Ухвала суду № 99660864, 16.09.2021, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/1236/19

Провадження №1-кп/472/77/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про повернення обвинувального акту

16 вересня 2021 року смт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Кучерявенка С.С., за участю: секретаря судового засідання – Чорної О.В., прокурора – Морозова Д.М., захисника – Коноваленка О.О., обвинуваченого – ОСОБА_1 , розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт /зі змінами від 15 листопада 2019 року/ й додані до нього матеріали справи у кримінальному провадженні №32018150000000044, внесеному до ЄРДР 21.06.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 212, ч.1 ст 366 КК України , -

В С Т А Н О В И В:

До Веселинівського районного суду надійшов обвинувальний акт й додані до нього документи у кримінальному провадженні №32018150000000044, внесеному до ЄРДР 21.06.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 212, ч.1 ст. 366 КК України.

Ухвалою суду від 06 липня 2021 року призначено справу до підготовчого судового засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Морозов Д.М. виказав думку про можливість призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Захисник Коноваленко О.О. та обвинувачений ОСОБА_1 підтримали думку прокурора про можливість призначення справи до судового розгляду.

З`ясувавши позицію прокурора Морозова Д.М. щодо можливості призначення до судового розгляду обвинувального акту або його повернення прокурору, заслухавши з цих же питань думку захисника Коноваленка О.О. та обвинуваченого ОСОБА_1 ,які підтримали думку прокурора, дослідивши надані до суду відповідні процесуальні документи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має повернути прокурору обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Положення ст. 291 наведеного Кодексу встановлюють, що обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором, у випадку погодження з ним останнього, а у самому обвинувальному акті, наряду з іншим, повинні бути викладені: фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими; правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частину статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, а за ч.4 цієї ж норми закону, надання до суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

З огляду на ст.ст.110, 283 зазначеного Кодексу, всі рішення органів досудового розслідування, прокурора є процесуальними рішеннями, які оформлюються постановами та обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відомості про що вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ст.7 вказаного Кодексу, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань, речей і документів, диспозитивність судового провадження, а згідно зі ст.2 цього Кодексу, завданнями кримінального провадження, наряду із захистом особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, застосування до них лише належної правової процедури.

За приписами ч.1 ст.337 вказаного Кодексу, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, а за змістом п.13 ч.1 ст.3 цього ж Кодексу, обвинуваченням є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленим цим Кодексом.

Отже , за наведених вимог Кримінального процесуального закону, суд в підготовчому судовому засіданні має перевірити обвинувальний акт на предмет його відповідності не тільки положень ст.291 цього закону, а й дотримання слідчим чи прокурором під час складення обвинувального акту засад кримінального провадження.

Проте, при складенні й погодженні наданого на розгляд суду обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_1 , ні слідчими СУ ГУ ДФС у Миколаївській області, ні прокурором відділу прокуратури Миколаївської області Мовчан Т. наведені вище вимоги закону дотримані не були.

Згідно з ч. 1 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором.

Затвердження прокурором обвинувального акту щодо обвинувачених та не скріплення його печаткою є порушенням вимог до реквізитів офіційного документу. Оскільки в контексті примітки до ст. 358 КК України під офіційним документом слід розуміти документ, що містить зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи – докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднання громадян, юридичних осіб, незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Саме підписання й затвердження обвинувального акту прокурором та скріплення його підпису печаткою надає цьому документу статус офіційного і свідчить про належний нагляд за досудовим розслідуванням.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 КПК України визначено, що одночасно з переданням обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування заходів медичного або виховного характеру.

Вказана норма є імперативною (лат. juscogens) та має вказівку категоричного характеру й обов`язкової умови виконання цієї норми, визначаючи конкретного суб`єкта, який має виключне право та обов`язок надання копії обвинувального акту як підозрюваному, так і його захиснику. В матеріалах справи відсутні відомості про вручення обвинувального акту обвинуваченому ОСОБА_1 та копію реєстру.

При аналізі змісту обвинувального акту (зі зміненим 15.11.2019 року обвинуваченням) суд встановив, що він містить обставини, які прокурор вважає доведеними (друга сторінка зміненого обвинувального акту - Розділ: Змінене обвинувачення, виклад фактичних обставин та правова кваліфікація:) та містить правову кваліфікацію, проте прокурором не внесено в обвинувальний акт формулювання обвинувачення з текстом - ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що - "текст відсутній".

Крім того відповідно до ОСОБА_2 прокурора області Н. Степанчак від 16 грудня 2019 року та керівника Миколаївської обласної прокуратури від 15 вересня 2020 року ОСОБА_3 змінено склад групи прокурорів. Прокурором призначено прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Миколаївської області Т.М. Мовчан. Отже на день затвердження зміненого обвинувального акту прокурор Т.М. Мовчан не мав повноважень, щодо проведення будь яких процесуальних дій, що підтверджується відсутністю в справі постанови про призначення групи прокурорів.

При цьому, недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд.

Із аналізу ст. 36, 37 КПК України вбачається, що визначення керівником органу прокуратури прокурора (групи прокурорів), який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні є кримінально-процесуальним рішенням, яке утворює, змінює чи припиняє права і обов`язки, тобто має правові наслідки, в конкретному кримінальному провадженні з його початку до завершення та за процесуальною формою має бути передбачено (встановлено) кримінальним процесуальним законом.

Відсутність зазначеної постанови в матеріалах кримінального провадження або її не підписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень (така ж позиція була викладена ОП ККС ВС по справі № 754/7061/15 від 22 лютого 2021 року).

На думку суду, єдиним можливим й законним судовим рішенням є повернення зазначеного акту прокурору Миколаївської області. Вказані недоліки обвинувального акту та його невідповідність положенням ст.291 КПК України є суттєвими і перешкоджають призначити судовий розгляд кримінального провадження..

Керуючись ст.ст.2-3, 7-9, 22-23, 91-92, 291, 314, 369-372, ч.2 ст.376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Обвинувальний акт /із змінами від 15 листопада 2019 року/ з матеріалами справи у кримінальному провадженні №32018150000000044, внесеному до ЄРДР 21.06.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 212, ч.1 ст 366 КК України, повернути прокурору прокуратури Миколаївської області, для усунення в розумні строки виявлених судом порушень вимог КПК України, викладених у мотивувальній частині ухвали.

Копії ухвали направити для виконання прокурору прокуратури Миколаївської області, а також надати для відома іншим заінтересованим особам.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Веселинівський районний суд Миколаївської , протягом 7 днів з дня проголошення.

Суддя С.С. Кучерявенко