Ухвала суду № 99655052, 15.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 вересня 2021 року м. Київ № 640/25694/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Громадянки Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах своїх неповнолітньої сестри ОСОБА_2 та неповнолітнього брата ОСОБА_3 до Державної міграційної служби Українипро визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання чинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

07.09.2021 Громадянка Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), яка діє в своїх інтересах та інтересах своїх неповнолітньої сестри ОСОБА_2 та неповнолітнього брата ОСОБА_3 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної міграційної служби України (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 9, код ЄДР: 37508470), в якому просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Державної міграційної служби України № 209-21 від 25.06.2021 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, громадянці Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_4 та її неповнолітнього брата ОСОБА_3 та неповнолітньої сестри ОСОБА_2 ;

2) зобов`язати Державну міграційну служби України повторно розглянути заяву громадянки Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_4 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до вимог чинного законодавства.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, законом, яким встановлені спеціальні строки звернення до суду у справах цієї категорії, є Закон України від 8 липня 2011 року № 3671-VI «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

В той же час, відповідно до ч.ч. 1 та 9 ст. 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також до суду у строки, встановлені цим Законом.

Особа, яка отримала повідомлення про відхилення скарги про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і не використала права на його оскарження до суду протягом п`яти робочих днів, повинна залишити територію України в установлений строк, якщо вона не має інших законних підстав для перебування в Україні, встановлених Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".

Аналіз вказаних положень, структури норми, у т.ч. у взаємозв`язку з положеннями ч.ч. 1 та 9 ст. 12 Закону дають підстави для висновку, що Законом встановлено п`ятиденний строк для звернення до суду як щодо оскарження рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту так і щодо оскарження рішення про відхилення скарги про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Такий же строк підлягає застосуванню і для звернення до суду щодо оскарження дій або бездіяльності органів міграційної служби.

Так, позивач просить суд, зокрема, визнати протиправним та скасувати рішення Державної міграційної служби України № 209-21 від 25.06.2021 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

До суду з даним позовом позивач звернулася 07.09.2021.

У позовній заяві позивач зазначає про те, що повідомлення № 134 від 26.08.2021 отримано 31.08.2021, а відтак, на думку позивачки, позов подано у межах п`ятиденного строку звернення до суду.

Разом з тим, в порушення обов`язку, передбачено ч. 1 ст. 77 КАС України, до матеріалів позовної заяви позивачем не надано жодних, у розумінні ст. 73 КАС України, доказів які б підтверджували отримання позивачем повідомлення від № 134 від 26.08.2021 саме 31.08.2021.

Отже, суддя приходить до висновку, що позивач звернулася до суду поза межами строку, встановленого ст. 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак позивачу слід або надати докази отримання повідомлення від № 134 від 26.08.2021 про відмову у визнані біженцем або особою яка потребує додаткового захисту 31.08.2021 або надати заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із наданням доказів поважності причин пропуску такого строку.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що ч. 4 ст. 161 КАС України передбачає, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч. 2 ст. 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

В порушення вимог вказаних норм позивачем не надано суду заяви про визнання біженцем та доданих до неї документів, які подавались позивачем для визнання її та її неповнолітньої сестри ОСОБА_2 та неповнолітнього брата ОСОБА_3 біженцями, а також не надано рішення Державної міграційної служби України № 209-21 від 25.06.2021 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, громадянці Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_4 та її неповнолітнього брата ОСОБА_3 та неповнолітньої сестри ОСОБА_2 .

Так, у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про витребування доказів, зокрема, просить витребувати у Державної міграційної служби України всі матеріали особової справи громадянки Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_4 та її неповнолітнього брата ОСОБА_3 та неповнолітньої сестри ОСОБА_2 , рішення Державної міграційної служби України № 209-21 від 25.06.2021.

В той же час, суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно з ч. 2 ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 79 КАС України учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів того, що позивач намагалася отримати у Державній міграційній служби України всі матеріали особової справи громадянки Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_4 та її неповнолітнього брата ОСОБА_3 та неповнолітньої сестри ОСОБА_2 , а також рішення Державної міграційної служби України № 209-21 від 25.06.2021.

Крім того, у вступній частині позову позивач визначає третю особу по даному спору - Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.

У той же час, відповідно до вимог ч.ч. 2 та 4 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Згідно частини п`ятої цієї статті про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Проте, у позові не міститься клопотання/заяви про залучення третьої особи до участі у справі із зазначенням на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов`язки цієї особи може вплинути рішення у справі.

Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01051) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом із обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску або надати докази отримання позивачем вказаного повідомлення саме 31.08.2021;

2) докази, які підтверджують, що позивач здійснила усі залежні від неї дії, спрямовані на отримання копії матеріалів особової справи громадянки Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_4 та її неповнолітнього брата ОСОБА_3 та неповнолітньої сестри ОСОБА_2 та рішення Державної міграційної служби України № 209-21 від 25.06.2021;

3) доказів, що підтверджують обставини на яких гуртуються вимоги позивача, зокрема, належним чином засвідчену копію заяви (заяв) громадянки Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах своїх неповнолітньої сестри ОСОБА_2 та неповнолітнього брата ОСОБА_3 про визнання біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, а також копії всіх документів (відповідно до кількості учасників справи), які надавались останніми відповідачу разом із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, рішення № 209-21 від 25.06.2021 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, громадянці Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_4 та її неповнолітнього брата ОСОБА_3 та неповнолітньої сестри ОСОБА_2 ;

4) заяви про залучення третьої особи до участі у справі, а також на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов`язки цієї особи може вплинути рішення у справі.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін