Постанова № 99656622, 14.09.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/8012/21

Провадження № 3/359/3828/2021

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2021 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., розглянувши за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, представників особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвокатів Проценка О.В. та Подольського В.О., малолітньої потерпілої ОСОБА_1 , законного представника потерпілої ОСОБА_2 , представника малолітньої потерпілої – адвоката Крупія І.Я., свідка ОСОБА_3 адміністративний матеріал, що надійшов від Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.154 КУпАП,

по відношенню до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 , -

в с т а н о в и в:

08.08.2021 року о 19 год. 00 хв., на території ТОВ «Ржищівське мисливське господарство», а саме на острові «Генеральський», гр. ОСОБА_4 перебуваючи на острові зі своїми двома собаками, одна з яких по кличці «Барс», без повідка та намордника, порушив правила тримання собаки, внаслідок чого було заподіяно шкоду здоров`ю малолітній ОСОБА_1 , 2010 року народження у вигляді укусу за лоб, відповідальність за що передбачена ч.2 ст.154 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_4 з`явився, вину не визнав. Пояснив, що він років 15 їздить на полювання. 04.08.2021 року він разом з друзями та своїми двома собаками породи західносибірської лайки приїхав на полювання на острів «Генеральський». Один з друзів ОСОБА_5 теж був зі своєю собакою. 08.08.2021 року приблизно о 19 год. 00 хв. він разом зі своїм другом В`ячеславом на човні вийшли на полювання залишивши собак на березі з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які з ними приїхали. Через деякий час, почувши лай собак та розмови чоловіків на підвищених тонах, вони попливли до берега. На березі ОСОБА_6 їм повідомив, що приходив чоловік який наніс йому удар туристичною лопатою в область спини, кричав та звинувачував їх собак в укусі його доньки, забравши при цьому з їх палаток мобільні телефони, туристичні лопати та сокири. Дочекавшись, коли до острова припливли батьки дівчинки він разом з ОСОБА_5 пішов до їх наметового містечка. Батько дівчинки гучно кричав з застосуванням нецензурної лайки та погрожував їм та вимагав 3000 доларів США. Приїхавши з В`ячеславом у травмпункт м. Ржищіва, куди повезли дівчинку після, нібито, укусу собаки, працівник травмпункту, яка надавала першу медичну допомогу ОСОБА_8 , що ніяких серйозних травм у дівчинки немає. Хірург у свою чергу повідомив, що собака подряпала лапою обличчя дівчинки, інших пошкоджень він не бачив. Просив звернути увагу суду на те, що їх з В`ячеславом собаки ніколи не нападають на людей, миролюбиві, люблять дітей та гратися з ними. Додатково зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази, що саме його собака вкусила малолітню ОСОБА_8 . Вважає, що причиною нещасного випадку з дитиною є безпечність її батьків, які дозволяють малолітній дитині без нагляду батьків блукати по безлюдному острову, в мисливських угіддях.

В судове засідання зявився представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвокат Подольський В.О. та підтримав надані ОСОБА_4 пояснення. Зазначив, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що саме собака ОСОБА_4 на прізвисько « ОСОБА_9 » нанесла травми дитині. Цього не бачили ні лікарі, ні батьки ОСОБА_8 , ні інші особи, що того дня знаходились на території мисливських угідь. У зв`язку з вищевикладеним, вважає, що висновок інспектора поліції ґрунтується лише на припущеннях, а тому просив закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_4 , передбачені ч. 2 ст. 154 КУпАП.

В судове засідання зявився представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвокат Проценко О.В. та підтримав надані ОСОБА_4 та адвокатом Подольським В.О. пояснення. Додатково просив звернути увагу суду на те, що згідно з правилами утримання собак згідно Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» на полюванні дозволяється утримувати собак без повідків та намордників, а тому причиною нещасного випадку з дитиною є безпечність її батьків, які дозволили малолітній дитині без нагляду батьків блукати по безлюдному острову, в мисливських угіддях. Окремо звернув увагу на те, що протокол складено з порушенням, оскільки не зазначено прізвища інспектора, яким було складено протокол, не роз`яснено особі, яка притягається до адміністративної відповідальності її прав, не зазначено свідків події та не ідентифіковано, яка саме собака покусала ОСОБА_8 . У зв`язку з вищевикладеним, просив закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_4 , передбачені ч. 2 ст. 154 КУпАП.

В судове засідання з`явилась малолітня ОСОБА_1 , яка пояснила, що 08.08.2021 року вона перебувала на острові разом з родиною. Окрім них на острові відпочивали і інші люди в палатках. Відійшовши трішки в сторону від палатки почула лай собак та побачила 3 собак поради «Хаскі», які підбігли до неї, вони були без намордника. Одна з собак почала пригати, повалила її на землю та вкусила за голову, також кусала за ногу та руку. На її крик підбігли власники собак та її батько, мати викликала швидку, після чого її відвезли у лікарню. Додатково зазначила, що впізнає собаку, яка її вкусила, оскільки вона була найбільша з 3 собак, які до неї підбігли.

В судове засідання зявився законний представник малолітньої ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , яка пояснила, що 08.08.2021 року близько 19 год. 40 хв. відпочивала разом з родиною на острові в с. Гусинці Бориспільського району Київської області. Її донька ОСОБА_8 відійшла в сторону та через деякий час вона почула її крик. Разом з чоловіком побігли до дитини та побачили, що 3 собаки породи «Хаскі» накинулись на ОСОБА_8 . Одна з собак вкусила дитину за лоб та за спину. Собаки були без намордників, не на прив`язі та без власників. Вона викликала швидку допомогу. Їм стало відомо, що власник собаки не був острові, а відплив на човні на полювання. Долучила до матеріалів справи копію виписки з історії хвороби амбулаторного, стаціонарного хворого комунального некомерційного підприємства «Дитяча клінічна лікарня №4 Солом`янського району м. Києва» від 09.09.2021 року.

В судове засідання зявився представник малолітньої потерпілої – адвокат Крупій І.Я., який підтримав надані пояснення малолітньою потерпілою та її законного представника та просив накласти адміністративне стягнення на ОСОБА_4 згідно вимог санкції ч. 2 ст. 154 КУпАП. Свою позицію мотивував тим, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що дані собаки, які покусали дівчинку ОСОБА_8 , були залучені до полювання. Також, в будь-якому випадку має бути забезпечена безпека інших осіб, а тому не можна залишати собак без прив`язі та нагляду, оскільки на острові знаходяться люди на відпочинку.

В судове засідання, яке було призначено на 31.08.2021 року, зявився свідок ОСОБА_3 , який пояснив, що 08.08.2021 року він разом з ОСОБА_10 на човні попливли на полювання, залишивши своїх собак на березі, аби вони у разі падіння пораненої птиці підбирали її. Через деякий час вони почули нехарактерний лай собак, зрозумівши що щось трапилось, кинули полювати і попливли до берега. Друг ОСОБА_6 , який залишився на березі повідомив, що спав у гамаку, коли почув лай собак, прибіг невідомий чоловік та вдарив його лопатою по спині, зазначивши, що собаки покусали його доньку, хотів наздогнати собак аби їх зарубати. З наметів забрав мобільні телефони, сокири та лопати. Вдень, 08.08.2021 року собаки були на прив`язі, коли почали полювання відпустили їх.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та її представників, малолітньої потерпілої та її законного представника, думку представника малолітньої потерпілої, ознайомившись з матеріалами про адміністративне правопорушення, приходить до висновку, що незважаючи на невизнання своєї вини, вина ОСОБА_4 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 427071 від 19.08.2021 року, копією письмових пояснень малолітньої ОСОБА_1 від 10.08.2021 року, копією письмових пояснень законного представника малолітньої ОСОБА_1 – ОСОБА_2 від 10.08.2021 року, фотоілюстраціями, наданими під час судового засідання поясненнями малолітньої потерпілої ОСОБА_1 та законного представника малолітньої потерпілої – ОСОБА_2 та іншими матеріалами справи.

При цьому, суддя звертає увагу на подані сторонами докази, щодо оцінки їх допустимості та достатності.

Так, в протоколі про адміністративне правопорушення дійсно не зазначено прізвище на ініціали інспектора поліції, однак це не свідчить про його недопустимість, зважаючи на наявність відповідної посади та підпису особи, яка складала протокол, з яких вбачається, з урахуванням інших матеріалів, що також особою є інспектор СЮП ВП Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області майор поліції Алла Проневич (а.с. 3).

Згідно протоколу встановлено фактичні обставини правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 152 КУпАП.

При цьому суд враховує, що при проведенні полювання та в разі, якщо собаки приймають в ньому активну участь, власники таких не звільняються від відповідальності за порушення правил їх утримання, оскільки в будь-якому випадку, згідно Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» а також діючого в Україні законодавства, власник собаки зобов`язаний вжити заходів для виключення випадків агресії з боку останньої та несе відповідальність за вчинення нею ушкодження здоров`ю іншим громадянам.

Як встановлено суддею, ОСОБА_4 не забезпечив належних умов та не вжив достатніх заходів для уникнення можливості агресії мисливської собаки по відношенню до інших громадян (оточуючих чи відпочиваючих) навколо, залишив їх без належного нагляду під час полювання (доказів зворотньому не отримано в ході судового розгляду), що привело до агресії з боку однієї з них та завдання ушкоджень малолітній потерпілій ОСОБА_1 .

У зв`язку з цим суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 порушив правила тримання собаки, що свідчить про скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.154 КУпАП.

При цьому, суддя приходить до висновку, що саме собака по кличці «Барс» здійснила такий напад на малолітню потерпілу, зважаючи на покази останньої, надані в судовому засіданні (за описом собаки, яка вчинила на неї напад). При цьому, судом виключається можливість у відповідному завданні ушкоджень малолітній дитині іншими собаками, оскільки про це не повідомляла безпосередній очевидець подій та потерпіла (інших свідків, що б були очевидцями обставин заподіяння тілесних ушкоджень не встановлено).

Також суд враховує, що тривалість використання та утримання відповідної мисливської собаки без аналогічних подій, раніше не може виключати факт такої агресії на інших людей, з урахуванням того, що це є домашня тварина, яка пристосована та навчена здійснювати полювання.

Твердження захисту, що такі ушкодження могли спричинити інші собаки, що перебували на території мисливського господарства, як і дикі тварини (собаки), не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки свідків які б бачили поблизу місця події інших собак чи тварин, також не встановлено.

Потерпіла ОСОБА_1 зазначила, що тілесне ушкодження заподіяно саме собакою, яка була найбільшою з трьох що оточили її, коли вона прогулювалась територією поруч з розміщеним наметом родини. При цьому поруч з нею нікого не було. Вона також зазначила, що собаки були відповідної породи (всі однієї масті).

Зазначене узгоджується з показами ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_3 , що їхні три собаки з одного помету і одного року, дві з яких самець та самка належать ОСОБА_4 , а одна самка ОСОБА_3 . Участь собаки ОСОБА_3 у нападі виключається, зважаючи на те, що ушкодження дитині завдала собака ОСОБА_4 самець, кличка якого «Барс».

Щодо впізнання собак малолітньою потерпілою (однієї з трьох), сторона захисту відмовилась, а тому ініціатива суду залишена без виконання, оскільки необхідності залучення більшої кількості собак для впізнання є необґрунтованим, зважаючи на наведені вище обставини.

Так, відповідно до ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», дозволяється, зокрема, утримувати собак - без повідків і намордників під час оперативного використання правоохоронними органами, собак спеціального призначення, а також собак під час муштри, на полюванні, на навчально-дресирувальних майданчиках.

Однак, дане твердження, а саме факт перебування на полюванні, не звільняє особу у власності якої знаходиться собака, залишати її без нагляду, зокрема у місцевості, де знаходяться наметові містечка та відпочивають інші люди.

Дійсно в протоколі містяться неточності та недоліки, а дії інспектора поліції з цього приводу містять ряд порушень при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, однак останні не впливають на можливість судом встановити дійсні обставини справи та прийти до висновку про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні відповідного адміністративного правопорушення.

З цього приводу суд оцінив в сукупності подані сторонами докази.

Відповідно до статті 24 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

За змістом ст. 23 КУпАП стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинених нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_4 суддя виходить з наступного.

Відомості про те, що ОСОБА_4 раніше притягався до адміністративної відповідальності в протоколі відсутні.

Щодо наявності пом`якшуючих відповідальність обставин, то таких не встановлено.

Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом також не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_4 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн. 00 коп.

Санкцією ч.2 ст.154 КУпАП передбачено також конфіскацію тварин. Однак, суд не вбачає підстав такої конфіскації.

Так, зважаючи на те, що малолітня ОСОБА_11 разом з батьками перебувала на території мисливського господарства, свідчить про необхідність дотримання першочергових правил поведінки, зокрема, діти мають перебувати під наглядом батьків. Зокрема, результатом того, що дана обставина не бралась до уваги відпочиваючими і призвів до таких наслідків. Крім того, суд враховує, що ОСОБА_4 утримує домашню тварину – мисливську собаку на кличку «Барс» офіційно зареєстровану, що має відповідні щеплення, а також час утримання такої собаки, який становить більше дев`яти років, що свідчить про набуття останньою статусу «члена родини».

Тому, з урахуванням вищевказаного, суд вважає за необхідне призначити порушнику адміністративне стягнення без конфіскації домашньої тварини – мисливської собаки на прізвисько « ОСОБА_9 », незважаючи на наявність такого стягнення в санкції за ч.2 ст. 152 КУпАП.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з ОСОБА_4 , на якого накладено адміністративне стягнення судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, Законом України «Про мисливське господарство та полювання», Законом України «Про захист тварин від жорстокого поводження», керуючись п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 23, 33, ч.2 ст.154 КУпАП, суддя -

п о с т а н о в и в:

Визнати винним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 , у скоєні правопорушення передбаченого ч.2 ст.154 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) грн. 00 коп., що слід стягнути на користь Держави України (отримувач коштів: ГУК у Київській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувача: Казначейство України(ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA398999980313010106000010103; код класифікації доходів: 21081100) без конфіскації тварини.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 , на користь державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: судовий збір) судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ____.

Суддя С.М. Вознюк