Рішення № 99659665, 16.09.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/8992/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Гаражно-будівельний кооператив «Дніпро», про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом усунення права на користування гаражним боксом, -

у с т а н о в и в :

31.05.2021 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом усунення права на користування гаражним боксом, у якому просить усунути перешкоди у користуванні позивачем його власністю, а саме - гаражним боксом № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 у ГСК «Дніпро», шляхом усунення права на користування вказаним гаражним боксом відповідачем.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що 01.10.2015 року позивачка придбала гаражний бокс № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 у ГК «Дніпро», оформила свої права на придбане майно, крім того, її право власності затвердили на засіданні правління гаражного кооперативу. Позивачка вказує, що купила гаражний бокс на загальних підставах, сплативши всі належні внески та збори, а також вступний внесок у сумі 2000,00 грн. і постійно користувалась цим гаражем, щомісячно сплачувала за нього внески та утримувала в ньому свої особисті речі. Протягом 5 років експлуатації гаражу жодних проблем не виникало, але у 2020 році колишня дружина колишнього власника гаражного боксу, у якого позивачка придбала бокс, почала пред`являти претензії заявивши, що вона має право на гаражний бокс, оскільки при розлученні з колишнім чоловіком це майно не ділилось, а відтак залишилось у спільному користуванні. Приблизно 28-30 грудня 2020 року відповідачка власноручно або із чиєюсь допомогою, без присутності та згоди позивачки, зламала замок та ворота гаражного боксу. При цьому, за словами бухгалтера кооперативу, гаражний бокс зламали з особистого дозволу голови гаражного кооперативу, тобто він дозволив сторонній людині прийти на територію кооперативу і знищити ворота та гаражні замки. Позивачу випадково стало відомо про розглянуту цивільну справу №755/19752/19 за позовом відповідача до ОСОБА_3 про право користування спільним майном колишнього подружжя, яка була розглянута без участі позивача. За рішенням апеляційної інстанції від 28.10.2020 року за ОСОБА_2 визнано право користування гаражним боксом. Тобто у сторонньої людини є можливість користуватись належною позивачу власністю.

Ухвалою суду від 14.06.2021 року відкрите провадження у справі, призначений розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

Ухвалою суду від 07.07.2021 року залишено без задоволення заяву відповідача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, копію ухвали суду про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідач отримав 22.06.2021 року, однак станом на час ухвалення рішення не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа у справі отримавши копію ухвали суду про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами 18.06.2021 року, своїм правом на подання письмових пояснень не скористалась.

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не викладав жодних заперечень проти розгляду справи в заочному порядку та ухвалення у справі заочного рішення.

За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

За змістом наявної в матеріалах справи копії протоколу №151001 зборів правління ГБК «Дніпро» від 01.10.2015 року, збори постановили прийняти заяву від ОСОБА_3 та виключити його з членів кооперативу, а також прийняти в члени кооперативу ОСОБА_4 і переоформити на її ім`я гаражний бокс № НОМЕР_1 на загальних підставах.

Згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів ГБК «Дніпро» №8 та №10 від 01.10.2015 року від позивача прийнято вступний внесок в сумі 2000,00 грн. та членський внесок за жовтень 2015 року в сумі 152,00 грн. У квитанціях зазначено «НОМЕР_1».

Відповідно до довідки виданої бухгалтером ГБК «Дніпро» №2 від 04.08.2020 року, довідка видана ОСОБА_3 в тому, що він 03 жовтня 2015 року переоформив свій гараж № НОМЕР_1 в ГБК «Дніпро» по АДРЕСА_1 на громадянку ОСОБА_1 , яка отримала перепустку за №44, що є підтвердженням номеру гаражу.

В матеріалах справи міститься копія перепустки №44 на територію ГБК «Дніпро» на ім`я ОСОБА_4 за підписом голови та із зазначенням дати видачі - 03.10.2015 року.

За змістом листа голови правління ГБК «Дніпро» №5 від 14.11.2019 року на ім`я ОСОБА_5 , голова правління повідомив, що ГБК «Дніпро» 05.04.2016 року було пограбовано, вкрадена вся документація в якій зберігались всі дані членів кооперативу. По даним, які вдалося відновити та документально підтвердити ОСОБА_3 згідно з оригіналом договору купівлі-продажу, дійсно, 14.11.2006 року придбав гаражний бокс № НОМЕР_1 в ГБК «Дніпро» за адресою: АДРЕСА_1 . За домовленістю сторін вартість гаражного боксу становила 4500,00 доларів США. Від ОСОБА_3 , згідно оригіналів наданих квитанцій, з 2006 року до ГБК «Дніпро» регулярно надходили членські внески за гаражний бокс № НОМЕР_1 . Наприкінці 2015 року внески за гаражний бокс № НОМЕР_1 стали надходити від ОСОБА_1 . До правління ГБК «Дніпро», на сьогоднішній день, не надходило заяви від власника стосовно того, що гаражний бокс № НОМЕР_1 передано в оренду. ОСОБА_3 продовжує користуватися гаражним боксом № НОМЕР_1 в ГБК «Дніпро» по теперішній час, у списку власників зареєстровано тільки його телефонний номер. Регулярно, перед сплатою чергового внеску за гаражний бокс № НОМЕР_1 , ОСОБА_3 особисто телефонував та уточнював суму внеску. У другому півріччі 2019 року за гаражний бокс № НОМЕР_1 кошти в сумі 1000,00 грн., надійшли через «Приватбанк» від ОСОБА_2 .

На підтвердження своїх позовних вимог позивачка додала до свого позову дві копії банківських квитанцій від 21.08.2020 року та від 12.11.2020 року про сплату нею на користь ГБК «Дніпро» 750,00 грн. згідно кожної квитанції з призначенням платежу: внески за квітень, травень, червень 2020 та членські внески за липень, серпень, вересень 2020.

Постановою Київського апеляційного суду від 28.10.2020 року у справі №755/19752/19 за ОСОБА_2 визнано право користування гаражним боксом № НОМЕР_1 , який розташований на території гаражно-будівельного кооперативу «Дніпро» за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_3 .

Отже, рішенням суду апеляційної інстанції, яке набрало законної сили, за відповідачкою визнане право користування гаражним боксом № НОМЕР_1 , який розташований на території гаражно-будівельного кооперативу «Дніпро» за адресою: АДРЕСА_1 .

У даному випадку, якщо позивачка вважає, що суд вирішив питання про її права та інтереси, цивільний процесуальний закон у ст. 389 ЦПК України зазначає, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

При цьому, у постанові Київського апеляційного суду від 28.10.2020 року у справі №755/19752/19 зазначено, що постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Обґрунтування позовних вимог зводиться до того, що позивачка є власником гаражного боксу відтак саме їй належить право володіння, користування та розпорядження майном і їй надано право вимагати усунення перешкод у користуванні власністю.

Відповідно до положень ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Поряд із цим статтями 328, 334 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У даному випадку суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову, оскільки із матеріалів справи не вбачається належних, допустимих та достовірних доказів, які б кожен окремо або у своїй сукупності мали характер достатніх доказів для підтвердження дійсного статусу позивача, як власника нерухомого майна, що в свою чергу надавало б позивачу право на захист його прав власності.

Так, позивач на підтвердження права власності надала копію протоколу зборів кооперативу від 01.10.2015 року, при цьому ця копія завірена стороною позивача на відповідність її оригіналу.

Натомість у своєму листі від 14.11.2019 року голова правління кооперативу вказує, що 05.04.2016 року кооператив був пограбований і за тими даними, які вдалось відновити, ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 14.11.2006 року придбав спірний гараж.

Позивачка не надала суду жодних письмових доказів укладення з ОСОБА_3 будь-якого правочину з переходу права власності на гараж до неї.

Відсутні і дані Державного реєстру прав власності щодо реєстрації за позивачем права власності на гараж.

Надані стороною позивача у якості доказів наявності права власності письмові документи не можуть бути допустимими та достатніми доказами наявності у неї права власності на гараж.

За таких обставин позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 178, 258, 259, 263-265, 268, 273, 275, 279, 280, 281, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 316, 317, 319, 321, 328, 334, 391 ЦК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Гаражно-будівельний кооператив «Дніпро», про усунення про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом усунення права на користування гаражним боксом - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 16.09.2021 року.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 );

Третя особа - Гаражно-будівельний кооператив «Дніпро» (м. Київ, вул. Павла Усенка, 7б, код ЄДРПОУ 21455041).

Суддя -