Рішення № 9965847, 17.05.2010, Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 2-232

2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 травня 2010 року смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області,

у складі: головуючого судді Мовчана О.Г.

при секретареві Лапєзіної Н.О.

за участю: позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Михайлівка справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Пришибський елеватор 1” про стягнення заборгованості по заробітній платі, невиплаченій при звільнені працівника за час затримання розрахунку, -

В С Т А Н О В И В :

До Михайлівського районного суду звернулася ОСОБА_1 з позовними вимогами до ТОВ „Пришибський елеватор 1” про стягнення заборгованості по заробітній платі, невиплаченій при звільнені працівника за час затримання розрахунку.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 15 травня 2006 року, вона була прийнята на посаду техніка-лаборанта 2-ї категорії в ТОВ «Південний елеватор». В звязку з реорганізацією даного підприємства у ТОВ „Пришибський елеватор - 1”, 26 травня 2006 року, позивача звільнено з займаної посади та в подальшому 29 травня 2006 року прийнято на роботу в якості техніка-лаборанта 2-ї категорії в ТОВ „Пришибський елеватор - 1”.

Наказом № 50-п від 14 липня 2009 року позивача звільнено за згодою сторін відповідно до п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України.

Відповідно до довідки ТОВ „Пришибський елеватор” заборгованість з заробітної плати позивача станом на 01 січня 2010 року становить 876 грн. 52 коп. Вказана сума заборгованості підтверджена довідкою підприємства. Вказану суму заборгованості просить стягнути позивач.

Крім того, посилаючись на положення ст.ст.116, 117 КЗпП України, позивач просить суд стягнути з відповідача середню заробітну плату за затримання розрахунку в розмірі 5080 грн. 00 коп. за період з 27 липня 2009 року по 27 березня 2010 року. При цьому позивачем не надані докази затримки розрахунку саме з вини відповідача та відомості на підставі яких можливо зробити розрахунок щодо суми середнього заробітку й суми в цілому.

На обґрунтування позовних вимог позивачем надані суду:

світлокопія паспорту;

світлокопія трудової книжки;

світлокопія довідки про заборгованість по заробітній платі;

світлокопію довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб .

Відповідач, на адресу якого в установлені Законом порядку двічі направлялися судові виклики, в судове засідання двічі не зявився. Причини неявки суду не сповіщені.

За наявності відомостей про направлення відповідачу судових викликів, відомостей про отримання судових викликів відповідачем, неявки відповідача в судове засідання, відсутність повідомлень про причини неявки, згоди позивача на заочний розгляд справи, судом прийнято рішення про можливість розгляду справи за відсутності відповідача відповідно до положень ст.169 ЦПК України й ухвалення заочного рішення в порядку визначеному ст.ст.224-226 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку про часткову доведеність позовних вимог та потребу часткового їх задоволення, виходячи з наступного:

- відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі;

- відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях;

відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню;

в судовому засіданні встановлено, що 15 травня 2006 року, позивач була прийнята на посаду техніка-лаборанта 2-ї категорії в ТОВ «Південний елеватор». В звязку з реорганізацією даного підприємства у ТОВ „Пришибський елеватор - 1”, 26 травня 2006 року, позивача звільнено з займаної посади та в подальшому 29 травня 2006 року прийнято на роботу в якості техніка-лаборанта 2-ї категорії в ТОВ „Пришибський елеватор - 1”. Наказом № 50-п від 14 липня 2009 року позивача звільнено за згодою сторін відповідно до п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України;

відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України „власник або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу;

відповідно до положень ч.1 ст.116 КЗпП України „при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок”;

в судовому засіданні на підставі наданої позивачем довідки виданої підприємством, встановлено наявність суми заборгованості з заробітної платні у розмірі 876 грн. 52 коп. станом на 01 січня 2010 року, однак вказана довідка не містить в собі відомостей щодо обставин виникнення вказаної суми заборгованості, зокрема з чиєї вини не проведено розрахунок, а саме з вини відповідача який не виплатив кошти при звільнені чи позивача який можливо уникає отримання розрахунку. Також з вказаної довідки не можливо встановити час за який виникла заборгованість, а саме місяць, кілька місяців, рік, чи кілька днів, що стає на заваді для правильного розуміння протягом якого часу виникла заборгованість та в наслідок яких підстав. Надати додаткові докази з приводу вказаної неповноти позивач не побажав, пославшись на свою порядність. Вказана обставина відповідно до положень ст.61 ЦПК України, не є підставою для звільнення від обовязку доказування, в наслідок чого не зважаючи на наявність суми заборгованості позивні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку не можуть бути задоволеними.

Питання стосовно судових витрат підлягає вирішенню відповідно до положень ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.124, 129 Конституції України, ст.47 ч.1, ст.116, ст.117, ст.232 КЗпП України, ст.ст.10, 11, 27, 30, 60, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, -

В И Р І ШИ В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Пришибський елеватор 1” (72013 смт. Пришиб вул. 70 років Радянської влади, 1-В, код ЄДРПОУ 34378054, р/р 2600410054201 м. Запоріжжя Акціонерний банк „Металург” МФО 313582, ІПН 343780508126) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 876 (вісімсот сімдесят шість) гривень 52 копійки.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Пришибський елеватор 1” (72013 смт. Пришиб вул. 70 років Радянської влади, 1-В, код ЄДРПОУ 34378054, р/р 2600410054201 м. Запоріжжя Акціонерний банк „Металург” МФО 313582, ІПН 343780508126) на користь держави судові витрати по справі у сумі 170 (сто сімдесят одна) грн., що складаються з державного мита у сумі 51 грн. та витрат по інформаційно-технічному забезпеченню розгляду справи у сумі 120 грн..

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обовязки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Михайлівського районного суду

Запорізької області О.Г. Мовчан

Рішення набрало законної сили 01 червня 2010 року та зберігається в архіві Михайлівського районного суду в матеріалах цивільної справи під номером 2-232/2010.

Копія вірно: