Ухвала суду № 99664499, 15.09.2021, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/9418/13-ц

Провадження № 2-с/750/113/21

У Х В А Л А

15 вересня 2021 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Супрун О.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі за заявою Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення,

в с т а н о в и в :

08.10.2013 Деснянський районний суд м. Чернігова за заявою Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради видав судовий наказ №750/9418/13-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.01.2011 по 01.09.2013 в сумі 1 978 грн 10 коп. та по 28 грн 68 коп. з кожного судового збору.

13.09.2021 до Деснянського районного суду міста Чернігова надійшла заява ОСОБА_1 про скасування вказаного судового наказу, з клопотанням про поновлення пропущеного строку для подачі такої заяви.

Згідно з частиною першою статті 170 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом – ЦПК України) боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

Відповідно до частини другої статті 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Пропущення строків звернення до суду не може бути безумовною підставою для повернення заяви, оскільки процесуальним законодавством передбачено можливість визнання судом причини пропуску таких строків поважними.

Поважними причинами пропущення строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Разом з тим, на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.

Крім того, відповідно до прецедентного права Європейського Суду право на доступ є одним з аспектів права на суд, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні. Тим не менше, ці обмеження не повинні обмежувати або зменшити доступ людини таким чином або в такій мірі, що сама суть права знеціниться; такі обмеження не будуть сумісні положеннями Конвенції, якщо вони не переслідують законну мету або якщо немає розумної пропорційності між використовуваними засобами і переслідуваною метою (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Перес де Рада Каванілес проти Іспанії).

Як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

У справі Белле проти Франції Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Відповідно до частини 4 статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 дізналася про судовий наказ, що його просить скасувати, 12.08.2021 – в день ознайомлення з матеріалами справи.

П`ятнадцятиденний строк на подачу заяви про скасування наказу боржником пропущений, оскільки ОСОБА_1 з 13 по 28 серпня 2021 року хворіла та потребувала суворого домашнього режиму, що підтверджується консультативними висновками спеціаліста.

Враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, спрямовану на ефективний доступ особи до суду для захисту її порушеного права, приймаючи до уваги обґрунтування пропущення боржником строку звернення до суду за захистом своїх прав, є всі підстави для висновку щодо наявності поважних причин пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду та, в свою чергу, відсутності підстав для повернення заяви.

Згідно з приписом частини третьої статті 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи відсутність підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, відповідно до частини третьої статті 171 ЦПК України заява підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 171, 258 - 261 ЦПК України,

у х в а л и в :

Поновити ОСОБА_1 строк для подання заяви про скасування судового наказу.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі за заявою Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення – задовольнити.

Скасувати судовий наказ Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 жовтня 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01 січня 2011 року по 01 вересня 2013 року в сумі 1 978 грн 10 коп. та по 28 грн 68 коп. з кожного судового збору.

Роз`яснити Комунальному підприємству «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради, що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті судом у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала не підлягає оскарженню та набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Суддя