок протиправних дій обвинуваченого та перебування його у зв`язку з цим на стаціонарному лікуванні з 24.10.2019 по 29.10.2019 і повторно в грудні 2019 року є безпідставним та не підтверджене жодними доказами. Крім цього, в судовому засіданні встановлено, що постановою від 09.12.2019 слідчим призначено додаткову судово-медичну експертизу щодо встановлення причинного зв`язку перебування ОСОБА_2 на стаціонарному лікування з подіями 23.10.2019, однак від такої експертизи потерпілий відмовився.

З врахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку, що все ж таки дії обвинуваченого спричинили потерпілому моральні страждання через фізичний біль, емоційні та душевні страждання, а також з врахуванням характеру вчинених обвинуваченим протиправних дій та вимог розумності та справедливості, суд приходить до переконання, що розмір грошового відшкодування за завдану моральну шкоду повинен становити 4000, 00грн.

Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд, –

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125КК України і призначити йому покарання у виді штрафу 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) грн.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4000 грн 00 коп. на відшкодування моральної шкоди.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга через суд першої інстанції до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору, потерпілому.

Суддя: Р.Я. Головатий