Ухвала суду № 99658452, 14.09.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/10035/15-к

Провадження №1-кп/369/653/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі :

головуючої судді Перекупки Г.А.,

судді Ковальчук Л.М., Фінагеєвої І.О.

за участю секретаря Солдатенко В.С.,

прокурора Черкашина І.В.

захисників Варишка П.В., Задорожної А.П., Тимошенко Н.М.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури про продовження запобіжного заходу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну йому запобіжного заходу у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 1,6,12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, та кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 1,6,12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України, та кримінальних проступків передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 357 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 1,6,12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, та кримінальних проступків, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015110200000727 від 01 березня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених пунктами 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, та кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених пунктами 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України, та кримінальних проступків передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 357 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених пунктами 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, та кримінальних проступків, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

В судовому засіданні прокурором заявлені клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які обґрунтовані тим, що існує необхідність запобігти спробам обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 переховуватися від суду та впливати на свідків, які ще не допитані у справі, а також зважаючи на відсутність у обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 міцних соціальних зв`язків.

Захисники та обвинувачені проти клопотань заперечили та просили суд змінити обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжний захід на більш м`який, не пов`язаний з позбавленням волі.

Захисник Тимошенко Н.М. та обвинувачений ОСОБА_2 також заперечуючи проти клопотання прокурора просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт враховуючи необхідність медичного обстеження обвинуваченого ОСОБА_2 , яке неможливо виконати в умовах тримання під вартою, та на підтвердження існування житла в межах Київської області просили допитати свідка ОСОБА_4 . Також просив зменшити розмір застави до помірного, враховуючи його майновий стан. Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 також просив дослідити докази, якими прокурор підтверджує наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Вказане клопотання підтримали захисники та обвинувачені.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 також звернувся до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`який, не пов`язаний з позбавленням волі запобіжний захід. Зокрема просив застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 та надав копію договору оренди від 13.07.2021року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що ризики, на які посилається прокурор в клопотаннях про застосування запобіжного заходу щодо нього у виді тримання під вартою, не існують та не підтверджуються належними доказами. Крім того, просив зменшити розмір застави до помірного враховуючи його майновий стан.

Захисники та обвинувачені вказане клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 підтримали з підстав, зазначених у ньому. Прокурор проти вказаного клопотання заперечив.

Вислухавши клопотання прокурора, додаткове обґрунтування прокурора щодо доказів, якими підтверджуються ризики, зазначені в клопотаннях, а також клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 , думку учасників процесу, вивчивши матеріали, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотань прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу та незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

В обґрунтування клопотань про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор зазначив про необхідність уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та з урахуванням ступеня тяжкості інкримінованих обвинуваченим злочинів.

Вказані клопотання прокурора підлягають задоволенню, оскільки об`єктивно доведено, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема існує необхідність запобігти спробам обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину з мірою можливого покарання у виді довічного позбавлення волі, переховуватися від суду, впливу на свідків у справі, допит, яких ще не проведено у справі, а також зважаючи відповідно до статті 178 КПК України на відсутність у вказаних обвинувачених, які не одружені, міцних соціальних зв`язків за місцем проживання. Таким чином, у цій конкретній справі вказані обставини виправдовують обмеження права ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувати на волі, в матеріалах провадження відсутні достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне.

Разом з тим, суд вважає не обґрунтованими доводи захисників та обвинувачених щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі, зокрема домашнього арешту, оскільки у цій конкретній справі застосування такого запобіжного заходу не може бути достатнім та таким, що зможе запобігти ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 КПК України. При цьому, відсутні підстави вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть у цій конкретній справі, забезпечити виконання обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 процесуальних обов`язків, які випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України.

З урахуванням вказаного суд вважає також необґрунтованими доводи клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту. Крім того, до договору оренди квартири від 13.07.2021 року (за адресою: АДРЕСА_1 ) не надано правовстановлюючі документи на квартиру з метою підтвердження права на укладення орендовавцем ОСОБА_5 договору оренди. Таким чином, підстави для задоволення вказаного клопотання відсутні. Колегія суддів також повторно оцінивши лист ОСОБА_6 щодо зобов`язання надати місце роботи ОСОБА_3 вважає не доведеним належними доказами здатність фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 оплачувати найману працю.

Крім того, вислухавши доводи обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника Тимошенко Н.М. про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, оцінивши в сукупності докази та показання свідка ОСОБА_4 , допитаного в судовому засіданні, колегія суддів не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 , оскільки застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі (зокрема, домашнього арешту), на даному етапі в цій конкретній справі не може бути достатнім та таким, що зможе запобігти ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 КПК України. Крім того, щодо доводів про незадовільний стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_2 , на підтвердження яких надано копію відповіді філії ДУ «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» від 07.09.2021 року, суд звертає увагу, що у відповіді вказаної медичної установи роз`яснено порядок та умови проведення медичних обстежень особи, яка перебуває під вартою, поза межами ДУ «Київський слідчий ізолятор».

При цьому суд враховує, що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є особами, щодо яких не може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України.

Крім того, суд дійшов висновку про необхідність залишити як альтернативу даному запобіжному заходу обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - заставу.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, суд зазначив: «п.78. Гарантії передбачені п.3 ст.5 Конвенції покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого».

При цьому, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, раціонально співставивши розмір застави з доведеними у справі ризиками, даними про особи обвинувачених, тяжкістю вчинених злочинів, а також доводи обвинувачених щодо зменшення розміру застави до помірного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зменшення розміру застави, визначеної ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.06.2021 у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 362 000,00 грн, до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1189500,00 грн з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. При цьому суд враховує, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» змінився та з 01 липня 2021 року, тобто на день постановлення цієї ухвали, становить 2379 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 177,178,182,183,194 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України, на 60 днів до 12 листопада 2021 року включно.

Залишити як альтернативу даному запобіжному заходу обвинуваченому ОСОБА_2 - заставу. Зменшити розмір застави з 600 (шістсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 362 000 (один мільйон триста шістдесят дві тисячі) гривень до 500 (п`ятсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1189500 (один мільйон сто вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот) гривень, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:

- з`являтися до прокурора або суду за кожною вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України, на 60 днів до 12 листопада 2021 року включно.

Залишити як альтернативу даному запобіжному заходу обвинуваченому ОСОБА_3 - заставу. Зменшити розмір застави з 600 (шістсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 362 000 (один мільйон триста шістдесят дві тисячі) гривень до 500 (п`ятсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1189500 (один мільйон сто вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот) гривень, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:

- з`являтися до прокурора або суду за кожною вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Застава може бути внесена як самими обвинуваченими так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на банківські реквізити:

Отримувач:

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області.

Код отримувача ( код ЄДРПОУ): 26268119

Банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ

Рахунок отримувача UA768201720355259001000018661.

Обвинувачені або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити обвинуваченим, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на банківські реквізити, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово Києво-Святошинський районний суд Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинувачених з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачені зобов`язані виконати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачені вважаються такими, до яких застосовано запобіжний захід у виді застави.

Відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченому ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 16 вересня 2021 року о 13 год. 00 хв.

Головуюча суддя Г.А. Перекупка

Суддя Л.М.Ковальчук

Суддя І.О.Фінагеєва