Ухвала суду № 99660706, 06.09.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №145/492/20

Провадження № 1-кп/127/723/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 року місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді: Гайду Г.В.,

за участю секретаря судового засідання: Бойко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання прокурора Тиврівського відділу Вінницької окружної прокуратури Веселовського М.А. про закриття кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013010320000055 від 19.02.2013 у зв`язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Веселовського М.А.,

представника потерпілого: Бондара М.С.,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання прокурора Тиврівського відділу Вінницької окружної прокуратури Веселовського М.А. про закриття кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013010320000055 від 19.02.2013 у зв`язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Вказане клопотання мотивовано тим, що навесні 2008 року працівники ТОВ «Поділля ЛатІнвест», орендуючи земельні паї на території Колюхівської сільської ради Тиврівського району, під час обробки земель пошкодили насадження ліщини та фундука, які належали ФГ «Михайлів Кут».

Крім цього, працівники ТОВ «Поділля ЛатІнвест» привласнили майно, що перебувало у володінні ФГ «Михайлів Кут», вказані дії стали перешкодою у здійсненні ФГ «Михайлів Кут» господарської діяльності.

За даним фактом внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013010320000055 від 19.02.2013, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 194, ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 206, ч. 2 ст. 206 КК України та розпочато досудове розслідування.

Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні було допитано потерпілого, ряд свідків,призначено та проведено ряд судово-товарознавчих експертиз, проведено огляд місця події, проведено слідчий експеримент з потерпілим ОСОБА_1 , однак станом на день складання даного клопотання особу, яка вчинила дані кримінальні правопорушення досудовим розслідуванням не встановлено.

Крім того, у кримінальному провадженні будь-кому про підозру не повідомлено та досудове розслідування у ньому жодного разу не зупинялось, під час досудового розслідування здобути докази та встановити особу, винну у вчинені кримінальних правопорушень не представилось можливим, про підозру у даному кримінальному провадженні нікому не повідомлено.

Прокурор Веселовський М.А. у судовому засіданні клопотання підтримав, просив суд його задовольнити на закрити провадження, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України з мотивів, викладених у клопотанні.

Представник потерпілого ФГ «Михайлів Кут» Бондар М.І. заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, зазначив, що органами досудового розслідування протягом тривалого періоду не було здійснено жодних процесуальних дій на встановлення осіб, які вчинили дані кримінальні правопорушення, попри те, що потерпілим у заяві про вчинене кримінальне правопорушення та у подальших зверненнях до органів досудового розслідування неодноразово зазначалось, що умисні протиправні діяння на пошкодження майна потерпілого були вчинені працівниками «Поділлялатінвест», а тому представник потерпілого Бондар М.І. просив суд направити кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування.

Вислухавши думку прокурора, представника потерпілого, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом, зокрема, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Разом з тим, згідно п. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Як вбачається із матеріалів поданого клопотання та додатків до нього, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013010320000055 були внесені 19.02.2013 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 194, ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 206, ч. 2 ст. 206 КК України.

Санкція ч. 1 ст. 194 КК України (в редакції, станом на момент вчинення кримінального правопорушення) передбачає покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Санкція ч. 1 ст. 191 КК України (в редакції, станом на момент вчинення кримінального правопорушення) передбачає покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Санкція ч. 2 ст. 191 КК України (в редакції, станом на момент вчинення кримінального правопорушення) передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Санкція ч. 3 ст. 191 КК України (в редакції, станом на момент вчинення кримінального правопорушення) передбачає покарання у виді обмеження волі на строк від трьох до п`яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Санкція ч. 1 ст. 206 КК України (в редакції, станом на момент вчинення кримінального правопорушення) передбачає покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або обмеження волі на строк до трьох років.

Санкція ч. 2 ст. 206 КК України (в редакції, станом на момент вчинення кримінального правопорушення) передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки – у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки – у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п`ять років – у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункту 2 цієї частини; 4) десять років – у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років – у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, органами досудового розслідування проводились ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій спрямованих на встановлення особи, яка вчинила кримінальні правопорушення, а саме: допитано потерпілого, ряд свідків, призначено та проведено ряд судових експертиз, проведено огляд місця події та проведено слідчий експеримент із потерпілим ОСОБА_1 .

Разом з тим, як убачається із матеріалів кримінального провадження, зазначені процесуальні дії органами досудового розслідування проводились після неодноразових скарг потерпілого ОСОБА_1 та після оскарження потерпілим дій органів досудового розслідування у судовому порядку.

Крім того, останні слідчі (розшукові) та процесуальні дії органами досудового розслідування проводились ще у січні 2021 року, попри те, що представник потерпілого Бондар М.С. неодноразово зазначав та повідомляв органи досудового розслідування, що особами, які вчинили дані кримінальні правопорушення є працівники ТОВ «Поділлялатінвест».

Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких у тому числі відносяться: законність, публічність.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язаний всебічно, і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Як зазначив Європейський суд з прав людини по справі Євген Петренко проти України (заява № 55749/08 від 29.01.2015) п. 65 для того, щоб розслідування могло вважатися ефективним , воно має в принципі призвести до встановлення фактів у справі та встановлення і покарання винних. Державні органи повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для збереження доказів, що стосуються події, включаючи показання свідків, висновки судових експертиз тощо. Будь-які недоліки розслідування, які підривають його здатність до встановлення причин заподіяння ушкоджень або винних осіб, ставлять під сумнів дотримання цього стандарту та вимог оперативності й розумної швидкості. Як вбачається з п. 40 рішення Європейського суду з прав людини Юрій Іларіонович Щокін проти України від 03.10.2013 року, заява № 4299/03 державні органи мають вживати усіх заходів, які було б розумно від них очікувати, для зібрання доказів щодо ходу подій. Якщо розслідування містить недоліки, які не дозволяють встановити причину смерті або визначити винних осіб, які є безпосередніми виконавцями злочину або особами, які його фінансували чи організовували, то таке розслідування може не відповідати вимозі ефективності.

Відповідно до вимог ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Внесення змін до КПК України і, зокрема, доповнення ч.1 ст. 284 КПК України пунктом 3-1 не звільняє слідчого та прокурора від виконання завдань кримінального провадження та виконання обов`язків, визначених загальними засадами кримінального провадження.

Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

У даному кримінальному провадженні, фактично останні слідчі дії були здійснені ще у січні 2021 року та лише після неодноразових скарг та звернень представника потерпілого Бондара М.С., після цього близько 6 місяців кримінальне провадження не розслідувалось.

Суд вважає, що використання прокурором норми, що була запроваджена Законом України № 187-IX від 04.10.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» та Законом України № 2617-VIII від 22.11.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», як можливості закінчити досудове розслідування кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12013010320000055 від 19.02.2013 шляхом закриття кримінального провадження судом на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, суперечить як вимогам самої норми, що містить п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК Україн, так і ст. 9 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, усталеній практиці Європейського суду з прав людини, завданням та загальним засадам, встановленим чинним КПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що клопотання прокурора про закриття кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12013010320000055 від 19.02.2013 на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України не підлягає задоволенню, а матеріали кримінального провадження підлягають поверненню прокурору для подальшого проведення досудового розслідування.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49 КК України, ст. ст. 284, 369, 372, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У клопотанні прокурора Тиврівського відділу Вінницької окружної прокуратури Веселовського М.А. про закриття кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013010320000055 від 19.02.2013 у зв`язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України – відмовити.

Матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013010320000055 від 19.02.2013 – повернути прокурору для забезпечення проведення досудового розслідування.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.

Учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні копію ухвали суду надіслати поштою не пізніше наступного дня після її оголошення.

Суддя: