Рішення № 99659533, 09.09.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/139/21

Справа №754/6173/21

РІШЕННЯ

Іменем України

09 вересня 2021 року м.Київ

Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого - судді Клочко І.В.,

при секретарі Оверченко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника командира роти Управління патрульної поліції у м. Києві Гребелюка Олександра Олександровича, третя особа: Департамент патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 13.04.2021 року відповідачем було винесено постанову серії ЕАН № 4060650 про притягнення його (позивача) до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за те, що він порушив ПДР України, а саме, керуючи транспортним засобом по вул.Рибальській в м.Києві здійснив рух на смузі для маршрутних ТЗ, чим порушив ПДР України.

Зазначену постанову позивач вважає необґрунтованою, безпідставною та такою, що винесена з порушенням вимог чинного законодавства. Так, позивач зазначає про те, що 13.04.2021 року близько 07.0 год. він рухався на автомобілі по вул.Набережно-Рибальській в м.Києві, де біля будинку № 28 був зупинений відповідачем, який повідомив про те, що він (позивач) порушив ПДР, оскільки рухався смугою громадського транспорту. Однак, він на своєму автомобілі рухався у крайній лівій смузі та на вимогу екіпажу патрульної поліції був вимушений перестроїтись у смугу для маршрутних транспортних засобів для здійснення зупинки. Також позивач вважає, що доказів, які встановлюють наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, не було, а тому не було і підстав для винесення оскаржуваної постанови, а відповідачем було порушено процедуру розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності.

З наведених підстав позивач просить суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 40605650 від 13.04.2021 року, а справу про адміністративне правопорушення закрити, а також стягнути з УПП у м.Києві Департаменту патрульної поліції понесені судові витрати.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва Клочко І.В. від 29.04.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відповідності до ст. 263 КАС України. Відповідачу надано строк (15 днів) для подання відзиву на позов з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 18.06.2021 року визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

05.08.2021 року до суду надійшов відзив представника відповідача та третьої особи Габра Р.О., в якому він заперечує проти позовних вимог, вказуючи на правомірність дій відповідача та обґрунтованість оскаржуваної постанови.

В судове засідання сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи обставини справи, наявність відзиву на адміністративний позов, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних доказів.

Дослідивши письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4060650 від 13.04.2021 року, винесеною заступником командира роти Управління патрульної поліції у м. Києві Гребелюком О.О., на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн. за порушення ним ч.3 ст.122 КУпАП, а саме: 13.04.2020 року о 07.34 год. по вул.Рибальській, 28 в м.Києві ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, здійснив зупинку (рух) на смузі для маршрутних ТЗ, позначеній дорожнім знаком 5.8, чим порушив п.17.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Нормами ст.222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (ч.1 ст.126). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з"ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 5 ст.258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

З аналізу норм чинного законодавства України вбачається, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 2.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 р. передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний зокрема: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.

Пунктом 1.3 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР.

Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують правила дорожнього руху, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частина 3 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Згідно ч. 3 ст.73 КАС України, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, а позивач зобов`язаний довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що позивач допустив вказане правопорушення та не спростовано його твердження про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи зазначене та з урахуванням положень ст.77 КАС України, суд вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню в зв`язку з ненаданням доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, в зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України, суд стягує з Управління патрульної поліції у м.Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 454,00 грн., а також повертає позивачу надмірно сплачений судовий збір в розмірі 454,00 грн.

Що ж стосується витрат на правову допомогу, то суд не вбачає підстав для їх задоволення, з огляду на наступне.

Згідно ч.ч.1-4 ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).

Так, представник позивача на підтвердження витрат на правову допомогу надано детальний розрахунок судових витрат, копію договору про надання правової допомоги з додатком № 1.

Відповідно до п.п.4.1, 4.2 договору про надання правничої допомоги № 87/21АП від 14.04.2021 року, сторони дійшли згоди про те, що надання Адвокатським об`єднанням послуг, визначених умовами договору, клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню гонорар, в розмірі та на умова, визначених в додатку № 1 до договору, який є невід`ємною частиною цього договору.

За результатами надання правової допомоги, визначеної у додатку № 1 до договору, Адвокатським об`єднанням складається акт (акти) про надання правової допомоги, який/які підписуються сторонами договору. В акті/актах вказується обсяг наданої Адвокатським об`єднанням правової допомоги та вартість фактично наданих юридичних послуг.

Однак, представником позивача акт виконаних робіт суду не надано.

Крім того, пунктом 4.4 договору визначено, що сплата винагороди здійснюється клієнтом в обсязі та на умовах, визначених в додатку № 1 та № 2 до договору.

Проте, додаток № 2 до договору суду також не надано, як не надано і відповідного платіжного документу про сплату позивачем витрат на правову допомогу.

Відтак, за відсутності вищевказаних документів підстави для стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 7500,00 грн. відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 21, 72-78, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, ст.122 ч.3, 245, 251, 268, 280 КУпАП, ЗУ «Про дорожній рух», суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Скасувати постанову серії ЕАН № 4060650 від 13.04.2021 року, винесену заступником командира роти Управління патрульної поліції у м. Києві Гребелюком Олександром Олександровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн.

Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП - закрити.

Стягнути з Управління патрульної поліції у м.Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , сплачений судовий збір у розмірі 454 /чотириста п`ятдесят чотири/ гривні 00 копійок.

Повернути ОСОБА_1 надмірно сплачений судовий збір у розмірі 454,00 грн., сплачений відповідно до квитанції № 0.0.2088785844.1 від 15.04.2021 року.

У стягненні витрат на правову допомогу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя